Продовження інтерв'ю з міністром соціальної політики Андрієм Ревою.

Першу частину читайте тут. 

У другій частині інтерв'ю голова Мінсоцполітики розповів, чому зараз не варто проводити монетізацію субсидій, чому немає сенсу вводити накопичувальну систему, і як знизити ризики надання соціальних виплат терористам та шахраям.

ПРОВОДИТИ МОНЕТИЗАЦІЮ СУБСИДІЙ СЬОГОДНІ НЕ МОЖНА

— Уряд підвищив ціну на газ і начебто виконав вимогу МВФ, але отримав навантаження на бюджет у вигляді підвищених видатків на субсидії. 

— Давайте я вам простіше поясню. У нас 15 мільйонів домогосподарств. Коли ми штучно занижуємо тариф виходячи з ціни на газ 3 600 грн за тис куб м, а не ринкової 7 200 грн за тис куб м, це означає, що ми дотуємо всі 15 млн домогосподарств.

— Так ви ж по-іншому дотуєте — виділяєте субсидії.

— Cтривайте. Так ми дотували усі 15 млн: і багатих, і бідних, причому дотували однаково, на суму знижки. Але для одного ця сума достатня, він би взагалі без неї міг прожити, а іншому її не вистачає. Тепер, коли ми вводимо субсидію, ми дотуємо не 15 млн домогосподарств, а 8-9 млн.

Тобто приблизно 6 млн будуть платити самотужки і не будуть отримувати підтримки з держбюджету, а 9 млн будуть отримувати розмір субсидії залежно від доходу. Принцип справедливості дотримано? Дотримано. А тепер останнє — ціна питання. У 2014 році пряма дотація "Нафтогазу" на знижку становила 114 млрд грн. Яку суму ми прогнозуємо на субсидії цього року?

— 40 млрд грн.

— Різницю відчуваєте?

— Проте є ризик, що кількість реципієнтів буде збільшуватися, і заяви про бездефіцитний "Нафтогаз" за такої системи субсидій також здаються безпідставними. 

— Реципієнтів буде 9 млн. Ця цифра — результат наших розрахунків. В майбутньому стрибкоподібних коливань тарифів більше не буде. Наступним нашим завданням стане підвищення життєвих стандартів і зменшення внаслідок цього кількості субсидіантів.

— Після опалювального сезону 2015-2016 років у людей є залишки невикористаних субсидій. Віце-прем'єр Павло Розенко говорив про наміри уряду монетизувати ці залишки. Як ви плануєте це робити?

— У 2016 році були залишки не тому, що люди досягли великих успіхів в економії, а тому, що була тепла зима і завищені соціальні нормативи споживання газу. От уявіть собі: на житлову площу 100 кв м соціальний норматив становив 7 куб м газу на кв м площі на місяць. Перемноживши всі ці цифри, ми побачимо, що давали людям субсидію на 700 куб м газу на 100 кв м на місяць. Уявляєте?

Постачальники газу переконували споживачів, що якщо вони не використають весь обсяг газу, призначений відповідно до соціальних нормативів, то їм буде зменшено субсидію. Споживачі взимку кватирки відчиняли!

За підсумками сезону фактичне споживання вийшло 5,3 куб м газу на кв м. Сьогодні ми знизили соціальний норматив до 5,5 куб м газу з урахуванням того, що, можливо, зима буде холоднішою. Цей норматив стимулюватиме людину економити. Якщо ти будеш спалювати більше, ніж 5,5 куб м газу на кв м площі, то різницю доведеться доплачувати із своєї кишені. Уже є стимул і кватирку зачинити, і утеплитися, і зробити так, щоб споживати менше газу.

— Або перейти на альтернативні види палива?

— На альтернативні не завжди вийде.

— Павло Розенко, приміром, рекомендував селянам відмовитися від газу. Це викликало бурхливе обговорення у публічному просторі, соціальних мережах. Ви бачите потенціал економії у переході селян на альтернативні види палива? 

— Я бачу потенціал у тому, щоб не коментувати Павла Валерійовича, оскільки він сам може це зробити. У нього, до речі, є прес-секретар. Не думаю, що йому потрібен другий.

Через завищені нормативи ми отримали майже 15 млрд грн залишків. Якщо їх просто віддати людям, то вийде, що вони стільки газу не використали, а держава ще й винна залишилася.

