Банки будут проверять клиентов по-новому. Что надо об этом знать
З вересня почала діяти постанова НБУ №42, що передбачає зміни до положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Здавалося б чергова технічна постанова, але вона докорінно змінює підходи банків до перевірки та вивчення клієнтів.
Отже, як це позначиться на роботі банків, і що чекає на їх клієнтів?
Що змінюється
Відтепер банки зобов'язані, окрім первинної процедури ідентифікації, перевірки паспорту та ідентифікаційного коду, до яких ми всі вже звикли, вимагати також документальне підтвердження джерел походження коштів клієнтів.
Наприклад, це можуть бути документи про отримання спадщини, продаж майна, довідка про доходи чи заробітну плату та будь-що інше, що підтверджує легальність ваших грошей.
Цього вимагає більш ризико-орієнотований підхід, який передбачає відповідну перевірку не лише на етапі встановлення ділових відносин, а й протягом всього періоду обслуговування клієнта в банку.
Це все необхідно, щоб не допустити операції, які не відповідають виду діяльності клієнта або ж вони не відповідають його розміру легальних доходів.
Уявіть класичну ситуацію, коли до банку звертається особа, яка хоче купити дороге авто чи квартиру вартістю у кілька сотень тисяч гривень, якщо не мільйонів. Або просто переказати, скажімо, 200 тис. грн. У той же час, єдине джерело її доходів – це офіційна зарплата розміром 8 тис. грн.
За новими правилами, якщо такий клієнт не зможе надати додаткові документи, що підтверджують походження його статків, банк не має права допустити відповідну операцію. Адже не зрозуміле походження цих коштів.
В іншому разі, це означатиме, що банк погоджується з тим, що такий клієнт не їв, не пив, не сплачував комунальні послуги, одним словом, нормально не жив останні два роки. А як ви знаєте, в Україні заборонено готівковий продаж будь-чого, що коштує більше 50 тис. грн.
То ж, якщо раніше клієнт обирав банк, вивчаючи його продукти, фінансові показники та ділову репутацію власників, то тепер і банк буде цікавитися легальністю статків клієнта. І вирішувати, може він його обслуговувати чи ні.
Чи потрібні такі новації
Нові правила інколи викликають роздратування у клієнтів та спричиняють дискомфорт працівникам банків. Останнім неприємно випитувати в кожного, за рахунок чого він живе і чи може довести, що запланована ним транзакція відповідає рівню його прибутків.
Щоб максимально пом'якшити ситуацію і не допустити конфліктів з клієнтами, банки уже проводять для своїх менеджерів відповідні тренінги, де навчають, як пояснювати людям, чому вони задають їм такі незручні запитання.
Важливо також, щоб банки в боротьбі за клієнта не вдавалися до нечесної конкуренції, дозволяючи собі перевіряти їх менш прискіпливо. Нові правила однаково діють для всіх.
Загалом, це нормальна світова практика. Якщо ми хочемо, щоб Україну вважали цивілізованою та серйозно сприймали на міжнародному рівні, необхідно синхронізувати українське правове поле з європейськими та світовими стандартами.
Звичайно, що до цього потрібно адаптуватися. І, можливо, знадобиться більше часу, ніж планувалося, аби банки та їх клієнти почали нормально сприймати нові жорсткі вимоги НБУ, проте це неминуче.
Інакше нам не побороти такі ганебні явища як відмивання грошей, корупцію, фінансування тероризму та інші ризиковані фінансові операції.
Усі вже звикли до прискіпливої перевірки фінансового стану при отриманні кредиту. Або, коли це стосується безпеки громадян, наприклад, у аеропортах. І запит джерел походження коштів не виключення, а правило, яке прийняте в усіх цивілізованих країнах світу.
Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України