Початок листопада ознаменувався серією відставок грузинської команди.

Сьомого листопада з посади глави Одеської ОДА пішов Міхеіл Саакашвілі. Через тиждень за своїм давнім другом і соратником пішла й голова Національної поліції Хатія Деканоідзе.

Так само вирішила скласти повноваження і "протеже" Саакашвілі — голова Одеської митниці Юлія Марушевська.

Із самого початку Саакашвілі був головною опорою і підтримкою нового начальника Одеської митниці. А керівник ДФС Роман Насіров, який ще під час конкурсу не приховував свого негативного ставлення до креатури Саакашвілі, логічно став головним опонентом Марушевської.

Під час перебування на посаді голова Одеської митниці регулярно критикувала керівника ДФС. Насіров не залишався в боргу. Навіть зараз, коли Марушевська залишає посаду, голова ДФС дав зрозуміти: спокійного звільнення їй чекати не варто. Зокрема, він наголосив, що заява про звільнення "в такому вигляді" прийнята не буде.

"Марушевська заявляє, що звільняється через тиск та гальмування реформ. За весь час роботи ми навіть не побачили плану тих "нібито реформ". Її звільнення можливе лише після передавання справ та документів у порядку, встановленому законодавством, з дотриманням всіх необхідних умов", — написав він на своїй сторінці у Фейсбуку.

Після оголошення про звільнення ЕП зв'язалася з Марушевською телефоном і попросила пояснити, що відбувалося на митниці останнім часом і чому вона змінила своє рішення залишатися на посаді після звільнення Саакашвілі.

— Ще кілька днів тому, за словами ваших колег, ви були готові залишитися на своїй посаді, незважаючи на відставку Міхеіла Саакашвілі. Чому ви вирішили піти?

— На той момент я сподівалася, що відставка Саакашвілі сколихне наш уряд, змусить його діяти. Принаймні, підтримати ті зміни в митній сфері, які ми розпочали.

Нам ще в травні прем'єр-міністр обіцяв підписати постанову Кабінету міністрів для запуску пілотного проекту "Відкритий митний простір". Скільки часу минуло?

Я думала, що відставка Саакашвілі — це критична точка і буде якийсь рух. Але, незважаючи на моє прохання, наша постанова навіть не була винесена на розгляд уряду. В середу я зрозуміла, що подальшої роботи бути не може.

Триває рух з боку Насірова. Мені вручили лист про службову невідповідність, а сьогодні розпочате ще одне дисциплінарне провадження. Я вже звикла до цього тиску. Але те, що є саботаж з боку влади, небажання проводити реформи в митній сфері з боку тих людей, які ухвалюють рішення, це для мене принципове питання.

Мене призначили керівником Одеської митниці для того, щоб запустити пілотний проект, який би став стандартом української митниці. Це те завдання, яке я ставила перед собою.

— Ваш заступник Семен Кривоніс також подав заяву про звільнення. Які настрої панують у вашій команді?

— Більшість людей, які прийшли зі мною, зі мною і підуть. Я підтримую тих, хто хоче залишитися на нижчих посадах. Я впевнена, що наші напрацювання потрібно зберігати і їх можна зберегти.

— Що ви вважаєте своїм основним досягненням на посту очільника Одеської митниці?

— Нам вдалося очистити Одеську митницю від корупції, схем. Ми змінили підхід до проходження митних процедур. Сьогодні це унікальна митниця, робота якої зосереджена на сервісах для бізнесу. Раніше вона була найбільш корумпованою, тепер Одеська митниця асоціюється з прозорими і зрозумілими правилами гри, нормальними підходами щодо оподаткування.

Те, що у нас 90% усіх оформлень проходять за ціною контракту, не є типовим явищем для української митниці. Порівняно з 2015 роком кількість доглядів у нас зменшилася у п'ять разів.

До нас прийшло 650 нових компаній, у нас найменший час оформлення. На національному рівні нема такого загального підходу щодо проходження митних процедур.

Головне з того, що не вдалося, — запуск пілотного проекту "Відкритий митний простір". Справа не в тому, щоб боротися з корупцією шляхом кримінальних проваджень, а в тому, щоб створити простір, де ця корупція не буде існувати.

Ми запропонували цю модель. Прописали її на законодавчому рівні, набрали людей, навчили їх. На жаль, незважаючи на обіцянки найвищого керівництва країни, запуск проекту було заблоковано.

— Ви зараз кажете про голову ДФС Романа Насірова чи про інше керівництво? Є ще міністр фінансів, який відповідно до своїх повноважень повинен контролювати Насірова.

— У першу чергу, це стосується найвищих керівників — президента та прем'єр-міністра. На цю посаду мене представив президент. Саме на представленні ми говорили про запуск нового терміналу.

На наших наступних зустрічах він не раз зазначав, що постарається посприяти, підтримати. Коли ми отримали новий уряд, який визначив митну реформу як пріоритет, прем'єр-міністр приїхав до Одеси і дав свої гарантії щодо цього проекту, але все одно нічого не відбулося. Міністр фінансів так само обіцяв і так само нічого не відбулося.

Насіров — лише дрібний чиновник, але в нього теж достатньо інструментів. На будь-якій з цих чотирьох посад є достатньо інструментів для того, щоб дати нам можливість завершити цей проект. На жаль, на регіональному рівні цей проект завершити неможливо.

— Чим ви пояснюєте таке блокування на всіх рівнях?

— В реальних реформах ніхто не зацікавлений. Тим більше у митній сфері, яка продукує "тіньові" потоки і живить усю нашу корупційну систему. Те, що ми пропонували, було справжньою реформою. Ми пропонували змінити програмне забезпечення в рамках проекту "Відкритий митний простір". Це б гарантувало прозорість митних процедур.

Коли ми зробили перший крок у цьому напрямку і на своєму сайті опублікували базу індикативних цін по Одеській області, це викликало шквал незадоволення у Державній фіскальній службі. Тиск, дзвінки, попередження.

А уявіть, якби всі процедури на митниці відбувалися в системі нормального бюджетного програмного забезпечення? Як би Київ пояснював, що в Одесі це можна зробити, а в Києві ні?

— Хто дзвонив? Про що вас попереджали?

— Про кримінальну відповідальність. Дзвонив керівник департаменту тарифів ДФС моєму заступнику. Говорив, що не можна цю інформацію публікувати. Але вона не є секретною. Приховування індикативних цін є однією з причин корупції на українських митницях. Київ відреагував на це як на крок проти системи.

— Ви не раз звинувачували Насірова у корупції. У яких корупційних схемах ви його звинувачуєте?

— Після окремих доручень, зміни керівництва на рівні середньої ланки помітно, як компанії переходять у Київ та на інші митниці разом з митниками, які їх оформляли. Після цього стають очевидними деякі речі.

Документальні докази про компанії, які оформляють горошок, а везуть туфлі, я надавала. Зараз усі вони оформляються в Києві та на інших митницях за погодженням Насірова.

За два роки Насіров законсервував українську митницю з усіма цими корупційними схемами — це вже достатній аргумент для того, щоб звільнити його з посади і провести розслідування його діяльності.

Нема проблеми з очищенням від корупції. Це нескладно зробити, маючи політичну волю і політичне бажання. Для цього не потрібно два роки. Для цього достатньо двох трьох-місяців.

— У кадровій політиці Насіров заборонив вам відкривати дисциплінарні провадження проти керівників митних постів. Проти кого ви їх хотіли відкрити?

— Це пані Ареф'єва (Лариса Ареф'єва, керівник відділу тарифів Одеської митниці, яка була затримана за отримання великого хабаря. Їй вдалося втекти, пізніше вона була оголошена у розшук. Раніше екс-голова митної служби Анатолій Макаренко заявляв, що Ареф'єва продовжує працювати в ДФС. — ЕП), а також пан Іваненко (Геннадій Іваненко, заступник начальника Одеської митниці. — ЕП).

Вони були піймані на корупції. Ці справи я передала Насірову, я не маю права звільняти цих людей. Аналогічна ситуація з керівниками постів. Коли у нас було на це право, ми провели дисциплінарні провадження проти керівників постів і передали ці справи Насірову для прийняття рішення.

— Що було потім?

— Прочитавши новий закон про держслужбу, Насіров вирішив своїм внутрішнім розпорядженням заборонити нам проводити дисциплінарні провадження. Ми подали в суд.

