Час між оголошенням банку неплатоспроможним і входженням в нього тимчасової адміністрації - ще більш магічний та загадковий період, ніж ніч перед Різдвом.

Історія, про яку йтиметься, почалася у "Радикал банку" 9 липня 2015 року, в день, коли НБУ визнав цю фінансову установу неплатоспроможною.

Тимчасова адміністрація в банк була введена 10 липня, тож його колишній менеджмент міг мати деякий час для дій.

9 липня ПАТ "Радикал банк" волею тогочасного заступника голови правління Ігоря Артеменка відступив права вимоги за договорами запозичення компанії з управління активами "АРБ інвестменс".

Відповідно до документа, банк відступив пакет кредитів на 300 млн грн з неабияким дисконтом - лише за 100 млн грн.

Нікчемний правочин

Наслідки угоди швидко відчули на собі деякі позичальники банку. Серед них - друкарська компанія "Інтерконтиненталь-Україна", яка взяла позику у 2013 році та платила за рахунками, аж поки не дізналася про новоявлених кредиторів.

"Представники "АРБ інвестменс" сказали мені, що вони перевели кредити на свою компанію, і тепер я повинен підписати якісь документи і після цього буду платити відсотки і тіло кредиту їм", - розповідає представник "Інтерконтиненталь-Україна" Володимир Павловський.

Документи щодо визнання прав вимоги за КУА, за словами Павловського, йому на підпис приносив член правління "Радикалу" Артеменко. Підприємець не погодився на домовленості, і на деякий час контакт з новими кредиторами перервався.

"У жовтні мені зателефонував Артеменко. Каже: "Не захотів домовлятися - тепер твоє майно вже у нас". Він скинув мені витяги з реєстру прав на нерухоме майно, де було вказано, що КУА є власником мого котеджу", - пригадує Павловський.

Тобто "АРБ інвестменс" без відома власника перереєструвала на себе будинок позичальника "Радикал банку". Компанія заволоділа котеджем Павловського наприкінці жовтня і, схоже, з досить сумнівними на це підставами.

Ще 8 жовтня тимчасова адміністрація банку направила КУА листа, в якому визнала договір про відступлення права вимоги нікчемним правочином. Таку можливість тимчасовій адміністрації надає закон. Як стало зрозуміло пізніше, представників "АРБ інвестменс" ця вагома деталь не зупинила.

"Якщо договір відступлення прав є нікчемним, він не створює ніяких правових наслідків. Тобто позичальники не повинні вступати у відносини з цією компанією. Сторони відповідають за цими кредитними договорами перед тимчасовою адміністрацією", - наголошує адвокат Микола Ореховський.

Водночас, на думку юриста Ростислава Кравця, слабкість позиції тимчасової адміністрації в тому, що нікчемність договору між "Радикалом" та КУА не підкріплена рішенням суду.

"АРБ інвестменс", знаючи про визнання укладеного договору нікчемним, жодних дій для повернення набутого за цим договором не здійснило", - наголошують у Фонді гарантування вкладів. Однак все обернулося не так, як планували власники КУА - нині справу про заволодіння активами банку розслідує Генпрокуратура.

Кредитний портфель

"Інтерконтиненталь-Україна" - не єдине підприємство, яке постраждало через угоду між "Радикалом" та "АРБ інвестменс". Як випливає з документів, які має ЕП, "Радикал" відступив право вимоги за більш ніж 40 кредитними угодами. У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб говорять навіть про більші цифри.

"Заборгованість за відступленим портфелем 9 липня 2015 року становила близько 770 млн грн - 53 кредитні договори. Сума дисконту - збитку банку, з яким цей портфель був відступлений, перевищувала 420 млн грн.

Усі відступлені банком кредити не були проблемними, за винятком двох кредитних договорів, що визначалися банком як проблемні і за якими формувався резерв в загальній сумі кредитної заборгованості 15,4 млн грн або 2% від загальної вартості відступленого кредитного портфеля", - йдеться у відповіді ФГВ ЕП.

Серед іншого, під загрозою опинилася нерухомість оточення екс-голови Донецької ОДА Сергія Тарути. У листопаді 2015 року "АРБ інвестменс" заволоділа будівлею на Ярославовому Валу, 3-б у Києві, де розташований офіс Тарути.

Крім того, КУА стала обтяжувачем недобудованого офісно-торговельного центру на Спаській, 26/14 у Києві, що належить фірмі "Перспектива резиденція".

