Украинское виноделие: в битве за выживание
Вигідне географічне розташування України та помірний клімат сприяють розвитку виноробства і вирощування найрізноманітніших сортів винограду.
Однак попри це та давні традиції, виноробство в Україні досі має нереалізований потенціал.
В останні роки через спад в економіці та надмірну зарегульованість виробництва галузь зазнає істотних втрат. Площі під виноградниками рік за роком стрімко скорочуються.
Винороби скаржаться на забюрократизовану процедуру отримання ліцензій, проблеми із землею, відсутність допомоги з боку держави і тиск з боку місцевої влади.
Попри унікальні можливості, Україна досі залишається темною плямою на виноробній карті світу. Як це змінити та що для цього вже зроблено, розбиралася ЕП.
Маємо те, що маємо
Сьогодні площі виноградників в Україні становлять близько 44 тис га, що у чотири рази менше порівняно з 1990 роком.
Представники галузі скаржаться, що вона переживає найскладніші часи за всю історію і потребує системної політики управління та підтримки.
Генеральний директор корпорації "Укрвинпром" Володимир Кучеренко вважає, що для розвитку виноградарства та виноробства потрібно зробити дорожню карту першочергових завдань.
"Галузь потребує закладки нових насаджень та доведення обсягів виробництва винограду до рівня потреб населення та виноробства, аби його не імпортувати", — стверджує він.
"Виноробство стоїть на місці. Це дороге задоволення, тому за відсутності державної підтримки його розвиток неможливий", — погоджується винороб з Херсонщини, голова фермерського господарства "Курінь" Микола Халупенко.
За його словами, допомога держави необхідна як для закладки виноградників, так і для догляду за ними протягом хоча б перших двох років.
"Щоб посадити гектар винограднику, треба близько 10 тис дол. На десять гектарів треба 100 тис дол. При тих злиднях, які є в Україні, нереально навіть один гектар "покласти", — скаржиться винороб.
Крім того, непосильною для виробників є незбалансована акцизна політика — одне з основних джерел наповнення бюджету.
"Виробники не встигають звикнути до нового акцизу на алкоголь, як починаються дискусії щодо його чергового підвищення. Натомість послаблення акцизної політики та її прогнозованість в перспективі, із зростанням виробництва та продажу, могли б принести більші відрахування до бюджету", — каже Кучеренко.
Проблеми є і з землею. "Треба навести порядок у земельних відносинах, тому що виноградарство закладається мінімум на 50 років. Можливо, і без зняття мораторію, але хоча б створіть умови, щоб можна було взяти землю в оренду на тривалий строк", — заявляє Халупенко.
Кучеренко з ним погоджується: "Треба скасувати невмотивовану індексацію земель сільськогосподарського призначення та зменшити ставки земельного податку під багаторічними насадженнями, до яких належать виноградники".
При цьому підтримка держави майже відсутня. "Офіційно виділено 75 млн грн на погашення кредиторської заборгованості і вирішується питання про спрямування на підтримку галузі ще 224 млн грн", — розповідає начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Мінагрополітики Віктор Костенко.
"Це позитивний сигнал. Хоч і небагато, але всі розуміють, що країна у скруті. Винороби позитивно сприймають ці намагання. Маємо надію, що ці цифри збільшуватимуться, і підтримка галузі відновиться", — додає Костенко.
Крок за кроком
"Враховуючи проблеми в країні, руки чиновників до цієї галузі просто не доходять", — каже відомий український винороб, засновник та власник ТМ "Колоніст" Іван Плачков.
При цьому деякий прогрес на ринку останнім часом таки спостерігається. Однією з найбільших перемог 2016 року для виноробів стало скасування ліцензії на оптовий продаж, яка коштувала 500 тис грн на рік.
Запроваджена ще на початку 2007 року, майже за десять років ця норма створила чимало проблем виноробам. Фіксований ліцензійний збір, який не залежить від обсягу виробництва, ставив малі господарства в нерівні умови.
Підписуючи відповідний закон, президент Петро Порошенко запевняв, що це "сприятиме суттєвому розвитку виноробства в Україні, і це вино прославить нашу країну в світі".
Підписання закону, який повинен був допомогти "прославити Україну в світі"
Проте не всі представники галузі поділяють думку гаранта.
