Кабмін виключив зону АТО з розрахунків за електроенергію.

Тепер ДП "Енергоринок" не зобов'язане сплачувати за електроенергію, яка споживається на окупованій території України.

Генеруючі компанії тепер повинні самі піклуватися про укладання багатосторонніх контрактів.

Опитані ЕП експерти вважають це рішення здебільшого економічним, хоча залишилося місце і для політики.

Розрахунки із зоною АТО припинялися ще у лютому 2015 року, правда, не Кабміном, а НКРЕКП. 2 лютого вийшла постанова регулятора №158, у яку 11 лютого він вніс зміни, а 18 лютого вона втратила чинність через постанову №203.

13 лютого перша постанова була оскаржена в суді, і майже здійснена виплата 200 млн грн "Донбасенерго", яку народний депутат Сергій Лещенко пов'язує із сином колишнього президента Олександром Януковичем.

Тепер ТЕС, розташовані в зоні АТО, відлучені від держпідприємства "Енергоринок". Це підприємство не сплачує коштів за електроенергію на підставі постанови Кабміну. "Енергоринок" може купувати тільки різницю перетоків в окремих точках, які повинне визначити Міненерговугілля.

Від "Енергоринку" відлучені Зуївська ТЕС (ДТЕК "Східенерго") та Старобешівська ТЕС (Донбасенерго).

Експерти вважають, що двом електростанціям тепер буде складно формувати графіки навантаження і проводити балансування. Вони будуть реалізовувати вироблену електроенергію на основі багатосторонніх договорів.

У прес-службі ДТЕК на цю новину відреагували стримано.

"З вересня 2014 року у зоні АТО значно знизився рівень сплати за електроенергію усіх груп споживачів. Це призвело до суттєвого зростання дебіторської заборгованості і зниження оплати до ДП "Енергоринок" з боку енергопостачальних компаній даної території.

Зуївська ТЕС. Фото dtek.com

Це викликано тим, що з серпня 2014 року на цих територіях припинили діяльність банки. Раніше оплата через каси банків становила основний обсяг сплат. З прийняттям постанови Кабміну №263 від 7 травня 2015 року борги споживачів не будуть перекладатися на "Енергоринок". ДТЕК детально вивчає дану постанову".

Як стверджують джерела ЕП, за формулюванням "детально вивчає дану постанову" криються наміри судитися з урядом. На їх думку, рішення Кабміну схоже на змушування промислових споживачів купувати газ тільки у "Нафтогазу". Відповідна постанова була видана у жовтні.

З одного боку, у зоні АТО збиралося тільки 13% платежів, тому "Енергоринок" накопичувало борги. Точніше, їх перекривали всі споживачі України. Якщо ці гроші не отримує "Енергоринок", а вся вироблена енергія споживається на окупованій території, то можна зробити це клопотом "непідконтрольної" генерації.

З іншого боку, генеруючі підприємства перереєстровані поза зоною АТО, і рішення уряду виглядає доволі сумнівним.

Експерти вважають, що в рішенні Кабміну нема політичної складової - воно продиктоване здебільшого економікою. В "Енергоринку" зростають касові розриви. Якщо взимку через кредити Ощадбанку у нього "вливали" по 1 млрд грн щомісяця, то тепер - по 1,6 млрд грн.

"Рішення уряду пов'язане з неможливістю контролювати ці території диспетчерами, а також з проблемою неплатежів. Тут більше економіки", - говорить голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.

На його думку, обидві електростанції випадають з системи ціноутворення, яка працює на енергоринку України. Передусім, це стосується інвестиційних надбавок. Для реалізації електроенергії їм слід переходити на багатосторонні контракти.

Старобешівська ТЕС. Фото donbass.name

"У нас на ринку не сходився баланс. Було місце, де не платить споживач, але генерація отримувала за це гроші. Ці проблеми переклали на генерацію", - каже голова Української асоціації відновлювальної енергетики Олексій Оржель.

Хоча експерти наполягають на економічній складовій процесу, є тут і політика.

У восьмому пункті постанови уряду сказано, що оптовий постачальник не купує і не продає електроенергію, яка йде міждержавними мережами, розташованими на неконтрольованій території. Тобто це рішення вбиває додатковий цвях у наміри компаній Ріната Ахметова долучитися до імпорту електроенергії.

З можливої схеми імпорту струму з Росії вилучаються ДТЕК і "Донбасенерго". Більше того, ця постанова закріплює необхідність пошуку обхідних шляхів для імпорту не через зону АТО. Постанова діятиме до відновлення конституційного ладу України на неконтрольованій території.

Постанова Кабміну може вважатися кроком Яценюка назустріч президенту в частині проведення "деолігархізації". Раніше прем'єра критикували за начебто близькі відносини з наступним претендентом на титул "Коломойський №2".

Серед його радників навіть знайшовся колишній протеже Ахметова - Сергій Тітенко. Тепер же "союзник" олігарха не просто викидає з ринку одну з ТЕС Ахметова, а й продовжує лінію боротьби президента. До цього її вів винятково наближений до премм'єра голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

Не виключено, що подібна поведінка Яценюка є частиною "розіграшу" інших посад, зокрема, призначення голови АМКУ, а також прийняття закону про НКРЕКП. Можливо, так Яценюк засвідчує готовність грати в команді президента, який, швидше за все, планує і далі використовувати регулятора у боротьбі з олігархами.