Обидві будівлі із сумарною оціночною вартістю майже 100 млн грн були заставлені в іпотеку за договором, укладеним 2013 року між "Радикалом" і ТОВ "Квінтайр". За інформацією джерел ЕП, договір поруки за угодою укладений особисто з Тарутою. Наразі обидві будівлі за ініціативою ГПУ арештовані, аби унеможливити їх продаж.

Офіс Сергія Тарути. Будинок на Ярославовому Валу, 3-б

У переліку відступлених договорів також можна побачити, що низку кредитів під заставу рухомого майна було надано фірмі "Вантаж бі. ем. джі", якою володіють родичі екс-очільника Аграрного фонду та ДПЗКУ Ігоря Якубовича.

За час перебування Якубовича на посаді ДПЗКУ теж користувалася послугами банку. Крім того, документи дозволяють припустити, що деякі відступлені "АРБ інвестменс" кредити могли бути записані на співробітників "Радикал банку".

Для прикладу, в реєстрі прав на нерухоме майно можна знайти інформацію, що кредити на 35 млн грн під заставу земельних ділянок у Київській області були видані Володимиру Анатолійовичу Сулізі та Олександру Олеговичу Нечипоренку.

Люди з такими іменами раніше працювали у "Радикалі", про що можна дізнатися із сайтів з пошуку роботи та сайту банку. Крім того, співвласницею "Інвестиційної компанії "Екоресурс", що також отримала кредит у "Радикалі", є колишня акціонерка банку Людмила Давидюк.

Хто стоїть за АРБ

Хоча офіційно "Радикал банк" нібито не має стосунку до "АРБ інвестменс", між ними можна простежити зв'язок. Збіги починаються з назви. Зокрема, в логотипі банку також використовується абревіатура АРБ.

Крім того, номер факсу на сайті "АРБ інвестменс" збігається з номером "Радикал банку", а єдиними партнерами КУА, вказаними на її сайті, є "Радикал" та раніше пов'язана з ним страхова компанія "Здорово".

Раніше компанія базувалася у Києві, однак в серпні 2015 року змінила адресу реєстрації на Дніпропетровськ. Однак, схоже, переїзд відбувся лише на папері: за вказаною в реєстрі адресою офіс КУА ЕП не знайшла.

Офіційними власниками "АРБ інвестменс" записані Олександр Носенко - через компанію "Тандем агро", а також Інна Буянова. Цікаво, що вони обоє, вочевидь, залучені до інших бізнесів колишнього топ-менеджменту "Радикалу".

Зокрема, Буянова працює директоркою фірми "Інком 2013", якою володіє Олег Валерійович Куделя - таке ж ім'я має колишній член наглядової ради "Радикалу". А Олександр Носенко є співвласником ТОВ "Трак плаза" разом з громадянином США Гарі Табаком - ще одним колишнім членом правління банку.

"Економічна правда" зв'язалася з Буяновою, однак на момент публікації матеріалу вона не погодилася коментувати діяльність КУА.

Цікаво, що дублікат договору між КУА та "Радикалом" як представниця "АРБ інвестменс" отримувала Олена Ергашева, яка, за даними сайту з пошуку роботи, раніше працювала економістом в "Радикалі".

Ще в жовтні 2015 року вона була співвласницею та директоркою фірми "Рапан сервіс", кредити якої також були відступлені "АРБ інвестменс".

Ергашева теж не погодилася дати коментар "Економічній правді".

За час дії в "Радикалі" тимчасової адміністрації позичальники, чиї кредити були переуступлені "АРБ інвестменс", не виплачували борги перед банком, зазначають у Фонді гарантування вкладів.

Раніше банк мав непоганий метод впливу на боржників: якщо протягом 30 днів після направлення вимоги не отримував платежів, він мав право зареєструвати на себе право власності на заставне майно. Однак можливістю перереєстрації майна в окремих випадках встигла скористатися "АРБ інвестменс".

Оборудка зашкодила не лише сумлінним позичальникам. Якби виплати за кредитами не відбувалися, тимчасова адміністрація могла б продати заставне майно з торгів та виплачувати кошти вкладникам банку.

"Шахраї вчинили злочин не тільки проти конкретних клієнтів банку, чиїм майном вони заволоділи, а й проти інтересів держави, оскільки держава виплачує людям гарантовані внески за вкладами", - зазначає Ореховський. Чи турбує це колишніх "ефективних менеджерів" фінустанови - риторичне питання.