31 січня Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила постанову №148 "Про затвердження величин питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік".

Документ передбачає суттєве зростання вартості підключень до електромереж для бізнесу. Майже в шість разів.

Більша частина країни не помітила постанову. Це, звісно, не абонплата за газ. Разом з тим, рішення НКРЕКП спричинило неабиякий резонанс в експертному і бізнесовому середовищах. 

Бізнес почав перераховувати вартість своїх нових проектів. Окремі підприємці після підрахунку взагалі від них відмовилися.

Як відомо, нестандартні приєднання потрібні для будь-якого об'єкта, що може потребувати понад 160 кВт потужності, знаходиться на відстані понад 300 метрів від мережевої інфраструктури або потребує нового трансформаторного обладнання для зміни напруги.

Якщо говорити простіше, то будь-який бізнес-проект, крім МАФу з шаурмою, потребує нестандартного приєднання.

Для більшості виробництв, житлових комплексів або ресторанів за містом потрібне нестандартне приєднання. Нова методологія розрахунку вартості нестандартного приєднання робить такі проекти суттєво дорожчими.

Реакція бізнесового середовища була бурхливою: статті, заяви, прес-конференції і навіть протести чернігівського бізнесу під офісом НКРЕКП на Смоленській.

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк активно захищає нові розрахунки вартості нестандартних під'єднань. Проте постанова ще не набула чинності. Причина банальна: вона досі не опублікована в "Урядовому кур'єрі".

Чого вимагає закон

Законодавство чітко визначає, за яких умов рішення Нацкомісіїі набуває чинності. Частина 7 статті 14 закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" однозначна.

"Рішення регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами), набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні — газеті "Урядовий кур'єр", якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення. Рішення підлягає опублікуванню у 15-денний строк з дня його прийняття".

Тобто закон передбачає: будь-яке регуляторне рішення, що впливає на права споживачів та суб'єктів ринку, повинно бути опубліковане протягом 15 днів та перебувати у відкритому доступі.

У тексті постанови про нестандартні приєднання зазначено, що вона набере чинності наступного дня після публікації в "Урядовому кур'єрі". Отже, відповідно до закону, постанова №148 повинна була побачити світ до 15 лютого і набрати чинності 16 лютого.

Саме з цього дня повинно було початися застосування нових ставок плати за нестандартне приєднання та строк на оскарження постанови у судовому порядку.

Оскільки постанова на сторінках "Урядового кур'єру" не була виявлена, ЕП вирішила надіслати запит до НКРЕКП, щоб дізнатися про її долю.

У всьому винна газета?

Комісія повідомила, що в кінці березня постанова не була опублікована, тому вона не набула чинності. При цьому у відповіді відзначається, що постанова була надіслана до "Урядового кур'єру".

Цікавою деталлю у відповіді НКРЕКП є таке пояснення: "Порушене у вашому запиті питання стосовно зазначення чіткої дати та номеру випуску газети "Урядовий кур'єр" щодо офіційного опублікування постанови НКРЕКП не належить до компетенції НКРЕКП".

Таким чином, НКРЕКП зняла з себе відповідальність за публікацію власного регуляторного рішення.

Ситуація цікава: постанова ухвалювалася швидко, але набрання нею чинності гальмується відсутністю публікації в "Урядовому кур'єрі". Водночас, постанови НКРЕКП, ухвалені раніше, наприклад, 29 грудня 2016 року, опубліковані вчасно, оперативно та попри всі свята: 12 січня 2017 року.

Затримка ж із публікацією постанови №148 перевищує місяць. Це наводить на думку про можливість її перегляду. Такий варіант можливий на тлі недавнього скасування ще одного скандального рішення регулятора — про абонплату за газ.

Зважаючи на явну поспішність при ухваленні такого рішення і на вкрай негативні відгуки галузевих експертів та бізнесу, такий крок був би логічним.

Однак також можливий інший варіант: регулятор вичікує, чи триватимуть протести бізнесу і негативні реакції на постанову. Якщо галас вщухне, комісія запустить її у зручний момент.

Посилання в нікуди

Постанова про нестандартні приєднання після набуття чинності створить суттєві фінансові проблеми бізнесу. Проте ситуація з відсутністю публікації її тексту в "Урядовому кур'єрі" уже спричинила проблеми для підприємств.

За словами співрозмовників ЕП, які проходять процедуру підключення, обленерго затягують будь-які нові технічні умови для приєднання. Вони намагаються максимізувати свої прибутки в очікуванні значно вищих цін на приєднання.

Юридична позиція обленерго полягає у тому, що в листопаді 2016 року НКРЕКП змінила методику розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж.

У постанові від 7 листопада 2016 року регулятор зобов'язав обленерго рахувати вартість нестандартних приєднань за формулою, що враховує показник питомої вартості нестандартного приєднання. Саме ці показники і були затверджені у постанові №148, яка застрягла в "Урядовому кур'єрі".

Таким чином, електропередавальні організації з 7 листопада 2016 року не можуть розраховувати вартість нестандартного приєднання, адже у них відсутня одна із складових для формули.

Тимчасом бізнес чекає, чим завершиться історія із скандальною постановою. Виходить, що вся країна залежить від "Урядового кур'єра". Хоча, скоріше за все, це гра значно вищого рівня, ніж рішення редакторів офіційного органу Кабміну.

Найбільша іронія в тому, що одним з мотивів ухвалення нової методики оцінки нестандартних приєднань комісія називає "підняття позицій України у рейтингу Doing Business". Хоча за такого ставлення до бізнесу владі ліпше попросити не включати Україну в цей рейтинг.