У грудні 2015 року парламент наважився на рішучий крок: майже вдвічі зменшив розмір ставки єдиного внеску для роботодавців, встановивши її на рівні 22%. 

Крім цього, Верховна Рада скасувала утримання єдиного внеску із заробітної плати працівників та інших доходів.

Цей крок обійшовся державі недешево.

ЄСВ - основне джерело поповнення Пенсійного фонду. Після зниження податкових ставок левова частка тягаря з утримання ПФ лягла на державу. Розмір підтримки фонду з державного бюджету збільшився з 94,8 млрд грн у 2015 році до 145 млрд грн у 2016 році.

Знижуючи ставку, Мінфін був налаштований оптимістично. Зменшення навантаження на фонд оплати праці повинно було створити умови для виходу зарплати з тіні.

Передбачалося, що дірка в бюджеті поступово зменшуватиметься: бізнес спрямує кошти, які вивільнилися від зниження ЄСВ, на підвищення зарплат, а отже, збільшаться доходи держави від податку на прибуток.

Ефект від зниження ЄСВ Мінфін та податкова ще тільки обіцяють прорахувати, бо "наразі він нечіткий". Для "нечіткості" є логічні причини.

Складно виокремити, що більше стимулювало підприємців підвищувати зарплати: зниження ЄСВ чи інфляція. Зате країна отримала дуже чіткий дефіцит Пенсійного фонду - 145 млрд грн, а пошук джерел його покриття став одним з ключових питань під час візиту місії МВФ.

Про це ЕП детально розповів міністр соціальної політики Андрій Рева. З його слів, уряд не полишає ідею підвищення пенсійного віку, однак поки що готовий з цим зачекати як мінімум до 2017 року.

Також, на думку міністра, кількість платників ЄСВ необхідно збільшити. 

А поки що ЕП з'ясовувала, як зниження ЄСВ до 22% вплинуло на бюджет і бізнес, чи зросли зарплати.

Методом батога і пряника

За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, в держбюджеті на 2016 рік були враховані додаткові надходження від податку на прибуток через зниження ставки ЄСВ в обсязі 9 млрд грн. Однак про вплив ЄСВ на податок на прибуток, за словами міністра, говорити ще рано.

Наприкінці року, каже Данилюк, у великих компаніях трудові контракти переглядаються, зарплати підвищуються. "На якісніші показники щодо рівня зарплат та динаміки їх підвищення, особливо в галузевому контексті, слід розраховувати у наступному році", - відзначає він.

За офіційними даними, у першому кварталі план з доходів від податку на прибуток перевиконано більш ніж на 2 млрд грн. Замість 12,4 млрд грн зібрали 14,5 млрд грн.

Ситуація з надходженнями від ЄСВ теж не найгірша. З нового року ставка ЄСВ зменшилася майже вдвічі, надходження до бюджету - ні.

"Попри зменшення ставки ЄСВ його надходження у січні-квітні 2016 року зменшилися проти аналогічного періоду 2015 року лише на 26,7%", - відзначає у розмові з ЕП заступник міністра фінансів Олена Макеєва.

Тенденція позитивна, однак сказати, що це саме ефект від зниження ЄСВ, складно.

"Певні ознаки детінізації є. Проте причиною може бути і збільшення розміру оплати праці великими платниками податків, викликане переглядом трудових контрактів наприкінці 2015 року для утримання кваліфікованого персоналу в умовах інфляції", - вважає вона.

Саме тому говорити про детінізацію ще зарано. При цьому, за словами Макеєвої, фактичні надходження з ЄСВ у 2016 році відповідають запланованим показникам бюджету на 2016 рік.

Джерело: Мінфін

Що вплинуло на зарплату

Порівняно з березнем 2015 року розмір заробітної плати у березні 2016 року збільшився на 27,4%, повідомила Макеєва. Представники бізнесу підтверджують: зарплати справді зросли.

"За чотири місяці 2016 року в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року середня заробітна плата виросла майже на 23%. Це навіть більше, ніж планувалося. Якщо говорити лише про ефект від ЄСВ, то збільшення мало б відбутися на 14,3%", - говорить директор департаменту соціальної політики федерації роботодавців України Юрій Кузовий.

На його думку, причина - інфляція. "Намагаючись не допустити відпливу співробітників в умовах росту цін, роботодавець підвищує зарплату навіть більшими темпами, ніж очікував Мінфін", - пояснює він.

За словами голови спілки податкових консультантів Леоніда Рубаненка, підвищення зарплат тільки почалося і йде поступово.

"Вивести зарплати з тіні допомагають і пряник у вигляді зниження ЄСВ, і батіг у вигляді посилення боротьби податківців з махінаціями з ПДВ завдяки системі електронного адміністрування податку. Всі розуміють: рано чи пізно, але прийдуть і запитають", - відзначає експерт.

Найактивніше, за його словами, підвищують зарплати ті, хто працює з Міноборони, МВС, Держрезервом. У цих відомств найбільше можливостей для закупівель у малого і середнього бізнесу.

"У процедурі цих закупівель потрібно показувати наявність виробничих потужностей і реального персоналу з нормальним рівнем зарплати. Конверти до уваги не беруться", - пояснює Рубаненко.

"Більшість бізнесменів, які в 2015 році застосовували понижуючий коефіцієнт, перейшли на ставку 22% і не знижували доходи працівників", - говорить перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Андрій Журжій, "Самопоміч".

Це при тому, зазначає він, що в цілому податкове навантаження для таких підприємців зросло. У 2015 році із застосуванням коефіцієнту вони платили 15% податку. За даними депутата, коефіцієнт застосовували близько 10 тис суб'єктів господарювання.

"Надходження від ЄСВ залишаються в рамках очікувань Мінфіну. Значно краще зростають надходження від податку на доходи фізосіб. З одного боку, це результат зростання середньої зарплати, з іншого - підняття ефективної ставки ПДФО. Реальні тенденції щодо виходу бізнесу з тіні побачимо наприкінці року", - прогнозує Журжій.

За його словами, бізнес поки спостерігає за планами держави у податковій політиці і намагається зрозуміти, що буде далі.

Багато негативу в бізнес-очікування, каже Журжій, додав міністр соціальної політики Павло Розенко, який заявив: якщо бізнес не буде легалізуватися, то уряд підвищить ставку ЄСВ.

"Процес детінізації і легалізації не відбувається миттєво. Такі заяви на фоні високого рівня недовіри підприємців до дій держави - це просто катастрофа", - резюмує він.

За інформацією джерел ЕП, уряд не планує підвищувати ставку ЄСВ, але налаштований на збільшення кількості платників цього податку.