Ми списали цю суму в бюджет, крім еквіваленту 100 куб м газу за ціною, яка склалася на 1 травня, тобто майже 700 грн, або майже 150 кВт електроенергії в грошовому еквіваленті, якщо помешкання опалюється електроенергією. Якщо в майбутньому люди зможуть економити в рамках таких нормативів, є сенс залишати ці кошти їм у повному обсязі і не списувати в бюджет.

— Монетизація субсидій стоїть на порядку денному?

— Я вважаю, що проводити монетизацію субсидій не можна. От у нас 9 млн субсидіантів. Беремо найгірший варіант: бабуся-пенсіонерка живе сама, житло площею 48 кв м, пенсія 1 130 грн. За цю площу їй доведеться платити близько 2 200 грн комунальних послуг. Тобто це вдвічі більше, ніж її пенсія. Коли їй призначається субсидія, зі своєї пенсії вона повинна заплатити 6% — близько 60 грн. Решту, 2 140 грн, їй повинна грошима дати держава.

От бабуся отримує 1 130 грн пенсії і 2 140 грн субсидії. Тепер питання: вона їсти хоче? А на 1 130 грн м'ясо ви не купите на базарі, якісь делікатеси теж. Ліки їй потрібно купувати? І от бабуся думає: "Це ж треба 2 140 грн заплатити і ще 60 грн з пенсії. Може, я 500 грн на ліки візьму, а з наступного місяця віддам". Але з наступного місяця — ще 500 грн, і борг у неї починає накопичуватися.

Далі питання: що держава з нею робитиме? Ми ж дали бабусі гроші в повному обсязі, і вона повинна була їх використати в повному обсязі, а вона цього не зробила. Ми її виселимо з житла? Накладемо на неї штраф? Ви собі це уявляєте?

Є інша ідея: зробити ці кошти цільовими. Міркуємо. Добре, робимо цільовими. Для цього потрібно відкрити 9 млн рахунків і класти реципієнтам ці гроші на рахунок. Скільки часу займе ця процедура?

Потім люди повинні прийти і сплатити з цих рахунків комунальні послуги. Банки виграють від такої кількості операцій, але що виграють люди? У чому сенс такої системи? Зараз людині принесли рахунок, вона подивилась, скільки має заплатити, пішла, заплатила, а решту додала держава. Все.

— Ще одна вимога МВФ — пенсійна реформа. Спочатку Кабмін начебто бере курс на пенсійну реформу, реєструє законопроект 4608, який передбачає введення накопичувальної системи страхування з 1 липня 2017 року, а потім з вуст очільників уряду звучать заяви про плани разом з МВФ розробити генеральну стратегію реформування пенсійної системи.

Тобто ми відкидаємо напрацьовані ініціативи і робимо щось інше? 

— Ми не можемо нічого відкинути, тому що Pacta sunt servanda — договори повинні виконуватися. Якщо ми взяли на себе зобов'язання, ми не маємо права від них відмовлятися.

До речі, МВФ не каже, що ми повинні все виконувати. Якщо нам не подобається ця програма, ми можемо припинити її, розробити нову, переконати МВФ, що саме вона правильна, і почати все спочатку… Але якщо ми так зробимо після двох років співпраці, хто нас після цього серйозно сприйматиме?

— Які шанси у законопроекту №4608 на прийняття, і що планується в рамках пенсійної реформи?

— По-перше, МВФ не вимагав термінового введення накопичувальної системи. В програмі уряду написано "створення умов для введення накопичувальної системи", але я не бачу цих умов. Поясню чому.

Солідарна пенсійна система: працівники платять внески, з яких платиться пенсія. Накопичувальна система: ви свої кошти кладете на власний рахунок, вони на ньому лежать роками, генерують прибуток, з якого потім вам платиться пенсія.

Пенсійний фонд — це не банк, він не може фінансувати ризиковані операції. Це, швидше, інвестиційний фонд. Він працює за принципом "прибуток менший, але гарантований". Причому цей гарантований прибуток ви повинні отримувати протягом 20 років і більше. Тобто цей прибуток повинен бути хоча б на 2% більший за рівень інфляції. У 2015 році у нас інфляція була 49%.

Наприклад, Пенсійний фонд вклав ці кошти. Який він повинен був отримати прибуток протягом 2015 року, щоб ці кошти не знецінилися? Мінімум 51%. Ви можете назвати в Україні установу, яка може вам дати річний прибуток на рівні 51%?

Добре, назвіть мені в Україні структуру, яка протягом 20 років буде давати гарантований прибуток хоча б 2% понад рівень інфляції? Таких структур ви не бачите і я не бачу.

Другий варіант: ми можемо вкласти ці кошти в іноземні цінні папери.

— Але так ми виводимо капітал.

— Саме так. Третій варіант: ми можемо їх просто покласти. Що з ними буде через 20 років? Вони знеціняться.

Тобто що таке сьогодні покласти гроші на накопичувальний рахунок? Це заморозити і знищити кошти, які б ми могли направити на виплату поточного дефіциту. Чи варто їх заморожувати? У цьому нема економічної логіки. Тому я не бачу підстав для того, щоб сьогодні вводити накопичувальну систему. Для цього нема економічних передумов.

"ТРЕБА ПРИПИНИТИ НАДАВАТИ СОЦІАЛЬНУ ДОПОМОГУ ТЕРОРИСТАМ" 

— Хто такі переселенці? Це люди, які змушені були залишити свою території і переселилися на територію, що підконтрольна Україні. Їм потрібно отримувати довідку, яка б підтверджувала статус внутрішньо переміщеної особи. На підставі цього документа вони отримують пенсії та інші соціальні гарантії. Потім з'ясувалося, що далеко не всі переселенці є переселенцями.

Формально вони приїхали, оформилися, а потім хтось з них повернувся на непідконтрольні території. А кошти виділяються тут. Виникло питання: як узаконити усіх переселенців? Вирішили перевіряти, є тут людина чи нема.

Для перевірки створили спеціальну комісію на чолі з Державною міграційною службою. Комісія приходить на місце, що його вказав пересленець у запиті на оформлення. Якщо він там є, то у довідку внутрішньо переміщеної особи ставлять штамп, якщо його нема, значить, припиняють виплати.

Все було б нічого, якби в один чудовий момент не прийняли зміни до законодавства, і в законі про внутрішньо переміщених осіб не написали, що довідка видається один раз і діє безстроково. Прочитавши цей закон, Державна міграційна служба відмовилася ставити штамп.

Далі змінили ще один закон, і реєстрацію громадян за місцем проживання передали місцевим органам влади. От громадянин чекає, що до нього прийдуть, перевірять, чи він є, а до нього ніхто не йде. Раптом він дізнається, що йому припинили платити пенсію і допомогу.

Він йде в управління соціального захисту та Пенсійний фонд, а йому кажуть: "У вас проблема з довідкою. З моменту попереднього штампування шість місяців пройшло, нового штампа нема, і ми не можемо вам далі платити".

Він обурюється: "А куди мені йти?". "Ну, піди в ДМС". Він йде в Державну міграційну службу, а йому кажуть: "Вибачайте, ми більше штампи не ставимо". "А хто має ставити?". "Не знаємо. Йди, шукай".

Він йде в органи місцевого самоврядування, а там відповідають: "Вибачайте, але нам ці повноваження ще не передали". Він повертається у соцзахист, і йому кажуть: "Ну, раз у вас цього штампа нема, нічим допомогти не можемо". Ну от що робити?

— Скільки людей знаходяться у такому підвішеному стані?

— Більшість з 1,7 млн переселенців. Це явище масове. До Міністерства соціальної політики надходять звернення як від окремих громадян, так і обласних державних адміністрацій, місцевих рад, які просять врегулювати це питання.

— Чому це питання не врегульоване? 

— Ми вже два роки живемо в такій новій реальності, і вся наша правова система до роботи в умовах війни не була готова. Багато в чому процедура реєстрації внутрішньо переміщених осіб, механізми виплати їм соціальної допомоги були зроблені поспіхом, без урахування багатьох речей.

Спочатку реєстрація регулювалася навіть не законами, а постановами Кабінету міністрів. Закони приймалися пізніше. Кабмін повинен привести свої нормативні акти у відповідність із законом.

— Коли це буде зроблено?

— Ми розробили зміни, тепер потрібно погодити з відповідними службами — Державною міграційною службою, Службою безпеки, Державною прикордонною службою та іншими зацікавленими структурами. Це серйозне питання. Нам потрібен єдиний механізм, який би, з одного боку, полегшував людям життям, а з іншого — не створював можливостей для зловживань.

