Доказів чимало. Громадяни не бачать скільки податків вони платять зі своїх заробітних плат, оскільки весь процес їх сплати покладається на роботодавця. Магазинам заборонено показувати ціни товарів без урахування податків. Українці не цікавляться, як розподіляються бюджетні кошти, які фактично і є їх податками.

Наше завдання — сприяти зростанню рівня загальної самосвідомості українців, в тому числі податкової і фінансової грамотності.

Перший текст проекту — про роботу Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Про те, чим займається цей орган, яка роль йому відведена у реформуванні та удосконаленні вітчизняної податкової системи, і якими результатами він може похвалитися. Автор — голова Комітету Ніна Южаніна.

Податкова політика повинна бути прогнозованою, а процес її формування максимально публічним та прозорим.

Для початку хочу запропонувати короткий огляд основних підсумків роботи Комітету протягом шостої сесії, тобто, йдеться про період з початку 2017 року.

Так, протягом шостої сесії, на засіданнях Комітету вдалось розглянути 38 законопроектів, з яких 6 були ухвалені Верховною Радою в цілому як закони. Ще 4 були ухвалені в першому читанні, опрацьовані і повністю підготовлені Комітетом до їх розгляду у другому читанні.

Стали законами

Ті, на жаль, нечисленні закони які протягом шостої сесії були розглянуті та прийняті в цілому, в основному були оперативними відгуками на гострі поточні виклики.

По-перше, це кібератака, яка завдала суттєвої шкоди українському бізнесу. Вірус атакував підприємства якраз в той період, коли вони подавали податкову звітність і спливав термін розрахунків за окремими податками. Багато підприємств не змогли вчасно сплатити податки, і не тільки тому, що були вражені їхні власні комп'ютерні системи, але також тому, що вірус заблокував роботу багатьох банків.

Суттєві проблеми виникли у деяких підприємств із реєстрацією податкових накладних з ПДВ та акцизних податкових накладних. Як відомо, через несвоєчасну подачу бізнесу загрожувало нарахування серйозних штрафів. Це був раптовий та загрозливий виклик для всіх, хто відповідає за стабільність податкової системи в державі. Він потребував оперативного рішучого рішення на користь платників податків.

Таким рішенням став поданий членами Комітету законопроект "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків" №2143-VIII від 13.07.2017.

Документ був зареєстрований 12 червня і наступного дня був оперативно прийнятий Верховною Радою. Він звільнив платників податків від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та акцизних податкових накладних, складених протягом всього червня за умови їх реєстрації до 31 липня 2017 року. Законопроект надав можливість платникам спокійно, без втручання та тиску з боку податкових органів, відновити втрачений бухгалтерський та податковий облік та сплатити податки.

По-друге, це розрахунки аграріїв з державою. Ухваливши проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника" від 23.03.2017 року №1988-VIII, Україна зробила перші кроки на шляху вдосконалення системи розрахунку аграріїв з державою в частині нарахування та сплати ПДВ.

Якщо не вдаватись в деталі цієї складної теми, то закон дозволив аграріям безболісно остаточно вийти із спецрежиму сплати ПДВ, який був скасований минулого року, і перейти на систему їх датування із державного бюджету за принципом: хто більше платить податків, той більше й отримує від держави.

До 2022 року Податковим кодексом передбачена система дотацій для аграріїв пропорційно до суми сплаченого ПДВ.

Утім, роботу над вдосконаленням оподаткування в аграрному секторі не завершено і система датування аграріїв з бюджету можливо ще зазнаватиме змін, але початок закладено.

По-третє, минулої сесії Верховна Рада прийняла закон, що повернув здоровий глузд у питанні оподаткування спадщини, значно розширивши коло людей звільнених від податків на спадщину.

Йдеться про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини" від 23.02.2017 року №1910-VIII. Завдяки змінам, наприклад, тепер можна без податків залишити спадщину своїм онукам. Окрім цього, не потрібно буде замовляти та оплачувати обов'язкову оцінку спадщини, що не підлягає оподаткуванню.

По-четверте, це питання увезення авто.

Парламент ухвалив Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" щодо посилення адаптаційної спроможності та поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів" від 08.06.2017 року № 2098-VIІI (законопроект реєстр.№ 5624 від 29.12.2016 року).

Що це означає? Було перенесено на два роки термін введення стандарту екологічної безпеки Євро-6 — з 1 січня 2018 року на 1 січня 2020 року.

Крім того, продовжило можливість застосування передбачених Законом України "Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів" № 1389-VIII від 31.05.2016 року до 31 грудня 2018 року пільгових (знижених від 2 до 28 разів) ставок акцизного податку на легкові транспортні засоби для ввезення на митну територію України для автомобілів стандарту Євро-5.

До речі, за період з 1 серпня 2016 року до 1 серпня 2017 року за пільговими ставками в Україну було ввезено понад 50 тисяч вживаних автомобілів. Між іншим, такий режим пільгового оподаткування акцизним податком при ввезенні вживаних легкових автомобілів є надійною та законною альтернативою для вирішення злободенної проблеми ввезення та використання автомобілів з іноземною реєстрацією.

Що нас чекає восени. Друге читання

До предметів відання Комітету з питань податкової та митної політики також відносяться питання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Реформування цієї сфери є нагальною потребою вітчизняної економіки та прямим обов'язком, передбаченим Угодою про Асоціацію з ЄС.

Відповідний доопрацьований Комітетом законопроект (реєстр. 4646-д) підготовлений до другого читання та підтриманий усіма фракціями парламенту.

Закон визначений Прем’єр Міністром України як одна із топ-5 реформ для прийняття Верховною Радою. Він буде розглянутий уже наступного тижня.

Його підготовка була величезним викликом та складним завданням на яке, напевно, пішли тисячі годин роботи депутатів, їх помічників, працівників секретаріату та громадських експертів.

Також були прийняті в першому читанні та підготовлені Комітетом до другого читання два окремих законопроекти (реєстр.№№3238-д та 3239-д), спрямованих на підтримку вітчизняної кінематографічної галузі.

Cхвалені та підтримані галуззю норми дозволять збільшити інвестиційну привабливість вітчизняного кіно та дасть поштовх для відродження та подальшого розвитку національного кінематографу, який закриє шляхи до України російській кінопропаганді.

Підсумовуючи

З вересня Верховна Рада відновить роботу та повернеться до розгляду підготовлених законопроектів, а також ряду документів, що ще будуть підготовлені суб'єктами законодавчої ініціативи.

Вкрай важливо прийняти на початку сьомої сесії у цілому Закон про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо удосконалення деяких положень, а також доопрацьованого у Комітеті за дорученням парламенту Закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність (реєстр.№ 6016-д), які вкрай актуальні та очікується бізнес середовищем.

Загалом найбільшу кількість зусиль секретаріат та депутати Комітету витратили на монументальну реформу бухгалтерського обліку. Основні досягнення цієї роботи будуть представлені всім народним депутатам під час сьомої сесії.

Крім цього, традиційно найбільш значні зміни в плані податкової політики нас очікують наприкінці року при прийнятті Державного бюджету на наступний рік.

В подальшому я розповім про наступні плани Комітету, а також про основні зміни та пропозиції, які найбільш активно обговорюються та мають високі шанси бути розглянутими Верховною Радою.

Ніна Южаніна, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики