На початку серпня на сайті Мінекономрозвитку був опублікований текст законопроекту, згідно з яким пропонується відмовитися від трудових книжок.

Відповідно до проекту, при влаштуванні на роботу достатньо буде подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, заяву та резюме у вільній формі з інформацією про освіту, досвід роботи та професійні навички.

Ініціатива викликала жваву дискусію у суспільстві.

Розробники документа з платформи EasyBusiness, Мінекономрозвитку та представники бізнесу однозначно підтримують запропоновані зміни, аргументуючи це економічною доцільністю для підприємств - 500 млн грн економії щороку.

У Федерації профспілок до запропонованих змін ставляться обережно, але найбільше страхів та запитань виникає у громадян.

На підтримку законопроекту експерти та провідні юристи визначили основні міфи-перестороги та висунули щодо них свої контраргументи.

Міф 1. Ризик втрати пенсій.

В Україні не існує поняття "трудовий стаж", натомість є "страховий стаж", який визначається тривалістю платежів до Пенсійного фонду. Ці дані містяться у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, який в електронному вигляді ведеться з 2000 року.

Пенсійний фонд користується даними з цього реєстру - про тривалість та обсяг платежів - для визначення розміру пенсії та її нарахування.

"У Держреєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування накопичуються відомості про особу за весь час її роботи. Звідти беруться дані про стаж, тому скасування трудових книжок не позначиться на нарахуванні пенсій", - каже партнер практики корпоративного права АО "Юскутум" Руслан Редька.

Законопроект передбачає, що працедавці повертають трудові книжки працівникам через три місяці після набрання законом чинності. Це стосується осіб, трудовий стаж яких почався до 2000 року.

Натисніть для перегляду документа (doc)

Міф 2. Нецентралізована база Пенсійного фонду.

"Перед скасуванням трудових книжок слід вирішити питання персоніфікованого обліку громадян. Держреєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування при ПФ містить дані за кожним регіоном, однак не містить централізованих даних працюючих осіб в усій Україні", - стверджує керівник юридичного департаменту УК "Ліга" Валентина Гавриленко.

Проте законопроект надає достатній строк для централізації даних у Єдиному реєстрі працюючих осіб. Це дозволить отримувати повну інформацію про стаж працівника та розмір платежів незалежно від того, в якій області він працював.

Міф 3. Підтвердження попереднього досвіду.

"За трудовими книжками відстежується не тільки стаж, а й відзнаки працівників, стаж для пільгових пенсій. Це надійний спосіб збереження біографії людини.

Також у трудових книжках відображаються рішення судів про заборону займатися певним видом діяльності. Це стосується суддів, прокурорів, чиновників, які були викриті в корупційних правопорушеннях", - переконує юрист Тетяна Осійчук.

Даний нюанс буде вирішено при створенні Єдиного реєстру працюючих осіб. Реєстр міститиме дані про попередні місця роботи, незалежно від їх розташування, та іншу інформацію для роботодавця.

Цю ж інформацію роботодавець зможе отримати з копій наказів про звільнення, що видаються кожному працівнику у разі звільнення, та інших довідок з місця роботи, регламентованих законодавством України про працю.

Міністр економіки Айварас Абромавичус. Фото УП

Міф 4. Неможливість отримати соціальні виплати.

Усі дані, необхідні для призначення виплат - місця роботи, обсяг зарплати і соціальних відрахувань з 2000 року, - вносяться у Єдиний реєстр працюючих осіб.

У випадках звернення до соціальних служб щодо нарахування соціальних виплат інспектор центру зможе звернутися до Єдиного реєстру працюючих осіб для отримання даних про конкретну особу та призначення їй соціальних виплат.

Міф 5. Наймання недобросовісних працівників.

Кожен роботодавець за бажанням може дати запит на отримання інформації про попередній досвід роботи кандидата на посаду з Єдиного реєстру працюючих осіб.

Крім того, законопроект передбачає можливість подання разом з резюме характеристик, рекомендації чи інших документів, що дають працедавцю уявлення про кваліфікацію працівника на попередній роботі.

"У США без схвальних рекомендацій шанси знайти достойну роботу істотно зменшуються. Студенти до закінчення навчання прагнуть мати не лише диплом з конкурентоздатними оцінками, але й схвальні рекомендації.

Особи, які надають такі рекомендації, повинні бути переконаними у кожному написаному ними слові, оскільки на кону їх репутація. Це зменшує ризик зловживань при оформленні трудових відносин", - розповідає голова практики трудового права та комплаєнсу ЮФ "Саєнко Харенко" Світлана Хеда.

Ідея відмови від трудових книжок не нова і відповідає нормам трудових відносин у більшості розвинутих країн світу.

Фото tsn.ua

Перехід до електронного пенсійного обліку відбувався по-різному, однак паперові аналоги трудових, які досі зустрічаються, наприклад, у Німеччині, Італії, Франції, не є обов'язковими і заводяться працівниками за їх бажанням.

У країнах з радянським минулим, наприклад, в Болгарії, трудові книжки на паперовому носії також замінили обліком в електронному форматі. Роботодавець вносить дані нового працівника у Реєстр страхового стажу. Витяг з реєстру є основним документом для призначення пенсії.

У США замість трудових книжок існує номер соціального страхування, наявність якого є необхідною умовою для працевлаштування, нарахування зарплати та відрахування податків. Досвід цих країн свідчить, що трудові книжки - не панацея. Електронна система - зручніший та надійніший спосіб обліку праці громадян.

Система трудових книжок, безумовно, перевірена часом та добре знана і роботодавцями, і робітниками. Проте вона давно застаріла і абсолютно не підходить для успішної інтеграції України до європейської спільноти.

Автор дякує за оцінку законопроекту, підготовку роз'яснень та кваліфіковану юридичну консультацію залученим експертам.