За останні півтора року було зроблено кілька спроб побороти олігархів у секторі відновлюваної енергетики.

Мета була більше ніж благородна: аби "зелена" генерація перетворилася на звичайну галузь, а не на джерело отримання надприбутків для обраних.

Проте ці спроби виявилися непереконливими. Один з прикладів - законопроект 2010-д.

Андрій Клюєв, що володіє найбільшими "сонячними" станціями на території "материкової" України хоча і не знаходиться в Україні, але продовжує отримувати від держави величезні кошти.

Є і прогрес. Завдяки законопроекту пролобіювали свої інтереси інші виробники.

Пограбувати олігархів

Зміни у секторі відновлюваної енергетики після революції прикривають красивими гаслами: боротьбою з олігархами або піклуванням про тарифи для населення.

Причина проста: галузь довго знаходилася під опікою українських олігархів.

Малися на увазі перш за все Андрій Клюєв з його "сонячними" станціями (через структури Activ Solar) та Рінат Ахметов з його "вітрогенераторами" (через ДТЕК).

За часів Віктора Януковича, саме в їх інтересах встановлювалися високі закупівельні тарифи та ухвалювалися закони.

Коли основні проекти запрацювали, була спроба "зачинити хвіртку". До закону "Про електроенергетику" внесли зміни про "місцеву складову" - обов'язковий мінімальний обсяг вітчизняного обладнання для електростанцій, - які значно ускладнювали і навіть унеможливлювали реалізацію проектів.

Після зміни складу фаворитів-олігархів були спроби змінити стан речей для відновлюваної енергетики. Приблизно так експерти оцінювали проект закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії".

Перша версія документа за номером 2010 була подана до Верховної Ради ще 3 лютого 2015 року.

Паралельно велася показова "боротьба з олігархами "підручними засобами. З вересня 2014 року "зелений" тариф не переглядався. Саме на цей період припала девальвація гривні. У січні було прийнято рішення про зниження тарифу на 20% для сонячних електростанцій і на 10% - для всіх інших.

Фото antikor.com.ua

А 27 лютого НКРКП прийняла рішення про директивне урізання "зеленого" тарифу: на 55% - для сонячних електростанцій і на 50% - для інших видів "зелених" станцій. Про це рішення стало відомо менше, ніж за тиждень. У той період комісія мала багато причин для прийняття відповідного рішення.

Дискусія навколо законопроекту була складною. Представники НКРЕКП транслювали прогнози зростання тарифів для населення "у два-три рази". Вони відверто демонізували всю "зелену" енергетику.

"Будьмо чесні: таку гарну прибутковість "зеленому" бізнесу оплатять звичайні споживачі. Існуючий графік росту цін на струм не задовольнить апетити "зелених", значить, в недалекому майбутньому тарифи знову доведеться переглядати", - писав тодішній член НКРЕКП Андрій Герус.

Прихильники законопроекту пояснювали, що навантаження не позначиться на приватних споживачах, а буде розподілене між юридичними особами та промисловими споживачами.

За словами одного з народних депутатів, у ході обговорення запропонованих у першій версії документа норм представники НКРЕКП не погоджувалися на підвищення тарифів для деяких видів генерації.

Вже у травні мова йшла про те, що від стартового документа не залишилося нічого. Остання модифікація акта - 2010-д - з'явилася 19 травня 2015 року. Ця ж версія була прийнята 4 червня 2015 року.

Переможна зрада

Найбільш одіозним власником "зеленої" енергетики, проти якого точаться всі публічні війни, є Андрій Клюєв. Його часто ототожнюють з "сонячною" енергетикою як такою.

Піар-протистояння Генпрокуратури із братом олігарха Сергієм Клюєвим не заважає йому вести бізнес. За оцінками деяких експертів, навіть після втрати АРК контрольована ним група компаній Activ Solar та афільовані структури отримують 45% "зелених" грошей.

Прийнятий закон дещо послабляє позиції Клюєва, адже знижує високу планку тарифів для сонячних електростанцій.

"З 1 липня 2015 року знижується "зелений" тариф для сонячних електростанцій промислового призначення до 0,17 євро за кВт-год. Для СЕС, побудованих у 2016 році, "зелений" тариф становитиме 0,16 євро, у 2017-2019 роках - 0,15 євро.

Фото wpu.com.ua

Цей показник удвічі перевищує середньоєвропейський тариф, отже, ринок сонячної енергетики в Україні збереже свою актуальність.

