Вже не перший рік точаться суперечки щодо розміру зарплат вищих посадовців країни. При цьому існує чітка поляризація думок.

Багато хто вважає, що держслужбовці не повинні отримувати кардинально більшу зарплатню, ніж прожитковий мінімум чи пенсія звичайного громадянина.

У цій парадигмі можна знайти логічну складову. Мовляв, чому посадовці отримують більше? Нехай спочатку зроблять заможними людей.

Між тим, існує інша позиція, яку підтримує прогресивніша частина соціуму. В державі, де процвітає корупція, небезпечно платити чиновникам низьку зарплату.

Аргумент - малі офіційні доходи спонукають службовців до пошуку додаткових заробітків через зловживання службовим становищем. Прикладів вистачає: суддя-"колядник" Ігор Зварич, парламентар Ігор Мосійчук, мер Вишгорода.

Справді, оплата праці державних службовців украй низька.

Екс-міністр інфраструктури Андрій Пивоварський отримував 7,5-8 тис грн на місяць, що є еквівалентом 300 дол.

Взявши до уваги розміри потенційних "заробітків" у цьому міністерстві, постає запитання: як можна стримувати себе від корупційних забаганок? Як відомо, в структурі цього відомства знаходяться "Укрпошта", "Укрзалізниця" та інші підприємства з мільярдними оборотами та сотнями тисяч співробітників.

Цікавий факт: заступники Пивоварського отримували, як мінімум, в півтора разу більше. А новий очільник міністерства - Володимир Омелян - удвічі перевершував фінансові доходи свого тодішнього шефа.

До слова, розрахунок зарплати чітко регламентує законодавство - від базового окладу до великого переліку додаткових надбавок. Для прикладу, ставка глави МВС Арсена Авакова дорівнює 92% ставки прем'єр-міністра Володимира Гройсмана і становить 7 636 грн.

Крім посадового окладу Авакову встановлювалися надбавки: за вислугу років, за особливий характер роботи та інтенсивність праці, за роботу з держтаємницею, за виконання функцій держексперта з питань таємниць, за звання "Заслужений економіст України". Як наслідок, глава МВС отримав майже 22 тис грн.

У новоствореній Національній поліції розмір зарплати видається достатнім. Керівниця Нацполіції Хатія Деканоїдзе отримала у березні 92,4 тис грн, її заступники - від 50 тис грн до 64 тис грн. Посадовий оклад поліціянтів нижчого рангу - керівників департаментів - 8 тис грн.

Достойно оплачується робота працівників Національного антикорупційного бюро. Голова НАБУ Артем Ситник за законом отримує 50 прожиткових мінімумів з коефіцієнтом 1,2 для Києва. Загалом це близько 80 тис грн. Заступник Ситника Гізо Углава отримує 40 "мінімумів" - 53 200 грн.

Однак і тут передбачені доплати - за вислугу років та науковий ступінь. Рядові детективи отримують 19 "мінімумів" або 30-32 тис грн.

Посадовий оклад Генпрокурора - 7 678 грн, його заступників - 5-6,5 тис грн. При цьому заступник Генпрокурора та водночас керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький отримує 49 608 грн.

Отож, чітко відстежується величезний розрив між новоствореними органами влади, де службовці отримують достойну оплату, та "старими" структурами, де взагалі не йдеться про конкурентоспроможність.

Схоже, низька зарплата чиновників влаштовує керівництво держави. Європейські партнери ще 2015 року пропонували уряду Яценюка 75 млн євро в обмін на реформування держслужби. Ніхто й пальцем не поворухнув. Закон був прийнятий, але стратегія реформування державного управління не створена.

Між тим, службовці вищого рівня досі залучають до оборудок нижчі кадри, пов'язавши всіх спільною відповідальністю. Так виникає кругова порука, де всі знають, хто і як незаконно збагатився, користуючись владними повноваженнями.

Варто було б встановити чітку і зрозумілу систему нарахування зарплати, звернувши увагу не тільки на розмір базових ставок, а й на методику формування доплат, в тому числі премій. Бо саме преміями можуть "карати" непокірних підлеглих, що не бажають сприяти реалізації корупційних оборудок.

Коментарі експертів

Світлана Заліщук, народний депутат, БПП

- За останні два роки в зв'язку з девальвацією зарплати чиновників кратно зменшилися. При цьому доходи службовців і раніше не були достатніми, що створювало цілком закономірні корупційні ризики.

Тому недавно парламент підтримав закон, що врегульовує питання держслужби. Проте на цьому не варто зупинятися - треба взяти за орієнтир досвід інших країн, наприклад Грузії.

Макс Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі

- Зарплата чиновників побудована на моделі "легалізованої корупції". На держслужбі вітаються люди без особливих амбіцій, компетенцій та мотивації, які отримують доплати "в конвертах", що тримають їх "на гачку". Від таких людей важко вимагати ефективної роботи у бурхливому середовищі реформ.

Умови роботи чиновників повинні ставати ринковими - і щодо компетенцій, і щодо оплати. В розвинених країнах нема різкого розриву в оплаті праці між приватним і державним секторами.

Роман Скляров, керівник Центру економічної демократії

- У керівників, які оперують значними ресурсами, мусить бути мотивація не красти і досягати поставленої мети, тому платити високі зарплати наче правильно. Однак чи можна досягти високого результату, якщо інші працівники підприємства отримують по 2-3 тис грн? Важливо знайти баланс на всіх рівнях оплати праці.

Владислав Грезьєв, засновник проекту Lobby X - компанії з рекрутингу для державних структур

- Чинна система з преміями і доплатами зовсім не відповідає філософії ринку кадрів. Сьогодні нема іншого виходу, ніж продовжувати ті невеликі реформи, які ще дивом вдається проводити. Тому не варто відмовлятися від пропозицій фінансової допомоги з наповнення фондів зарплати від західних партнерів.