За європейськими стандартами українці перебувають за межею енергетичної бідності, адже плата за комунальні послуги сягає 30% сімейного бюджету.

Проте ситуація не безнадійна. Спершу варто усвідомити, що розмір тарифів та сума у рахунках за споживання комунальних послуг — різні речі.

До прикладу, жителі Рівного цього опалювального сезону платили за теплопостачання в середньому на 24% менше, ніж жителі Луцька, хоча тарифи у Рівному вищі. На відміну від Луцька, де лише 38% будинків мають лічильники тепла, у Рівному облік охоплює 90% помешкань.

Європейці давно заощаджують завдяки впровадженню енергоефективних заходів. Прийшов час України: у парламенті чекає на голосування в другому читанні законопроект про обов'язкове встановлення лічильників тепла та води в кожен дім.

Як впливати на рахунки

Чим нижча ефективність використання енергетичних ресурсів, тим більше доводиться платити: і з сімейного бюджету, оплачуючи рахунки за комунальні послуги, і з держбюджету, субсидуючи житлово-комунальні послуги.

На опалення українських житлових будинків витрачається утричі більше енергії, ніж в середньому у ЄС. Значна частина тепла втрачається у теплотрасах.

Без лічильників мешканці не можуть довести понаднормові втрати тепла і води в мережах, які сягають 36%. Оскільки теплопостачання не обліковується, то достеменно невідомо, скільки насправді коштує опалення, а скільки грошей пішло в буквальному сенсі "в трубу" чи осідає у чиїхось кишенях.

Облік енергії лічильником — це механізм визначення фактично проданих ресурсів, за які повинен заплатити споживач. Самі ж мешканці в будь-якому будинку можуть самостійно впливати на своє споживання енергії, підвищуючи енергоефективність помешкання, та ощадливіше використовувати ресурси.

Досвід ефективних українців

Досвід багатьох ініціативних українців довів, що здебільшого достатньо встановлення лічильників у будинку, аби люди відразу почали менше платити за комунальні послуги. За допомогою терморегуляторів на радіаторах можна заощаджувати до 30% тепла. При цьому додаткові заходи з енергозбереження, які окуповуються за три-сім років, можуть зменшити плату за опалення на 50%.

У Києві був випадок, коли різниця в місячних платежах за тепло для двох однакових 16-поверхових будинків становила 100 тис грн. В одному з них був встановлений лічильник, завдяки чому мешканці заплатили менше.

В Україні щонайменше третина будинків, підключених до централізованого опалення, не мають лічильників тепла. Ситуація у кожному регіоні — різна.

Рівень оснащеності тепловими лічильниками багатоквартирних будинків з централізованим опаленням

Натиснути для збільшення

Наразі за відсутності лічильника для формування рахунків за централізоване опалення в Україні діють дві методики.

У містах, де лічильниками тепла оснащено менше 50% будинків, люди платять за радянськими нормативами, пропорційно до площі житла. Ще в шістьох областях — за теоретичними нормами споживання пропорційно до площі домівок, віддаючи гроші монополістам за тепло, яке ніколи не потрапляло в будинки.

Якщо ж принаймні половина будинків у місті має лічильники, то ціни на енергію для інших формуються, відштовхуючись від показників цих лічильників. Це дає споживачам можливість не сплачувати необґрунтовано високі рахунки.

Фактична плата за послуги централізованого опалення, грн з ПДВ за 1 кв м опалювальної площі

Після встановлення лічильників мешканці зможуть впливати на своє споживання і рахунки за опалення чи гарячу воду, перестануть платити за неотримане тепло і будуть споживати менше завдяки ощадливості.

Існування ж будь-якої схеми стягнення платежів за спожиті опалення, воду чи газ за розрахунковими показниками замість фактично спожитих залишається перепоною для реформи галузі та захищає існування тіньових грошових потоків.

Зроблено в Україні: лічильник

В Україні вже зараз є гарна пропозиція лічильників. На українському ринку продаються теплові лічильники вітчизняного виробництва та з європейських країн. Сегмент вітчизняних лічильників може бути збільшений, оскільки очікується зростання попиту на них, до того ж, поки нема конкурентів з Китаю.

В Україні близько 12 млн квартир, де можна застосувати 35-40 млн розподілювачів тепла. Розподілювачі тепла — це електронні прилади з програмним забезпеченням, що дозволяють рахувати споживання тепла у квартирах.

За словами представника однієї з інжинірингових компаній України, щонайменше одна вітчизняна компанія з випуску лічильників може почати виробництво розподілювачів, які конкуруватимуть з європейськими аналогами.