"Мені цей закон не допоміг. Жодної пляшки оптом я не продав. Дешева фальсифікована продукція наповнила полиці магазинів, і нашу продукцію не беруть. Корупція в супермаркетах не дозволяє потрапити на їх полиці", — розповідає Халупенко.
"Ми робимо дуже якісне вино, дотримуємося всіх процедур. Це супермаркети повинні бігати за виноробами, а не ми за ними, ще й гроші платити", — додає голова ФГ "Курінь".
Після скасування ліцензії на оптову торгівлю іншою великою перешкодою для виходу малих виноробів на ринок залишається забюрократизована процедура отримання ліцензії на виробництво. Законодавство передбачає майже 160 дозвільних документів.
При цьому вимоги для отримання ліцензії однакові як для великих лікеро-горілчаних заводів, так і для малих виноробних підприємств.
Варто відзначити, що в деяких країнах ЄС взагалі відсутнє ліцензування виробництва натуральних вин, а в більшості процес її отримання спрощений. В Україні ж через бюрократію таку ліцензію винороби можуть отримувати роками.
Вирішити цю проблему покликаний проект закону №6693. У разі його ухвалення, прогнозують депутати, винороби позбудуться необхідності отримувати 160 дозвільних документів для отримання ліцензії.
Крім того, очікується збільшення кількості малих винарень, детінізація та легалізація виробництва вина, збільшення робочих місць у сільській місцевості.
Good Year українського вина
На жаль, це ще не всі проблеми галузі. Як відомо, будь-яке суспільство оцінюють за певними критеріями, одним з яких є культура споживання вина. В Україні вона майже відсутня.
"Потрібно долучати людей до культури споживання вина, тому що французи п'ють 70 літрів вина на рік на родину, а ми — 4 літри. Зате міцних напоїв ми п'ємо по 17 літрів, а вони — по 3 літри", — каже Халупенко.
При цьому, за його словами, ситуація потроху змінюється. "Я помітив, що українці стали пити більше вина. У деяких містах зросла кількість спеціалізованих магазинів, і статистика показує зростання. Люди стали частіше пити вино, ніж горілку, коньяк та інші міцні напої. Це приємно", — заявляє голова ФГ "Курінь".
В рамках програми з поширення культури споживання алкогольних напоїв асоціація "Укрвинопром" запропонувала запровадити в Україні день виноградаря і винороба.
"Це означало б підтримку та бажання консолідувати галузь на державному рівні, вшанування тисяч робітників, які працюють на виноградниках. Особливо це стосується регіонів, де галузь має велике соціальне значення, забезпечуючи населення роботою", — каже Кучеренко.
Корпорація "Укрвинпром" та Торгово-промислова палата України звернулися до президента з проханням запровадити таке свято. Порошенко під час підписання закону про скасування ліцензії запропонував святкувати День молодого вина 7 жовтня, проте офіційного рішення досі нема.
Українські винороби вже зрозуміли, що на державу покладатися не варто, треба самим вирішувати свої проблеми.
"У європейських країнах не чекають, коли чиновники займуться цими питаннями, вони збираються в асоціації, напрацьовують документи і добиваються їх ухвалення. Це єдиний правильний шлях. Не варто чекати. Вони розробляють, а уряд осмислює та приймає ці пропозиції", — каже Плачков.
***
Всі ми хочемо бачити на полицях крамниць якісне українське вино. Всі ми хочемо, щоб у нас була можливість обирати класне вино українських виробників, і щоб цей вибір не обмежувався одним десятком.
"Українська правда" разом з Торгово-промисловою палатою та корпорацією "Укрвінпром" проводить Третій НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИНОРОБНИЙ ФОРУМ. Захід відбудеться 14-15 листопада в Торгово-промисловій палаті, зал "Колізей" (Велика Житомирська,33). Більш детально про програму форуму, реєстрацію і аккредитацію за посиланням.
Що ми маємо зараз? Багато виробників стикаються з бюрократичними перепонами, затягуванням термінів видачі ліцензії, а також з тиском з боку місцевої влади. Але ми не здаємося! Організатори форуму запрошують усіх зацікавлених підприємців, експертів, науковців, депутатів і просто небайдужих людей долучитися до відкритого обговорення.