Одна умова безперечна – потрібно зменшувати ті мільярди кубометрів газу, які країна щорічно витрачає на опалювальний сезон, і десятки мільярдів гривень субсидій, які щорічно спрямовуються на оплату житлово-комунальних послуг.

Такими словами Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко відкрив 9-й Міжнародний інвестиційний бізнес-форум, що відбувся 23 листопада в Києві за ініціативи Держенергоефективності. На форум завітали більше 600 учасників – представники центральної та місцевої влади, бізнесу, вітчизняні та іноземні інвестори, експерти.

Серед закордонних гостей зокрема були посли Данії, Канади, Македонії, представники Програми розвитку ООН, Федерального бюро енергетики Швейцарської Конфедерації, Міжнародної фінансової корпорації, Європейської комісії, Європейського банку реконструкції та розвитку, проекту USAID та багато інших.

Учасники  форуму обговорювали перспективи відновлюваної енергетики в Україні, інвестиційну привабливість проектів у цій сфері, успішні приклади реалізації таких проектів, а також досвід Білорусі, Німеччини, Данії у виробництві енергії з місцевих видів палива, біогазу з твердих побутових відходів.

"Економічна правда" відвідала форум і занотувала ключові тези.

Енергоефективність – синонім незалежності України

"Синонім енергоефективності – енергонезалежність, незалежність нашої держави, – зазначив Геннадій Зубко. – Основна мета – перетворити Україну на ефективного споживача енергетичних ресурсів і зробити її конкурентоздатною за продукцією, яка тут виробляється. Сьогодні ми маємо найвищу серед країн Європи енергоємність на одиницю ВВП".

Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко

За словами Віце-прем’єра, на шляху до озвученої мети уряду вдалося зробити досить багато. Геннадій Зубко назвав 2017 рік проривним у прийнятті законів у сфері енергоефективності. В першу чергу це стосується:

• формування ефективного споживача і власника в житловому секторі (закони "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про ЖКП"),
• можливості обліку енергії (закон "Про комерційний облік теплової енергії і водопостачання"),
• запуску ринку енергоаудиторів, саморегулівних організацій, реєстрів, сертифікатів (закон "Про енергетичну ефективність будівель")
• створення Фонду енергоефективності (закон "Про Фонд енергоефективності").

"Ці закони пов’язані між собою, адже вони запускають сервіси та виконавців послуг і зацікавлюють споживачів рухатись у цьому напрямі. Споживач має отримати не лише фінансову допомогу від держави або міжнародних партнерів, а й технічну підтримку для впровадження енергоефективних технологій. І саме ці технології, які прийдуть в Україну, сприятимуть скороченню споживання енергії більш ніж на 50-60%", – наголосив він.

Запровадження енергоефективних технологій потребує значного фінансування. За оцінками уряду, обсяг інвестицій, необхідний для модернізації житлового сектора, становить приблизно 30 млрд. євро, ринок модернізації комунальних підприємств – близько 12 млрд. євро.

У пошуках коштів Геннадій Зубко закликає перш за все розраховувати на себе, а не на міжнародних партнерів. Віце-прем’єр вважає, що з 80 млрд. грн., які уряд щорічно виділяє на субсидії, можна заощадити 30% та інвестувати їх в енергоефективність.

Такий крок, на думку Віце-прем’єра, засвідчить серйозність намірів уряду перед закордонними партнерами. Це досить важливо, оскільки міжнародна спільнота вже зараз підтримує прагнення країни до енергонезалежності. Наприклад, під егідою ООН наразі діє проект "Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні". Про проект розповів координатор системи ООН в Україні Ніл Вокер. У своєму виступі він наголосив на необхідності збільшення використання біомаси в енергетичних цілях і назвав основні цілі програми підтримки України з боку ООН у сфері  енергоефективності.

Такими цілями, за словами Ніла Вокера, по-перше, є розвиток інфраструктури, запровадження інноваційних технологій в енергетиці. По-друге – диверсифікація джерел енергії. По-третє – підвищення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел, та поліпшення енергоефективності економіки.

"Зелена" енергетика залучає інвестицій більше за традиційну

Інвестиційна привабливість проектів "зеленої" енергетики – цю тему учасники форуму обговорювали першою. Відкрив секцію голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук презентує здобутки України в розвитку відновлюваної енергетики

У ході виступу він презентував значні здобутки України в активізації розвитку відновлюваної енергетики. Завдяки плідній співпраці президента, уряду, парламенту, профільних міністерств, Держенергоефективності та провідних гравців ринку розроблено та прийнято низку важливих законодавчих ініціатив, які створюють сприятливі умови для інвестування у відновлювану енергетику.

Так, з 2015 року "зелений" тариф прив’язаний до євро. Тепер будь-який інвестор – вітчизняний чи закордонний – має гарантії повернення вкладених у проект інвестицій. Крім того, для "зеленого" тарифу передбачено премію – 5-10% за використання обладнання українського виробництва.

Завдяки прийнятому в 2017 році закону "Про ринок електроенергії" знято бар’єр, який обмежував термін дії договору про продаж електроенергії, виробленої з "чистих" джерел,  лише одним роком. Тепер договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом можна укладати на весь строк його дії, тобто до 2030 року.

