Кілька десятків озброєних автоматами молодиків у камуфляжі, балаклавах, захисних касках і бронежилетах заблокували всі входи та виходи з бізнес центру, що на Дніпровському узвозі, 1.  Так на днях почався робочий день працівників представництва Світового банку в Україні та IFC. Вони та елітний ресторан "Бельведер" - основні орендарі будівлі.

Чоловіки з наліпками на спині "міліція" забарикадувалися в приміщенні ресторану, нікого не впускали і не випускали. Працівникам закладу представилися представниками спецпідрозділу МВС "Сокіл", Нацгвардії та добровільного формування "Київська міська варта". Вимоги юристів і керівництва ресторану надати бодай якісь документи, що б підтвердили законність цього "маски шоу" правоохоронці вперто ігнорували.

На камеру журналістам заступник начальника міліції Києва Ігор Коваленко сухо повідомив, що "забезпечують громадський порядок", але від кого, у зв’язку з чим і чому в такій кількості озброєних до зубів вояків, – високопосадовець пояснювати не став. Пізніше з’ясувалося, що відтепер цю будівлю охоронятиме ніхто інший як спецпідрозділ МВС "Титан", що входить до структури Державної служби охорони.

Навколо офісної будівлі на Дніпровському узвозі, 1 вже понад п’ять років точиться корпоративна суперечка між колишніми бізнес-партнерами: Сергієм Бабушкіним (головний архітектор Києва 1996-2003 рр. – ред.) його екс-дружиною Ольгою Солоневич та ще донедавна одним з мажоритарних акціонерів Банку Національний кредит Ігорем Бобнєвим. Останній, наприкінці січня продав усі свої акції працівникам банку.    

Впродовж кількох місяців до збройного захоплення БЦ правоохоронцями, на третьосортних  сайтах проти банку та голови його спостережної ради Андрія Оністрата нагніталася нездорова атмосфера. То публікувалися матеріали про проведення мітингу вкладниками, яким банк начебто не віддає кошти. А потім виявляється, що ніхто з мітингуючих ніколи в Банку Національний кредит не обслуговувалися. То звинуватили у незаконному продажі акцій Банку, що належали Ігорю Бобнєву.

Андрій Оністрат переконаний, що всі нападки пов’язані з рейдерським захопленням елітного бізнес центру і небажанням повертати банку кредитний борг у 26 млн грн. 

- Чому Ігор Бобнєв продав свій пакет акцій в банку і чи правда, що на той момент на акції було накладено судовий арешт?

- Ігор Бобнєв кілька років був власником майже 21% акцій Банку "Національний кредит". Свою частку вирішив продати, щоб не втягувати банк і його клієнтів в інформаційну війну, мета якої змусити його відмовитися від 75,27% акцій в компанії "Ліра-2000", яка   побудувала БЦ на Дніпровському узвозі. І ринкова вартість якого на сьогодні орієнтовно складає від 10 до 20 млн. доларів.

Продати акції було персональним рішенням Ігоря, який хотів відвести банк від спекуляцій на його російському громадянстві. Хоча з 1989 року в Росії Бобнєв був лише тричі: на похоронах батьків і в вересні 2012 року на боксерському поєдинку Віталія Кличка. Його дружина австрійка, то ж весь цей час він жив практично на дві країни. В Україні, де вів бізнес, і в Австрія, де має вид на проживання і живе його сім’я.

З приводу самого факту продажу його частки в банку, то все абсолютно законно. На момент укладання угод, акції під арештом не були. В даному випадку банк виступає зберігачем цінних паперів і керується законом "Про депозитарні системи", згідно з яким підставою для арешту акцій може стати відповідне рішення суду. На сьогоднішній день в банку не зареєстровано жодної завіреної судом копії рішення суду про накладання такого арешту.

- Акції справді продано співробітникам банку?

- Так. Це нормальна європейська практика, коли акції продаються середньому і топ-менеджменту компанії, щоб вони були дійсно зацікавлені працювати на результат. Серед великих українських банків також чимало таких, значною часткою в яких володіють співробітники. Ці люди приймають стратегічно важливі для банку рішення. Буде добре банку, буде добре і їм.

- Це була не перша публікація проти банку, Ігоря Бобнєва і вас особисто. Як гадаєте, навіщо і ким це робиться?

- Всі вони замовлені учасниками конфлікту навколо БЦ. Історія з перерозподілом прав власності між Ігорем Бобнєвим, Сергієм Бабушкіним і його екс-дружиною Ольгою Солоневич тягнеться ще з 2009 року. Все почалося з розлучення і поділу майна між Солоневич і Бабушкіним. На той момент їй належало 24,28% акцій "Ліра-2000", що складало 4,5 млн грн в статутному капіталі. Вона ж зажадала від свого невірного чоловіка отримати 100 млн грн за її частку.

Почалися довготривалі суди, на період яких було арештовано рахунки компанії, що повністю паралізувало життєдіяльність "Ліра-2000". Не можна було виплачувати зарплати людям, будівництво кількох об’єктів довелося заморозити. Тоді Бобнєв і Бабушкін на зборах акціонерів вирішили виключити Солоневич зі складу засновників компанії, виплатити належні їй згідно статуту 4,5 млн грн і спільно вкласти в "Ліру-2000" ще 1 млн грн.