— Навесні ви заявили, що Насіров без погодження з вами призначив вашого заступника Олександра Моргуна. Чи були ще спроби нав'язати вам людей?

— Моргуна ми заблокували. Громадські активісти нас підтримали, про нього були погані відгуки. Я б його не прийняла. Це був "смотрящий" у кращих традиціях цього жанру. Після цього Насіров уже не наважувався когось нав'язувати.

— Ви заявляли про позапланові перевірки Одеської митниці. На підставі чого вони проводилися?

— У 2016 році в нас було 18 перевірок. Перевіряли і ДФС, і СБУ, і Рахункова палата. В принципі, перевірки — це нормальне явище, але не в такій кількості. Були випадки, коли проводилися дві-три перевірки одночасно.

— Що перевіряли?

— Перевірки були різні. Дуже любили перевіряти наші доручення. Через хаос із завищенням цін на Одеській митниці ми звернулися до такої організаційної формули як доручення начальника.

Було доручення, яке гарантувало компаніям з хорошою репутацією проходити митне оформлення за ціною контракту.  Така практика повністю відповідає Митному кодексу. Через це доручення у нас була купа перевірок. Я отримала догану, але суд визнав доручення таким, що відповідає українському законодавству.

Перевіряли також гарячу лінію "Хелп", яку ми запустили за сприяння міжнародного фонду "Відродження". Усі ці речі, в першу чергу, це питання морального тиску.

— Певний час прем'єр вас підтримував. Він скасував догани Насірова, публічно спробував вас помирити. Підтримку прем'єр-міністра ви теж не відчували?

— Мене не треба мирити з Насіровим. Ми не сварилися. Справа в моєму бажанні щось змінити і демонтувати цю систему. Зараз Гройсман на боці Насірова. Доказ — Насірова досі не звільнено, людину-регулювальника фінансових потоків, яка за два роки нічого не вдосконалила, але при цьому залишається на посаді...

Про яку підтримку можна говорити? Є підтримка Насірова і її чітко видно. Гройсман хіба скасував догани? Коли потрібно було підготувати постанову уряду "про відкритий простір", він так само нічого не зробив.

Коли ми хотіли змінити програмне забезпечення, він знову нічого не зробив. Коли ми хотіли облаштувати морський вокзал, теж нічого не зробив! Так, на словах підтримка була, але слів недостатньо. Потрібні були реальні дії.

— За вашою інформацією, Адміністрація морських портів (АМПУ) не хоче звітувати про витрачені кошти на облаштування митного терміналу на Морському вокзалі. Скільки коштів було витрачено?

— Це серйозна проблема. Взимку 2016 року АМПУ отримала від Міністерства інфраструктури 30 млн грн на реконструкцію приміщення Морського вокзалу. Тендер виграла компанія "Укрзв'язокгідробуд". Зараз вони почали розповідати, що коштів не вистачає. Не вистачає коштів? Як ви рахували?

Наскільки я розумію, акти виконаних робіт уже підписані, кошти вони вже витратили, реконструкція не завершена.

Коли приїжджав прем'єр-міністр, ми цю тему обговорювали. Він пообіцяв взяти це під особистий контроль. АМПУ дали п'ять місяців, щоб закінчити реконструкцію. Були заяви, що 15 грудня цей термінал буде відкритий, але ніякі роботи не ведуться. Я не вірю, що 15 грудня він відкриється. Для цього нема ніяких підстав.

— Восени 2016 року Мінфін зробив певні кроки в рамках митної реформи, зокрема, створив Міжрегіональну митницю і мобільні групи для боротьби з контрабандою. Ви співпрацювали з цими структурами?

— Я до них нормально ставлюся. Одного разу представники Міжрегіональної митниці приїжджали, робили огляд. Я спокійно все підписувала. Я за те, щоби був контроль над чинною системою.

Я розумію, чому Міністерство фінансів обрало ці інструменти — мобільні групи, Міжрегіональну митницю. Це спосіб контролювати систему, що не працює, але це не реформа.

Реформа — це зміна системи. Що ми отримали? Над системою, яка не працює, створили ще дві системи. Можливо, вони працють, а, можливо, — ні. Вони повинні наглядати, щоб система, яка не працює, нічого не порушувала. Сподіваюся, їх робота буде ефективною, але поки що це не те, чого потребує українська митниця.