На цей закон чекало чимало інвесторів, адже продовження терміну дії договору поліпшило умови надання кредитів під будівництво об’єктів відновлюваної енергетики як українськими, так і міжнародними банками.

Також нині для інвесторів успішно діє передбачений законодавством стимулюючий тариф на теплову енергію "не з газу".

У результаті за останні три роки у встановлення 1,7 ГВт  нових теплових потужностей, що використовують альтернативні джерела енергії, залучено близько 400 млн. євро. Ще 345 млн. євро інвестовано у створення 353 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики.

"Загалом у "чисту" енергетику залучено близько 800 млн. євро інвестицій, – зазначає Сергій Савчук. – На Інтерактивній карті відновлюваної енергетики України UA MAP (uamap.org.ua) маємо нових проектів на 1,2 млрд. євро. І це лише початок".

Голова Держенергоефективності стверджує, що відновлювана енергетика залучає більше інвестицій ніж традиційна. Про це свідчить світова тенденція. Крім цього, вартість виробництва "чистої" енергії щороку дешевшає. Це додає впевненості в тому, що відновлювана енергетика не лише міцнітиме, а стане бумом енергетичної децентралізації країни.

Загалом відповідно до діючої стратегії у 2035 році в Україні частка енергії з відновлюваних джерел у загальному первинному постачанні має зрости до 25%.

Окремо Сергій Савчук зупинився на проблемі побутового сміття. В Данії майже в кожному місті існують заводи, які виробляють електричну і теплову енергію зі сміття. Швеція сьогодні навіть закуповує сміття за кордоном для виробництва енергії на власних заводах. Натомість в Україні сміття – величезна проблема. За урядовими оцінками, в нашій країні щорічно вивозиться на сміттєзвалища приблизно 10 млн. тонн сміття.

"Я вже мав розмову з керівником регіонального представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні, Білорусі та Молдові Джейсоном Пелмаром, який тут присутній, – розповів Сергій Савчук. – Ми будемо опрацьовувати нову ідеологію законодавства щодо використання відходів в енергетичних цілях. Можливо, в одному з міст України навіть буде започатковано пілотний проект з виробництва електричної і теплової енергії зі сміття".

За словами голови Держенергоефективності, вже прораховано приблизну фінансову модель для міста Хмельницького. Для того щоб переробити 80 тисяч тонн сміття, потрібно інвестувати 12 млн. дол. США. Такий завод буде виробляти 1,2 МВт електроенергії та приблизно 10 МВт тепла. Період окупності проекту – приблизно 6 років.

Ощадбанк готовий фінансувати біогаз, "сонце" і "вітер"

Начальник управління структурованого торговельного фінансування Ощадбанку Геннадій Хелемський повідомив, які саме проекти "зеленої" енергетики і на які суми фінансує держбанк.

Виступ начальника управління структурованого торговельного фінансування Ощадбанку Геннадія Хелемського

Так, у 2018 році Ощадбанк планує спрямувати понад 57 млн. євро на фінансування чотирьох проектів відновлюваної енергетики потужністю 69,7 МВт. Це проекти зі встановлення біогазових установок потужністю 34,7 МВт на суму 30 млн. євро у Волинській, Чернігівській та Сумській областях, а також будівництво сонячних електростанцій потужністю 35 МВт на суму 27,5 млн. євро в Дніпропетровській області.

Загалом Ощадбанк має значний досвід фінансування відновлюваної енергетики. Зокрема, кілька років тому банк профінансував будівництво біогазових електростанцій ТОВ "ЛНК" у Житомирській та Миколаївській областях. Завдяки унікальній технології електростанція на біогазі дає можливість виробляти електроенергію на полігонах твердих побутових відходів. Виробництво "зеленої" електроенергії є екологічно безпечним і не вимагає використання енергоносіїв.

Загальна сума профінансованих Ощадбанком проектів альтернативної енергетики становить 161 млн. євро, потужність – 77,6 МВт. Фінансування відбулось у тому числі за участю експортних агенцій. До кінця 2017 року планується завершити фінансування ще трьох проектів з будівництва сонячних електростанцій на загальну суму 12,79 млн. євро потужністю 22,5 МВт в Одеській, Вінницькій та Херсонській областях.

"Ми маємо величезний досвід роботи у проектах сонячної та вітрової енергетики, а також у сфері виробництва біогазу, – каже Геннадій Хелемський. – При цьому не має значення, великий у вас проект чи ні. Ви можете прийти до Ощадбанку з проектом на 1 чи 0,5 МВт. Ми вивчаємо всі пропозиції. У нас є досвід розвитку проекту як з нульової стадії, так і в разі рефінансування. Банк також фінансує вже існуючі проекти".

"Вітрогігавати" ДТЕК і кубометри біогазу Німеччини

Другу секцію форуму, присвячену успішним прикладам реалізації проектів "зеленої" енергетики, відкрила керівник напряму відновлюваної енергетики ДТЕК Вікторія Сиромятова. У компанії є проекти у вітро- та сонячній енергетиці. Завдяки ДТЕК встановлено 210 МВт потужностей "зелених" об’єктів. З них 200 МВт – вітроенергетика та 10 МВт – сонячна енергетика.