Фінансова криза поглиблювалася, суди не закінчувалися і Бобнєв, щоб врятувати компанію від банкротства, вирішив вкласти ще 10,4 млн грн. Бабушкін від додаткових капіталовкладень, як акціонер, відмовився.

В результаті чого частка Ігоря Бобнєва зросла до 75,27% акцій, а Бубшкіна – до 24,73%. В листопаді 2012 року Вищий господарський суд відмовив Солоневич в позові на 100 млн грн і постановив виплатити їй 5,2 млн грн. Вона знову пішла до суду, але вже з вимогою поновити її в числі власників.

В липні 2013 року Ігор Бобнєв, втомившись від судових війн і постійного тиску з боку тодішньої прокуратури, вирішив продати всі свої 75,27% акцій іноземній компанії Bradwin Trading Limited. Є офіційні листи, підписані Бабушкіним, про відмову від першочергового права на купівлю цих акцій і відсутність до Бобнєва будь-яких претензій. В березні 2014 року Вищий господарський суд знову відмовляє Ользі Солоневич в поновленні її в числі власників "Ліра-2000" і залишає суму компенсації без змін.

Усі перехрестились, але неочікувано, вже під час активних бойових дій в зоні АТО, з’являється рішення Старобільського районного суду Луганської області. Згідно з цим рішенням продаж акцій Bradwin Trading Limited визнається незаконним і, не зрозуміло на яких підставах, Сергій Бабушкін стає власником 100% акцій компанії "Ліра-2000".

Поки розглядається апеляція і касація, він швиденько продає всі акції київській компанії "Оілсі", яка в свою чергу перепродає їх ТОВ "Арт-Систем". Мене дуже вразила реактивна швидкість роботи зазвичай сплячого Єдиного держреєстру юридичних осіб. Компанію "Арт-Систем" засновано 18 листопада 2014 року, а вже 21 листопада того ж року, у п’ятницю, їм видано свідоцтво на право власності об’єктом на Дніпровському узвозі, 1.

А ще через два дні, у понеділок 24 листопада, ця компанія передала нерухомість в іпотеку якійсь ТОВ "Аларіус", начебто в якості забезпечення зобов’язань на 80 млн грн. Цікаво, що працівники Держреєстру виїжджали до Львова, навіть, під час законних вихідних, що наштовхує на думку про матеріальну зацікавленість керівництва у цій справі.    

З того часу до БЦ на Дніпровському узвозі, 1 вже двічі приходили озброєні молодики в камуфляжі і щоразу в п’ятницю пізно ввечері. Представлялися новими власниками приміщення і намагалися ввійти в середину. Як тільки охорона викликала міліцію, вони розчинялися. 

- Ким зараз контролюється бізнес центр на Дніпровському узвозі, 1?

- Минулого тижня, о дев’ятій годині ранку, ці ж молодики прийшли втретє і цього разу в супроводі, як вони самі представилися, спецпідрозділу МВС "Сокіл", Нацгвардії та добровільного формування "Київська міська варта". Щоб ви розуміли, захоплювати будівлю, в якій орендують приміщення Міжнародний світовий банк і IFC, приїхало чотири автобуси, битком забиті озброєними військовими. До них згодом приєдналися кілька десятків молодиків у спортивках, які приїхали на авто з донецькими та харківськими номерами.

У мене, як і в багатьох українців, виникає питання: з яких пір спецпідрозділи МВС займаються вирішенням корпоративних суперечок? Тим більше "Сокіл", який створено для боротьби з тероризмом, звільнення заручників і ліквідації озброєних злочинних угрупувань. Чи на сході України вже ліквідовано всіх сепаратистів?

Навесні минулого року Геннадій Москаль відкрито звинуватив "Сокіл" в безпосередній участі в збройних операціях проти мітингувальників під час Революції гідності. Виходить, що силовики, які вчора розстрілювали Майдан, сьогодні допомагають рейдерам.

Можна зробити такий висновок, оскільки фактично міліція завела рейдерів в приміщення з порушенням всіх можливих і неможливих норм. Хто дав їм таке розпорядження і скільки грошей йому за це заплатили – це питання до влади і відповідних органів. Самі по собі "Сокіл" і Нацгвардія на обшук ресторану не виїжджають. Це просто смішно.

- Яке відношення до цього конфлікту має Банк "Національний кредит" крім того, що колишній акціонер був співвласником компанії?

- Як банкір я сприяв отриманню кредитів на будівництво під заставу цього приміщення. Банк подав до суду позов з вимогою стягнути з компанії "Ліра-2000" 26 млн. грн., яка виступила фінансовим поручителем і є солідарним боржником по цьому боргу.

- Суди ще тривають?

- Вони й не припинялися. Минулої п’ятниці, 30 січня, господарський суд Києва відновив за компанією Bradwin Trading Limited право власності на контрольний пакет в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" у розмірі 75,2701%. А за ТОВ "Ліра-2000" відновлено право власності на офісний центр за адресою Дніпровський узвіз, 1.

Ми розуміємо, що далі буде апеляція і касація. Інколи здається, що суди не припиняться ніколи. Мені неодноразово відверто говорили, що на держоргани, які приймають рішення по цій справі, тиснуть з Адміністрації Президента. Сподіваюся, Верховний господарський суд поставить остаточну крапку в цій рейдерській історії.