У найближчі роки ринок праці зазнаватиме змін, і чим далі — тим більших. Головні причини — технологічний прогрес та штучний інтелект.

На думку дослідників, слід очікувати зникнення професій, пов'язаних з рутинною роботою. Згідно з дослідженням Оксфордського університету The Future of Employment, з найвищою імовірністю зникнуть професії касира, таксиста, працівника банку, помічника юриста.

Найменша ймовірність зникнення лікарів, психологів, священнослужителів та представників творчих професій — фотографів, музикантів, акторів.

На думку почесного президента Київської школи економіки та члена Ради Нацбанку Тимофія Милованова, всі списки найбільш затребуваних професій та професій, які зникнуть, — "ворожіння на кавовій гущі".

За його словами, треба просто розуміти тренд, щоб можна було передбачити, які навички і які професії будуть зникати, а які — збережуться. Основна ж тенденція полягає в тому, що всі речі, для яких можна створити алгоритм, будуть автоматизовані.

"Все, що можна алгоритмізувати, рано чи пізно буде алгоритмізовано. Все, що вимагає детальних інструкцій (сходи туди, принеси те, пиши це тут), також буде непотрібно", — підтверджує цю думку викладач КШЕ Володимир Вахітов.

Якими будуть ці алгоритми, можна побачити на прикладах чат-ботів або програм елементарного штучного інтелекту.

"Є пакет AI (штучного інтелекту), який дозволяє взяти фотографію і стилізувати її під картину Ван Гога або Моне. Це вражаюче, але це теж структуроване завдання, тому що в базі даних є набір об'єктів, які визначають атрибути стилю Ван Гога.

Що не вміє робити штучний інтелект і що не вміє робити автоматизація? Виконувати нові, неструктуровані завдання. Наприклад, чому персональний тренер — це важливо? Тому що він буде працювати з вами індивідуально", — зазначає Милованов.

На його думку, будуть пропадати негнучкі професії, і так було й раніше, коли, наприклад, зникла професія телефоністок.

"У розвинених країнах активно замінюють автоматами і роботами працівників у сільському господарстві та промисловості, у секторі транспорту та логістики, у торгівлі та готельно-ресторанному бізнесі, у догляді за хворими і навіть у банківському секторі та страхуванні.

Наприклад, на початку 2017 року в Японії страхова компанія звільнила працівників і замінила їх системою штучного інтелекту", — зазначає викладачка Київської школи економіки та консультант Світового банку Ольга Купець.

Коли це станеться в Україні, невідомо, адже інвестиції у високотехнологічні розробки є мізерними, а робоча сила відносно дешевою.

А якщо ти один з них?

Професор історії Єврейського університету в Єрусалимі, автор міжнародного бестселера "Sapiens: коротка історія людства" Юваль Ной Харарі висунув теорію, що до 2050 року може з'явитися клас "непотрібних" людей. Ці люди будуть не просто безробітні, а нездатні знайти роботу, яку б вони виконувати краще, ніж машини.

Щоб не втратити себе у світі майбутнього, людині доведеться звикати до нових умов.

"Середовища, в якому ти закінчив інститут, став водієм автобуса, відпрацював 35 років і пішов на пенсію, вже не буде. Доведеться постійно вчитися", — каже Милованов.

На думку голови КШЕ, основне питання у тому, чи захочуть люди навчатися.

"Сьогодні є можливість вчитися, але більшість людей не хочуть це робити, не вміють або просто втратили віру в майбутнє. Виклик полягає у тому, щоб побудувати систему інклюзивної, всеохопної репрофесіоналізаціі, коли люди постійно вчаться", — зазначає Милованов.

На його думку, це можна порівняти із спортом у США, де в будь-якій будівлі є спортзал. Там людину всюди оточує інфраструктура здорового способу життя. Таку ж інфраструктуру потрібно будувати для постійної освіти, так званого lifelong learning, концепції навчання упродовж всього життя.

На що орієнтуватися

Зараз студенти готові платити за технічну освіту, тому що зрозуміло, як повернути вкладені в неї кошти. Однак не кожен готовий витратити п'ять років життя на вивчення гуманітарних наук, наприклад, філософії. Не тому, що це погано чи добре, а тому, що на це не буде попиту. Водночас філософія — це важливий альтернативний погляд на речі і її також треба знати.

"У світі все більш популярними стають спеціальності STEM (science, technology, engineering, math), бо все більше потрібно людей, які можуть розробляти комплексні системи, цілісні програмні комплекси, програмувати механізми", — зазначає Вахітов. Попит на таких професіоналів зростатиме.

За його словами, важливим буде вміння працювати в команді, в тому числі вміння працювати з людьми з іншими поглядами, вміння будувати мережу підтримки навколо себе, розбудовувати власний бренд, комунікувати з незнайомими людьми, вести перемовини, презентувати власні ідеї. Усі ці навички потрібні не менше, ніж суто технічні.

"Вміння генерувати ідеї, а не лише достеменно і якісно виконувати накази інших людей, — це те, чого не вистачає українським випускникам. Ініціатива, вміння брати на себе відповідальність і ризики — це нові навички, яким майже не приділяють уваги у вузах", — зазначає викладач.

Особливу увагу слід також приділяти англійській мові.

"Хто не знає англійської, десь на 90% сліпий і глухий. Технології і теорії з'являються настільки швидко, що нема сенсу перекладати щось українською. Мова міжнародної кооперації теж англійська. Незнання цієї мови на рівні хоча би В2 суттєво обмежує можливості в цьому світі, у якій би сфері ви не працювали", — зазначає Вахітов.

Схоже, людям поки що не варто хвилюватися: у найближчі роки роботи їх не замінять. Однак розслаблятися теж не слід. Лише динамічний розвиток і постійне вдосконалення дозволять не хвилюватися про майбутнє і відчувати власну затребуваність.