Після відносного затишшя гривня знову стала здавати позиції. Тільки населення звикло до позначки 25 грн за дол, гривня знову почала девальвувати.

15 листопада обмінники приймали долар по 27 грн. Купити готівкові долари можна було в діапазоні 27,3-28 грн. На міжбанківському ринку гривня також суттєво ослабла, ринок закрився на рівні 26 грн за дол.

З початку тижня НБУ намагався заспокоїти ринок вербальними інтервенціями і доповідями про стабільність, однак це не допомогло і нацвалюта продовжила падати.

Пізніше в НБУ з'явилося нове пояснення — політична нестабільність.

Опитані ЕП експерти вважають, що є також фундаментальні фактори для послаблення, тому відіграти свої позиції гривні буде важко.

До того ж, Україна наближається до нового бюджетного періоду, де середньорічний курс гривні повинен становити 27,2 грн за дол, тож нічого несподіваного не відбувається.

Що ж буде з курсом у найближчій перспективі?

Своя атмосфера

"Ситуація на міжбанківському валютному ринку залишається стабільною завдяки значним надходженням експортної виручки від експорту зерна та олії з середини вересня", — так прокоментував цю ситуацію  директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко у вівторок.

Потім до "мантри" про сприятливі фундаментальні фактори в Нацбанку додали меседж про політичну нестабільність.

"На міжбанківський валютний ринок цього тижня продовжує тиснути політична нестабільність попри наявність сприятливих фундаментальних зовнішніх факторів", — повідомив заступник голови НБУ Олег Чурій. 

Проте далеко не всі експерти оцінюють ситуацію настільки оптимістично. У послабленні гривні вони вбачають фундаментальні фактори.

"Що стосується причин девальвації, то найбільш важливою з них є початок опалювального сезону. Через систему субсидій і підвищених тарифів великі енергетичні холдинги будуть отримувати значні фінансові потоки, частина з яких піде на валютний ринок з подальшим виведенням з країни. Такий відплив валюти не перекриє навіть компенсація від експорту зерна та олії", — каже радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ.

Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин теж вважає початок опалювального сезону важливим фактором. Також він зазначає, що перемога Дональда Трампа на виборах у США призведе до зменшення фінансових вливань США в Україну.

"Наступного траншу МВФ доведеться чекати дуже довго. Нагадаю, що і вересневий транш усі називали політично мотивованим. Оскільки єдиним джерелом золотовалютних резервів НБУ є транші МВФ, а негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу України з початку року вже перевалило за півтора мільярда доларів, то природна реакція ринку — переоцінка гривні", — каже Пендзин.

Випереджаючи графік

Загалом "переоцінка факторів" була зроблена давно, і навіть не суб'єктами ринку, а самою владою разом з МВФ. Ще кілька місяців тому ЕП писала, що в жовтні-листопаді офіційний курс гривні може сягнути 27 грн за дол.

Середньорічний курс на рівні 27,2 грн за дол закладений у бюджет 2017 року. Тобто девальвація була запланована ще на початку 2016 року, відразу після оприлюднення основних параметрів бюджету на наступний рік.

Проте у населення та бізнесу були всі підстави не вірити у плавну девальвацію і перевести кошти у долар на час девальвації вже цієї осені, оскільки НБУ не може згладити значні коливання "чорного" ринку.

Регулятор не раз заявляв, що "чорний ринок" — не його парафія. Проте зараз "чорний" ринок має значний вплив, у тому числі — на міжбанківський ринок.

Більше того — саме за курсом "чорного" ринку валюта доступна всім, а не окремим суб'єктам господарювання. Ніхто не хоче спостерігати за знеціненням власних заощаджень, а це породжує додатковий спекулятивний попит на ринку.

Так, курс "чорного" ринку знову дійшов до значень, яких повинен був досягнути лише у 2017 році. Проте якщо раніше національна валюта відігравала свої позиції, то з наближенням нового бюджетного періоду, де закладені нові значення, їй це буде зробити важче.

"Єдиний спосіб НБУ утримати курс ринковим методом — це прямі інтервенції валюти на міжбанківських торгах. Або можна пробувати неринковими методами знову вводити обмеження на валютному ринку. З неринковими методами навряд чи вийде. МВФ тоді зовсім не буде розмовляти про наступний транш. Інвестори в Україну і так в черзі не стоять. Що стосується прямих інтервенцій, то тут можливостей в НБУ дуже мало", — вважає Пендзин.

Варто також зазначити, що ціль НБУ — контроль над інфляцією, а не над курсом. Інфляція 2016 року не повинна перевищити 12% +/-3%. За десять місяців 2016 року вона становила 9,4%.

Отож, НБУ може вписатися у ці показники і з курсом 27 грн за дол і далі продовжувати декларувати стабільність.

Загалом, більшість опитаних ЕП експертів не вірять, що валюту можна буде купити за ціною, яка була ще минулого тижня.

"Що стосується девальваційних очікувань населення і бізнесу, то, незважаючи на ситуативне поліпшення останніх кількох місяців, даний індикатор продовжує перебувати в "червоній" зоні і стримується лише низьким рівнем платоспроможності (населення) і вимиванням оборотних коштів (підприємств). Позитивний сценарій передбачає вихід гривні в курсовий коридор 27-28 грн за дол (готівковий ринок) в грудні 2016 року — лютому 2017 року", — зазначає Кущ.

Більш оптимістично налаштований член УОФА Віталій Шапран. Він вважає, що коли гравці заспокояться і на "чорному" ринку вляжуться пристрасті, курс "чорного" ринку наблизиться до офіційного.

"27,2 на 2017 рік — це середньорічний. Тобто якщо ми увійдемо у 2017 рік з 26,5, то для забезпечення середньорічного в кінці 2017 року курс повинен бути вищим за 27,2. Правда, не всі це розуміють, на жаль", — каже Шапран.