Якщо ми будемо фінансувати соціальні виплати особам, які займаються протиправною діяльністю під прикриттям статусу внутрішньо переміщених осіб, то за чинним законодавством це називається фінансуванням тероризму з усіма наслідками, що з цього випливають.

— У нас створили міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Володимир Кістіон як профільний віце-прем'єр не планує долучатися до вирішення проблем з переселенцями?

— Усі соціальні виплати проводимо ми, так склалося історично. Тому наразі ми займаємося цією проблемою, а спеціалізоване міністерство поки що тільки створюється. Мінфін ще повинен виділити кошти на нього, а парламент — внести відповідні поправки до держбюджету. Воно повноцінно запрацює не раніше липня.

— Логічно, що вам доведеться якось ділити з ним повноваження.

— Я бачу це так: функції з фінансування соціальних виплат залишаться у нас, а державний реєстр внутрішньо переміщених осіб, коли ми його створимо, і весь комплекс інших питань, напевно, перейде в Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

Ми готові віддати їм усі повноваження, пов'язані з АТО: розміщення внутрішньо переміщених осіб, будівництво житла.

Просто є речі, які вони все одно не зможуть зробити. Наприклад, забезпечувати соціальні виплати. Для цього треба мати відділення не тільки в областях, а й у районах і містах. Такої розгалуженої системи, як у нас, в них нема і навряд чи буде.

— Мінсоцполітики припинило виплати сотням тисяч переселенців, щоб знайти осіб, які незаконно отримують соціальну допомогу від держави. Минулого тижня з'явилася інформація, що виплати відновлено лише 80 тис осіб. Що з рештою? 

— За законом СБУ, Державна міграційна служба, прикордонна служба та інші органи можуть інформувати органи соціального захисту про те, що особи, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, насправді такого статусу не повинні мати — вони не проживають на території, підконтрольній Україні.

Коли органи соцзахисту призупинили виплати майже 450 тис таких громадян, то прийшли і підтвердили статус внутрішньо переміщеної особи лише 80 тис людей, і їм були відновлені виплати. Однак в цілому проблему це не вирішило — щодо інших є проблеми з відсутністю штампа Державної міграційної служби, і їм виплати не проводяться.

— Але правопорушники є. Преса не раз писала про схеми, за якими соціальну допомогу отримують підставні особи, "мертві душі", і Мінсоцполітики визнавало проблему.

— Є значно простіші способи контролю за переміщеними особами, тим більше, Державна прикордонна служба не тільки по периметру держави контролює виїзд громадян, а й на лінії розмежування. Тому якщо нам треба взяти інформацію про ту чи інші особу, ми можемо звернутися до Державної прикордонної служби і нам повідомлять, що ця людина виїхала на неконтрольовану територію.

Далі набирає чинності 60-денний термін. Якщо протягом 60 днів особа не повертається, тоді можна скасовувати цю довідку. Тобто є можливість електронного контролю, без того, щоб змушувати людей ходити кудись або ловити їх, створюючи їм додаткові життєві проблеми.

— Чому не була вибудована така система?

— Реєстр внутрішньо переміщених осіб Міністерство соціальної політики повинно було створити ще рік тому. Зараз такого реєстру ще нема.  Ми працюємо над тим, щоб його створити і правильно адмініструвати. За нашою пропозицією власником реєстру буде Мінсоціполітики, як це визначено законом, а адмініструвати його буде Пенсійний фонд.

80% переселенців — це пенсіонери. Решта для реєстрації будуть звертатися в органи соціального захисту населення. Вони подаватимуть туди документи в паперовому вигляді, органи соцзахисту передаватимуть їх у Пенсійний фонд, а той  вноситиме в електронний реєстр.

При веденні електронного реєстру Пенсійний фонд буде обмінюватися даними з Державною прикордонною службою. Та при перетині лінії розмежування бачитиме, що особа отримує пенсію або соціальні виплати, й інформуватиме, якщо вона покине територію України. Якщо особа не повернеться на територію, підконтрольну Україні, у визначений законом строк, дія довідки переселенця буде припинена.

— Коли планується запустити реєстр?

