Держава все більше витрачає на підтримку бізнеса. Наперекір кредиторам  

З року на рік під тиском міжнародних кредиторів уряд декларував курс на більш раціональне й адресне витрачання коштів на підтримку бізнесу. Цей підхід у середньостроковій перспективі навіть прописаний у плані дій уряду, але, схоже, не виконується. Що про це свідчить? 

Загальний тренд на скорочення витрат досі вдалося витримувати. Так, якщо у 2015 році на економічну діяльність витрати держбюджету становили 2,84% ВВП, то у 2016 році — 2,78%. Утім у 2017 році тенденція може змінитися.

За даними казначейства планові річні витрати на економічну діяльність з урахуванням внесених змін до державного бюджету становлять 97 млрд грн або 3,4% ВВП. Під час липневого коригування держбюджету парламент збільшив витрати на дороги, вугільну галузь та будівництво.

Читайте також: Скільки Україна витрачає на підтримку бізнесу

Що не так з українським виноробством

В останні роки через спад в економіці та надмірну зарегульованість виробництва галузь зазнає істотних втрат. Площі під виноградниками стрімко скорочуються.

Сьогодні площі виноградників в Україні становлять близько 44 тис га, що у чотири рази менше порівняно з 1990 роком.

Винороби скаржаться на забюрократизовану процедуру отримання ліцензій, проблеми із землею, відсутність допомоги з боку держави і тиск з боку місцевої влади.

Читайте також: Українське виноробство: у битві за виживання

Облікова ставка пішла вгору

Національний банк прийняв рішення про підвищення облікової ставки на 1 процентний пункт до 13,5%.

"Споживча інфляція у вересні 2017 року прискорилась до 16,4% у річному вимірі і перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в липневому інфляційному звіті. Це зумовлено, насамперед, прискоренням зростання цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також певним пожвавленням споживчого попиту", - заявив виконуючий обов'язки голови НБУ Яків Смолій.

Читайте також: Недосяжні цілі: НБУ зняв рожеві окуляри і підвищив облікову ставку

Як падало промвиробництво

У січні-вересні 2017 року порівняно з січнем-вереснем 2016 року індекс промислової продукції становив 99,7%, в т.ч. в добувній промисловості і розробці кар'єрів - 93,9%, переробній - 103,6%, постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря - 94,3%.

Промислове виробництво в Україні падало чотири попередні роки: у 2012 році – на 0,7%, в 2013 році – на 4,3%, у 2014 році – на 10,1%, у 2015 році – на 13%.

Тільки у 2016 році воно зросло на 2,4% після чотирьох років падіння.

Найбагатші в Україні

Бізнесмени Рінат Ахметов, Віктор Пінчук і Костянтин Жеваго очолюють список найбагатших українців, президент Петро Порошенко на п'ятій позиції.

Рейтинг склало видання "Новое время" спільно з інвестиційною компанією Dragon Capital.

Згідно з рейтингом ТОП-100 найбагатших українців, статки єдиного акціонера найбільшого українського холдингу СКМ Ахметова (6,9 млрд доларів) за рік зросли на 68%.

Президент України Петро Порошенко, головним активом якого є кондитерська корпорація Roshen, посів п'яте місце в рейтингу зі статком в 1 млрд доларів, який виріс в порівнянні з 2016 роком на 7%.

Деталі: Ахметов, Пінчук і Жеваго очолили рейтинг найбагатших. Порошенко п'ятий - НВ

Найбагатші у світі

Країни Азії у 2016 році обігнали США за кількістю доларових мільярдерів.

число мільярдерів в Азії збільшилося на 117 осіб, до 637, тоді як в США таких людей 563.

Загальний статок найбагатших людей в 2016 році зріс на 17% і становив 6 трлн доларів. При цьому найбільша кількість грошової маси зосереджена в Америці - 2,8 трлн доларів, в той час як в Азії це 2 трлн.

За прогнозом UBS, вже в найближчі 4 роки азіатські мільярдери можуть обійти американських. Відзначається, що такий ріст відбувся, перш за все, завдяки економічному розвитку Китаю, де новий мільярдер з'являється кожні три тижні, а 75% всіх мільярдерів, що з'явилися в 2016 році - родом з Китаю і Індії.