Також закон тимчасово, до 1 січня 2017 року, знижує "зелений" тариф для СЕС потужністю понад 10 МВт, які були введені в експлуатацію до 1 липня 2015 року", - йдеться у коментарі юридичної фірми Asters.

Таким чином, головному "винуватцеві" (станції Клюєва введені в експлуатацію до 1 липня 2015 року, і їх встановлена потужність вища за 10 МВт) таки знизили тариф. Проте це "обрізання" не є настільки болісним, як здається.

"Обмежений тариф буде діяти лише до 1 січня 2017 року, а потім повернеться до попереднього рівня - близько 47 євроцентів за кВт-год. Власники таких СЕС втратять всього 8-10% загального доходу, сформованого цими СЕС за період дії "зеленого" тарифу - до 2030 року", - вважає експерт з питань зміни клімату, голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій Олексій Хабатюк.

За його словами, влив на роздрібну ціну електроенергії для юридичних осіб протягом цих півтора року незначний - до 1%. Загалом це виглядає дивно і наводить на думку, що хтось отримав чи отримає гарний бонус за такий варіант.

Як вважає керуючий партнер консалтингової компанії Imepower Юрій Кубрушко, таке суттєве пом'якшення стало можливим завдяки втручанню голови комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Миколи Мартиненка. Раніше йшлося про пониження тарифу не на півтора року, а до 2030 року.

Також виникли проблеми з підписанням закону головою парламенту. В цілому законопроект був прийнятий 4 червня. Потім до нього повинні були внести правку, яку проголосували тільки наприкінці червня.

Акт повинен був набрати чинності 1 липня, а президент підписав документ тільки 14 липня. За оцінками Хабатюка, кожен день затримки в набранні чинності законом коштував українським споживачам близько 10 млн грн.

"Вітрове" поліпшення

Є у новому законі і позитив. Він змінює систему "місцевої складової". Ці положення були прийняти саме тоді, коли на ринку "зачиняли хвіртку". Виконати і вирахувати цей показник було дуже складно, тому вимоги використання українського обладнання сприймали як навмисну перешкоду виходу на ринок.

Фото wpu.com.ua

"Правило "місцевої складової" скасовується. Замість нього вводиться надбавка до "зеленого" тарифу при використанні вітчизняного обладнання: 5% при локалізації 30%, або 10% при локалізації 50%", - зазначають в юридичній компанії Asters.

"Цю норму лобіювали "Вітропарки України" заради свого заводу в Краматорську. Використання місцевого обладнання малоймовірне для нормальних девелоперів та інвесторів, якщо вони будуть залучати кредити. Банки будуть фінансувати тільки перевірене обладнання, яке себе зарекомендувало", - вважає Кубрушко.

Ця компанія керує п'ятьма вітропарками загальною потужністю 200 МВт та виробляє вітротурбіни на заводі у Краматорську. Фірму пов'язують з колишнім главою Донецької ОДА Анатолієм Близнюком. Вийшло, що і обмеження зняли, і добрим людям допомогли.

Вже після прийняття закону Окружний адміністративний суд Києва визнав "надзвичайну" постанову НКРЕКП від 27 лютого 2015 року недійсною за позовом компаній Ахметова і Близнюка "Вінд пауер", "Вітряний парк "Новоазовський", "Вітряний парк "Очаківський", "Вітроенергопром", "Вітряний парк "Краснодонський" та "Вітряний парк "Лутугинський".

Також суд зобов'язав перерахувати тарифи компаніям-позивачам. Це прецедент, яким можуть скористатися інші учасники ринку.

Загалом ситуація з відновлюваною енергетикою залишається невизначеною. Орієнтирів нема, пріоритетів також. Єдине, на що сподіваються гравці ринку, що цей компромісний документ проіснує хоча б три-п'ять років.

НКРЕКП у даній ситуації відіграє не роль не стільки регулятора, скільки охоронця. Раніше новим учасникам закривали вихід на ринок "місцевою складовою". Тепер комісія захищає гроші енергоринку, щоб переорієнтувати їх на модернізацію "Укренерго" трансформаторами російського бізнесмена Костянтина Григоришина.

З урахуванням повної підконтрольності комісії президенту і відсутністю розмов про закон стосовно НКРЕКП це цілком логічно. При цьому фаворити минулої влади непогано почуваються навіть в розшуку та вигнанні.