Біткойн піднявся, біткойн впав

Мінімальна вартість криптовалюти біткойн 10 листопада знизилася на 1 тисячу доларів менше ніж за дві доби і пробив "дно" на позначці 6721 доларів за токен.

Так, мінімальна вартість біткойну 10 листопада становила 6721 доларів,хоча ще 8 листопада криптовалюта "штурмувала" позначку 7880 доларів.

Насправді, якщо подивитись на те, як зростав біткойн з початку року, падіння на одну тисячу не здається таким страшним.

І знову "бляхарі"

Майже 236,6 тисячі автомобілів з іноземною реєстрацію знаходяться на території України незаконно.

Так, за 10 місяців 2017 року в Україну було ввезено 865 тисяч транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них майже 681,6 тис. авто ввезено у режимі "транзиту" та майже 183,4 тис. автомобілів — у режимі "тимчасового ввезення".

З ввезених в режимі "транзиту" 100,8 тисячі авто, понад 67 тисяч перебувають на території України з порушенням терміну.

Із понад 282,5 тис. транспортних засобів, ввезених в режимі "тимчасового ввезення", майже 169,5 тис. – з порушенням терміну.

Деталі; Більше 236 тисяч авто на "бляхах" в Україні – незаконно – ДФС

Потягом у Європу: чи добре купуються квитки

За останній рік, УЗ значно збільшило кількість потягів, які курсують у європейські міста.

Поїздами "Укрзалізниці" можна дістатися до таких європейських країн: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та Румунія.

Судячи з проданих квитків, найпопулярніші маршрути це Київ – Варшава, Київ – Пшемисль (№708) та Ковель - Холм. При цьому, якщо подивитись на графік, з України потягом виїзжає більше людей, ніж повертається назад.

Влітку "Укрзалізниця" повідомляла, що у Польщу потягом Ковель-Холм було перевезено в чотири рази більше пасажирів, ніж назад.

Так, у червні заповнення поїзда в польському напрямку становило 31%, в українському — 8%. У липні цей показник зріс відповідно до 42% і 10%.

Деталі: У Європу потягом: куди і за скільки

Приватизація: очікування та реальність

У кожного українського уряду є заповітне бажання: отримати багато мільярдів гривень від приватизації. У трьох останніх складів Кабміну, з 2014 року по 2017 рік, бажаною була цифра 17 млрд грн.

Уперше ця цифра з'явилася в аврально ухваленому в середині січня 2014 року бюджеті на той рік, але на тлі анексії Криму та військової агресії Росії на Донбасі було не до приватизації: ні Україні, ні іноземним інвесторам. Державних об'єктів тоді продали на 467 млн грн — 2,7% від плану.

Цифра 17 млрд грн перекочувала в бюджет-2015. Тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про старт "великої приватизації".

Продавати мали "за новими правилами". Першим "зоряним" об'єктом на продаж визначили Одеський припортовий завод. Скоро стало очевидно, що ні з новими правилами, ні з продажем ОПЗ не складається.

Результат 2015 року був гіршим, ніж 2014 року: 0,9% від плану. Велика приватизація знову перенеслася на рік, а потім ще на рік.

У 2017 році бюджетний розрив буде менший, ніж у попередні роки.

У серпні-вересні ФДМ продав міноритарні пакети акцій (25%) п'яти енергокомпаній. Їх купила компанія Ornex, що входить до групи "СКМ" Ріната Ахметова. За пакети п'ятьох енергокомпаній Ornex заплатила понад 3 млрд грн. До кінця 2017 року надходження від приватизації очікуються на рівні 4,1 млрд грн.

Як не дивно, після чотирьох нищівних провалів планів з приватизації дохідні очікування уряду від продажу державної власності лише збільшилися. Згідно з проектом держбюджету-2018, приватизація повинна поповнити казну вже 22,5 млрд грн.

Деталі: Заборонені мільярди: чи відбудеться велика приватизація у 2018 році