— На створення знадобиться місяць-два. До 1 вересня ми повинні його запустити, але поки будемо запускати, треба щось робити з тими, хто сьогодні не отримує виплати.

— Це близько 370 тис осіб?

— Не отримують виплати значно більше людей. Мова йде про всіх переселенців, їх у нас 1,7 млн. Скільки з них не отримують? Це досить велика цифра.

— У вас є розуміння, скільки з цих людей — потенційні правопорушники?

— Це не наша функція. Правопорушниками повинно займатися МВС. Наша функція — забезпечувати цим людям соціальний захист. Ми перевіряємо документи, з якими вони звертаються. Якщо документи в порядку, ми призначаємо людині соціальні виплати й пенсію.

— У 2015 році Міністерство фінансів почало процес верифікації — очистки соціальних видатків бюджету від незаконних отримувачів різних видів допомог. Як відомо ЕП, Мінфін передав до Мінсоцполітики інформацію про 248 тис осіб, щодо яких помітні ризики нецільового отримання коштів соціальної допомоги. 

Потенційна економія — 350 млн грн на місяць або 2,8 млрд грн на рік. Тепер Мінфін чекає на реакцію Міністерства соціальної політики. На якому етапі перевірка цієї інформації?

Рева шукає у комп'ютері документ і зачитує його. 

— На виконання пункту 3 постанови Кабінету міністрів від 18 лютого 2016 року №136 Міністерство соціальної політики 11 квітня підписало угоду з Міністерством фінансів про обмін інформацією та 22 квітня передало Мінфіну дані про 1,7 млн внутрішньо переміщених осіб з центрального сховища баз даних. 

12 квітня 2016 року до Мінсоцполітики надійшло шість листів від Мінфіну стосовно результатів проведення верифікації соціальних виплат щодо 12 тис одержувачів різних видів допомог, пенсій, компенсацій. 

У зазначених листах Мінфін рекомендує Мінсоцполітики здійснити перевірку дотримання законодавства при здійсненні соціальних виплат особам, інформація про яких була надана на електромагнітних носіях. Зазначена інформація містила лише ідентифікаційний номер, номер паспорта та, в окремих випадках, дату народження.

Тобто інформація не структурована в розрізі областей, районів, видів соціальних виплат, прізвищ одержувачів. Її недостатньо для ідентифікації отримувача соціальних виплат наявними в міністерства засобами. 

При цьому підставами для припинення здійснення соціальних виплат Мінфін зазначив дані щодо випадків виплати соціальної допомоги в місяці, коли помер одержувач такої допомоги (24 записи), через втрату паспорта громадянином, який отримує соціальну виплату (8 163 записи), неперебування осіб на обліку в Державній фіскальній службі (1 474 записи), у разі, коли за реєстраційними номерами платників податків та номерами паспортів зареєстровані різні особи (4 записи), у разі, коли реєстраційний номер облікової картки платника податків закритий та особу знято з обліку (1 488 записів). 

Що стосується 24 випадків виплати соціальної допомоги в місяці, в якому помер одержувач такої допомоги, то ця інформація була опрацьована в ручному режимі Державним підприємством інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики. За результатами такої роботи встановлено, що шість осіб взагалі не перебувають на обліку в органах соціального захисту населення та органах Пенсійного фонду. 

Щодо 11 осіб місцевими органами соціального захисту населення здійснена перевірка шляхом відвідування соціальним інспектором вдома, де виявлено, що вісім осіб взагалі не перебувають на обліку в органах соціального захисту населення як отримувачі різних видів допомог та фізично перебувають за місцем проживання. Тобто вони не померли, а живі.

Три особи перебували на обліку в органах соціального захисту населення, з яких дві особи — до 31 грудня 2014 року, одна особа — до 31 грудня 2015 року та фізично перебувають за місцем проживання, тобто живі. За результатами перевірки органів ПФ встановлено, що сім осіб перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду та отримують пенсію, тобто також живі. 

12 травня 2016 року до Мінсоцполітики надійшло 18 листів стосовно результатів проведення верифікації соціальних виплат щодо 187 554 одержувачів соціальної допомоги та житлових субсидій.

У зазначених листах Мінфін рекомендує Мінсоцполітики зупинити або припинити соціальну виплату 60 894 особам, з яких 51 884 — внутрішньо переміщені особи, які отримують адресну допомогу для покриття витрат на проживання. 9 100 осіб отримують інші виплати. 