Рішення про старт вітроенергетичного проекту в компанії було прийнято в 2008 році. Проведено чималу роботу з визначення інвестиційно привабливих майданчиків, вимірювання вітропотенціалу, оцінки впливу об’єктів вітрогенерації на навколишнє середовище.

Будівництво було розпочато в 2011 році. У 2012 році перші 90 МВт запущено в експлуатацію. Проект було реалізовано в найкоротші терміни за участю німецької компанії Vestas – номер один у вітроенергетичному бізнесі.

"Слід зауважити, що у вітроенергетичних проектах велике значення мають питання не лише будівельних договорів та монтажу турбін, але й питання того, які гарантії постачальник турбін дає девелоперу, експлуатаційній компанії вже на стадії експлуатації", – коментує Вікторія Сиромятова.

Закордонні партнери змушені рахуватися з ризиками країни. Враховуючи ці ризики, вони мають формувати бригади з обслуговування, тримати цей штат в Україні. Але за допомогою контракту з ДТЕК компанія Vestas вийшла на ринок України і тепер працює на ньому.

У свою чергу директор ТОВ "Німецькі біогазові технології" Антон Нестеренко розповів про досвід Німеччини у виробництві метану з відновлюваних джерел за допомогою біогазових технологій. Він нагадав, що принцип роботи біогазової установки засновано на збродженні біологічної речовини без доступу кисню. Продуктом цього є біогаз, який у свою чергу є ресурсом для генерації електричної енергії. При цьому теплова енергія є побічним продуктом виробництва. Більше того, побічним продуктом роботи біогазової установки є біодобрива, які можуть використовуватись на полях.

Колеги Антона Нестеренка з німецької PlanET Biogastechnik побудували біогазову установку з виробництва біометану у 80 кілометрах від Берліна. Установка виробляє 350 кубометрів метану на годину. Перший біометан вона почала давати в березні 2016 року. На виробництво газу витрачається 40 тонн посліду качок і 40 тонн силосу кукурудзи з додаванням рідини.

Установка складається з двох реакторів загальним об'ємом 5,6 тисяч кубометрів. Додатково побудовано ще два реактори для зберігання відпрацьованої сировини. Вартість проекту становить 5,2 млн. євро. Вартість біогазу, що виробляється, прив'язана до еквівалента кіловат-години. Орієнтовно це дорівнює 770 євро за 1 тис. кубометрів. І цікаво те, що роботи по приєднанню до газової мережі оплачував оператор енергомережі.

Сміття – це ресурс, а не обтяження: досвід Данії

З найбільш цікавою доповіддю третьої панелі, а можливо і всього форуму, виступив керівник проектів датської компанії Ramboll Клаус Фафнер. Він розповів про те, як Данія назавжди забула про поняття "сміттєзвалище" і навчилась опалювати сміттям 20% регіонального житлового фонду.

Керівник проектів датської компанії Ramboll Клаус Фафнер

"Проблема небезпечних відходів і загроз від сміттєзвалищ вперше виникла в Данії в 70-х роках минулого століття, – розповідає Клаус Фафнер. – Тоді нам довелося подивитись на сміття як на ресурс, а не як на обтяження. І тоді почалось інтенсивне його спалювання. Кількість звалищ почала стрімко скорочуватись. І сьогодні, наприклад, таке місто як Копенгаген можна повністю опалювати за рахунок спалювання сміття".

Стратегія переробки сміття на енергію розвивалась у Данії досить довго. В 1990-х роках було вирішено, що ТЕЦ мають працювати на смітті. З 1997 року в країні взагалі заборонили сміттєзвалища для того сміття, яке може бути спалене. Тому сьогодні датські ТЕЦ виробляють тепло та електроенергію з того сміття, яке неможливо переробити. Наразі 20% регіонального опалення і 5% електроенергії надходить від ТЕЦ такого типу.

Клаус Фафнер стверджує, що викиди двоокису вуглецю при спалюванні можна скоротити. З цією метою в Данії сортують сміття, видаляючи з нього пластик та інші речовини, які можуть дати додаткові шкідливі викиди при горінні. Головна проблема масового запровадження ТЕЦ, що працюють на смітті, полягає в необхідності пошуку значних інвестицій. Крім того, необхідно виробити механізм продажу тепла і електроенергії від таких ТЕЦ споживачам і запровадити плату за доставку сміття на переробні заводи. Доходи від такого бізнесу, на думку пана Фафнера, можуть бути досить стабільними.

Данії знадобилось 44 роки, щоб ефективно втілити концепцію переробки сміття на енергію. Відповідаючи на питання, скільки часу для цього знадобиться Україні, керівник проектів Ramboll наголосив, що для реалізації концепції переробки сміття в енергію потрібно прийняти низку політичних рішень, зміцнювати міжнародне співробітництво і застосовувати найкращий досвід інших країн.

Ліцензія НБУ № 148 від 05.10.2011 р.