Украинская деревообработка возрождается в Ровенской области
Мораторій на експорт лісу-кругляка продовжує рухати вперед українську деревообробну галузь — йдеться вже не лише про короткостроковий економічний ефект, а й про довгостроковий вплив на ринок у цілому. Скандинавські інвестори розпочинають будувати у Сарненському районі на півночі Рівненщини новий лісопильний завод — другий за останні два роки. Обсяг залучених інвестицій — 20 млн. євро. Ще 25 млн. євро вже інвестовано в завод у сусідньому Костопільському районі, який розпочне роботу до кінця літа. Це рекордні для України суми інвестицій у сферу деревообробки за останні роки.
Компанія зі скандинавськими інвестиціями "Українські лісопильні" оголосила про наміри будівництва на Рівненщині ще одного заводу з переробки деревини. Нове лісопильне підприємство, потужністю 250 000 м³ продукції на рік планують зводити у Сарненському районі. Воно спеціалізуватиметься на виготовленні соснових пиломатеріалів ( обрізних дощок) для столярної, меблевої та будівельної галузей.
Завод побудують на майданчику поблизу села Немовичі, що розміщене на автодорозі Городище — Рівне — Старокостянтинів у 12 км від райцентру Сарни. Договір про оренду землі вже підписано, і нині інвестори приступили до розробки проекту будівництва. Розпочнеться воно вже цьогоріч і займе близько двох років. До роботи залучатимуть місцеві будівельні компанії.
- Мораторій на експорт лісу-кругляка став для нас два роки тому вирішальним фактором на користь роботи в Україні - говорить співзасновник ТОВ "Українські лісопильні" Йохан Дунбек. - Адже це створює для наших інвестиційних проектів економічну перевагу. Реалізовувати проекти лісопильного виробництва з нуля є складним процесом у будь-якій країні. Але ми вже маємо досвід роботи у зведенні першого лісопильного заводу у Костополі, тому використаємо його під час будівництва об’єкту на Сарненщині. Нині на костопільському підприємстві завершуються пусконалагоджувальні роботи, активно іде процес набору та навчання персоналу. Ми пропонуємо можливості для роботи таких фахівців як інженери з автоматизації, електрики, механіки, оператори, водії автонавантажувачів тощо. І сьогодні з радістю підтверджуємо наміри далі розвивати бізнес в Україні. Ми розглядали кілька варіантів для розміщення нового виробництва, і в підсумку обрали Сарненський район. Місцева влада та громада підтримали наші наміри збудувати тут деревообробне підприємство , надали ділянку під спорудження об’єкту. Щойно запустимо перший завод у Костополі — починаємо будувати новий у Немовичах.
Голова Сарненської райдержадміністрації Ярослав Яковчук розповідає, що те,що інвестори обрали саме їхній район – є показником соціально-економічного розвитку та стабільності регіону.
- Наш район зручний для розміщення такого виробництва насамперед із логістичної точки зору: Сарненщина — це центр Полісся, вона знаходиться на перехресті автодоріг до західного та північного кордонів України, - пояснює Ярослав Яковчук. - По-друге, в районі працює два потужних держлісгоспи, які щороку виробляють 150 тисяч кубометрів деревини. Зважаючи на нинішню заборону експорту лісу-кругляка, це дає перспективу отримання місцевими держлісгоспами постійного ринку збуту продукції. З точки зору соціально-економічного розвитку району, відкриття заводу "Українських лісопилень" стане насамперед потужним джерелом податкових надходжень до місцевих бюджетів. Перші такі суттєві кошти вже отримала Немовицька сільська рада, на землях якої буде побудоване підприємство. Це близько півтора мільйони гривень надходжень від оренди земельної ділянки на рік. У разі подальшого викупу земельної ділянки бюджет буде мати надходження від земельного податку, а, згодом, після відкриття заводу — сподіваємось і на інші податкові надходження вже від діяльності підприємства. Окрім того - це робочі місця: прямі й непрямі. Йдеться мова про створення нових 65 висококваліфікованих робочих місць та ще до 300 непрямих. Адже робота такого підприємства сприятиме розвитку інфраструктури району вцілому, це будівельні компанії, транспортні перевезення, підрядні обслуговуючі організації тощо. Загалом, сподіваємось, що відкриття другого заводу "Українських лісопилень" на Сарненщині стане не лише новим поштовхом до розвитку економіки району, а й позитивним сигналом для інших потенційних інвесторів.
Саме таким сигналом стало те, що з 1 січня 2017 року мораторій на експорт лісу- кругляка поширився й на сосну. Це може стати і вже стає найпотужнішим імпульсом для розвитку поглибленої обробки деревини власне в Україні. Адже фактично кожен другий кубометр заготовленої деревини — саме сосна, а її частка в експорті необробленої деревини донедавна сягала 80%. Саме пиловник сосни з державних лісгоспів північно-західних областей України і стане сировинною базою для нового заводу на Рівненщині.
На заводі встановлюватиметься обладнання фінського, німецького, шведського виробництва, що забезпечить повністю автоматизований процес виробництва продукції та дозволить переробляти деревину за сучасною скандинавською технологією лісопиляння, висушування та сортування пиломатеріалів.
Продукція матиме сертифікат. При цьому виробництво буде повністю безвідходним — залишки виробництва використовуватимуться на сто відсотків: кора деревини піде на паливо, а тирса постачатимуться виробникам пелет або деревостружкових плит.
Саме на таку ланцюгову реакцію для всієї галузі деревообробки і розраховують прихильники збереження мораторію на експорт кругляка з нашої держави. Адже кожен новий етап обробки пиломатеріалів в Україні збільшує додану вартість деревини, і додатково зароблені кошти залишатимуться в українській економіці. Таким чином, наш експорт поступово перестане бути суто сировинним. До того ж, майбутній завод виготовлятиме продукцію не лише на експорт, а й для українського ринку. А доступність якісної деревини в Україні зменшуватиме нашу імпортну залежність у сегменті дерев’яних меблів , вікон, дверей, підлоги тощо. Навіщо ж імпортувати від сусідів, коли можемо зробити самі?
Фактично, нині у нас з'явився шанс повторити позитивний досвід сусідньої Польщі. Поки що, за практично однакової площі лісів, обсяги меблевого ринку в наших державах відрізняються щонайменше у 20 разів не на користь України. Натомість запуск таких підприємств як "Українські лісопильні" якраз і дає поштовх для розвитку в країні більш глибинної переробки деревини. Отже, нашу країну знатимуть у світі не лише як експортера лісу, а як виробника високоякісних меблів, столярних виробів тощо. Це і є економічний патріотизм по-українськи: використовувати наші природні багатства на користь своїй державі, національній скарбниці, українському робітникові й українському споживачеві.
Віталій ГОЛУБЄВ