Також до листів не надано інформацію щодо 60 894 її отримувачів на електромагнітних носіях, що унеможливлює здійснення перевірки. Крім цього, Мінфін направив Київській, Полтавській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Львівській облдержадміністраціям інформацію щодо 126 660 отримувачів житлових субсидій на електромагнітних носіях. 

Критерієм для припинення виплати житлових субсидій Мінфін визначив наступне: особа при отриманні житлових субсидій придбала нерухомість на суму понад 50 тис грн — 109 459 осіб, особа втратила паспорт громадянина — паспорт було втрачено або викрадено, паспорт належав особам, які на дату призначення житлових субсидій померли — 1 7201 особа. Джерело отримання такої інформації не вказане. 

Підставами для припинення виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та соціальних виплат Мінфін визначив наступні дані.

По-перше, призначена адресна допомога внутрішньо переміщеним особам, які не відповідають статусу внутрішньо переміщених осіб — 15 950 осіб.

По-друге, особи були відсутні на підконтрольній території України на дату відкриття рахунку уповноваженого банку — 4 880 осіб.

По-третє, особи відсутні за місцем проживання понад 60 днів — 7 586 осіб.

По-четверте, наявність у власності осіб житлового приміщення, розташованого в регіонах інших міст тимчасово окупованих територій України, районів проведення АТО та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення — 9 987 осіб.

По-п'яте, наявність у будь-якого члена сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, — 15 150 осіб.

Підставами для припинення інших соціальних допомог визначено неперебування 9 110 осіб на обліку ДФС, або реєстраційний номер облікової картки платника податків закритий та особу знято з обліку. 

— Тобто перевіряти інформацію Мінфіну ви не будете? 

— Те, що перевіряє Мінфін, по-перше, не прив'язане до місця, де конкретно людина отримує виплати. По-друге, підстави, на які нам вказує Мінфін, не є підставами для припинення виплат.

— Мінфін орієнтується на базу даних казначейства. Крім того, з Міністерством фінансів співпрацює 48 банків та 12 обласних державних організацій. Поступово до обміну інформацією будуть долучатися інші банки та місцеві органи влади. Навряд чи вони надають зовсім некоректну інформацію.

— Щоб ви зрозуміли: от перевірили вони субсидіантів, знайшли у них банківські рахунки, депозити, повідомили нам про це, але ми не можемо припинити виплати, тому що наявність депозиту не є підставою для припинення виплат.

— Які підстави вам потрібні для припинення виплат?

— Для припинення виплат потрібні факти приховування інформації, яку людина повинна була надавати. Інформація про депозит не повинна надаватися при призначенні субсидій. А от якщо особа приховала, що здає в оренду нерухомість і отримує дохід від цього, то в такому випадку ми можемо припинити або зменшити розмір субсидії, або накласти інші санкції.

— Але якщо ви навіть не проводите перевірку, то як ви зможете дізнатися, що була прихована якась інформація?

— Зараз виявленням прихованої інформацією займається Мінфін, але він поки що цим займається в тій формі, про яку я кажу. Ця форма нам мало що дає, бо у нас нема єдиної інформаційної бази. Вони дають паспорт і код — і все, ми повинні цю людину шукати по всій Україні, з'ясовувати, в яке управління вона зверталася і за якою виплатою.

— Мінфін аргументує це так: перевіряти цих осіб і приймати рішення про призупинення виплат повинне Мінсоцполітики, оскільки саме ви приймали рішення про їх виділення. 

— Дайте нам інформацію в такій формі, щоб ми бачили цю людину. Де вона? В Борисполі чи в Бородянці, в Харкові чи Львові? Скажіть нам, що ця людина перебуває на обліку в Хмельницькому міському управлінні соціального захисту населення, отримує такий-то вид адресної допомоги. Тоді ми можемо ідентифікувати цю людину і прийняти рішення.

— Якщо врахувати, що процес верифікації йде так, як він йде, то наскільки реально отримати в бюджет заплановані 5 млрд грн?

— 5 млрд закладено в бюджет, і вони повинні бути знайдені. Сьогодні система верифікації працює в тестовому режимі і потребує вдосконалення. З 1 липня вона повинна запрацювати на повну силу. До цього часу мусимо відпрацювати усі недоліки.