Де взяти гроші на лічильники

В Україні ще необхідно встановити близько 25 тис будинкових лічильників тепла і понад 100 тис колективних лічильників гарячої та холодної води.

Загальний обсяг необхідних інвестицій для фінансування повсюдного встановлення вузлів обліку сягає 3 млрд грн. Однак за проектом закону, який встановить обов'язкове використання лічильників, їх вартість можна буде погасити за кошти місцевого бюджету або протягом п'яти років малими виплатами.

Ціна встановлення будинкового вузла обліку тепла — близько 70 тис грн. Якщо розділити вартість лічильника на всіх жителів, то з одної квартири триповерхового будинку за п'ять років потрібно зібрати 2 500 грн, 16-поверового — 219 грн.

Компенсувати витрати на обладнання обліку та регулювання споживання тепла допомагають державна і місцеві програми стимулювання енергоефективності.

Крім того, щоб стимулювати виконавців комунальних послуг з опалення встановити лічильники, НКРЕКП додала складову вартості приладів обліку до інвестиційної програми ліцензіатів комунальних послуг.

Законопроект про облік

Організоване встановлення лічильників в кожен дім — процес системний, тому потребує відповідного регулювання з низки питань. Наразі у Верховній Раді є законопроект №4901 про облік комунальних послуг, який має саме таку ціль.

Документ визначає дату завершення оснащення будинків лічильниками тепла та води — не пізніше жовтня 2018 року. Відповідальні за це оператори мереж. Майбутній закон також встановить чіткі та справедливі правила розподілу на всіх споживачів фактичних показників будинкових лічильників.

Індивідуальними лічильниками будуть обліковувати тепло в сучасних будинках, коли є окреме розведення труб опалення по квартирах. Відокремлені приміщення в багатоквартирному будинку, наприклад комерційного призначення, теж будуть зобов'язані вести індивідуальний облік своїх комунальних послуг.

Після встановлення будинкового лічильника поступове доповнення загального обліку індивідуальним — оптимальне рішення для чесних розрахунків усіма.

Як в Європі

Європейські країни мають 25-річний досвід індивідуального обліку комунальних послуг, хоча на законодавчому рівні це стало обов'язковим лише з 2012 року. Радіатори там переважно оснащенні регуляторами контролю за температурою.

Спочатку у будинках ЄС встановили засоби обліку всієї енергії, а потім почали оснащувати квартири індивідуальними лічильниками або розподілювачами тепла.

Лічильники можуть належати постачальникам енергії або води, а також іншим енергетичним сервісним компаніям, які обслуговують будинки за контрактом.

У ЄС споживачі змушені платити за опалення місць загального користування та інші внутрішньобудинкові втрати. Також не можна не платити за опалення, навіть якщо повністю вимкнені всі радіатори, бо тоді квартиру "гріють" сусіди.

Зазвичай у європейських країнах 30% рахунку за централізоване опалення — обов'язковий внесок, а 70% — вартість обсягу енергії за показами індивідуальних лічильників або розподілювачів.

Якщо розподілювачі або індивідуальні лічильники відсутні, тоді будинковий обсяг енергії ділиться пропорційно до площі окремих помешкань з можливою поправкою на розташування в домі: останні чи перші поверхи, кутова сторона.

Крім квитанцій для оплати, постачальники зобов'язані надавати людям деталізовані дані про історію їхнього індивідуального споживання з рекомендаціями для економії ресурсів.

У жителів ЄС такий високий рівень культури енергозбереження, оскільки вже багато років закон захищає їх право знати все про споживання енергії.

Енергозбереження — запорука економічної успішності, саме цього зараз так бракує Україні. Тому від ефективності здійснення реформ в енергетиці та житлово-комунальному господарстві залежать соціальне благополуччя населення.

Європейські партнери заявили, що допоможуть забезпечити фінансування Фонду енергоефективності в Україні, якщо буде впроваджено облік споживання тепла і води згідно з вимогами директиви 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність та налагоджено систему оцінки рівня енергоефективності будівель.

Умови для ефективного функціонування Фонду енергоефективності

Джерело: Мінрегіонбуд

У першому читанні народні депутати вже ухвалили законопроект №4941-д "Про енергетичну ефективність будівель", який врегулює питання енергетичної сертифікації помешкань і бюджетних установ.

Тепер від парламенту залежить, чи отримає Україна шанс на модернізацію завдяки втіленню реформ в житлово-комунальному господарстві. Законопроект №4901 про комерційний облік житлово-комунальних послуг змінить на краще ситуацію в комунальній енергетиці. Справа за малим: проголосувати за нього.

Андрій Желєзний, експерт Національного екологічного центру України