Фирташ помогает Газпрому забрать из Украины газ

Між Ostchem Holding Ltd Дмитра Фірташа та Газпромбанком розгортається "сімейна драма". Російський банк вимагає від компанії погашення боргу.

Виглядає так, нібито росіяни геть руйнують бізнес-імперію "віденського в'зня". Здається, що вже найближчим часов в Україні зникне один з найбільших олігархів. Тим більше, що Фірташа паралельно атакує Ігор Коломойський, який налаштований отримати найкращі з активів – зокрема, Одеський припортовий завод та телеканал "Інтер".

Але, за словами наших джерел, протистояння між Газпромбанком та Фірташем – це геть не протистояння. Це певна домовленість.

Відносини між кредитором і отримувачем настільки близькі, що ніхто не вірить в реальність "пред’яви".

Навпаки, спільні дії Фірташа та Газпромбанку ставлять енергетичну безпеку України під загрозу.

"Свій" олігарх

Чи був колись Дмитро Фірташ незалежним від росіян – риторичне питання. Але у вересні 2013 року він перетворився на ширму РАО "Газпром" майже офіційно.

Під час переговорів, Україна та РФ так і не дійшли згоди щодо обсягів, який необхідно було накопичити у наших підземних сховищах, аби забезпечити транзит російського природного газу в Європу. Як завжди, в "Газпромі" вважали, що взяти цей клопіт на себе мав НАК "Нафтогаз України". Але той, мабуть, не мав для цього достатньо грошей.

Компромісним рішенням стало введення в гру Дмитра Фірташа, який мав виступити своєрідним арбітром і трішечки рятівником незручної ситуації для "Газпрому", пославшись на свої персональні зв’язки.

"Ми закачаємо 6-6,5 млрд куб м газу, 6-7 млрд – закачає Україна власного видобутку, а все інше – це російський газ, - тоді повідомив Дмитро Фірташ 12 вересня 2013 року. – Знайшли рішення, як це зробити. Ну, скажімо, можливо не за гроші – відстрочки, якісь можливості вони знайшли".

На думку директора енергетичних програм центру "Номос" Михайла Гончара, український олігарх зіграв на боці "Газпрому": "Тоді "Газпрому" було необхідно закачати 5 млрд кубів для підстраховки транзиту. Спочатку вони хотіли, щоб цей обсяг купив "Нафтогаз". Але він відмовився, тому з’явилася угода з Фірташем і газ по 268,5 доларів".

Дмитро Фірташ. Фото bloomberg.com

Зараз складно сказати скільки газу було імпортовано для підприємств Group DF, а скільки для "підстраховки" Газпрому. Відомо лише, що на "Рівнеазот" Фірташ хотів імпортувати 8 млрд куб м.

На початку жовтня 2014 року у сховищах зберігається 4 млрд кубометрів газу, що формально належить олігарху.

Дві версії

Нещодавно український Кабмін ухвалив доволі різкі рішення.

7 листопада Кабмін своєю постановою зобов’язав всі найбільші промислові підприємства купляти газ лише в НАК "Нафтогаз України". А потім зобов’язав ще раз 12 листопада. Через два дні проти Кабміну було подано колективний позов. Але суд відмовився призупиняти дію постанов до винесення рішення.

Стосовно Фірташа, Кабмін заборонив йому постачати пальне на свої підприємства – нехай навіть це його газ та його підприємства. Формально, уряд порушив самостійність бізнесу, та таке інше. Але якщо брати до уваги, що газ де-факто належить РАО "Газпром", то розуміння ситуації змінюється докорінно.

Фірташ не може споживати "власний" газ. Але тепер дуже схоже на те, що він намагається передати це пальне назад росіянам. Якщо це вдасться, то "Газпром" згодом зможе продати цей самий газ Україні за цілком комерційною ціною.

Поки що ми бачимо перший етап вистави. Претензія Газ промбанку до Фірташа виставлена на 842,5 млн дол. Якщо припустити, що весь газ придбавався за ціною 268,5 куб м, то це приблизно 3,1 млрд кубометрів.

Претензія може бути переадресована поручителям за угодою. Ними є чотири підприємства групи: "Рівнеазот", черкаський "Азот", горлівський "Стирол" и сєвєродонецький "Азот". А вже звідти можна звернути стягнення на заставу, якою є власне природний газ, та передати пальне Газпромбанку, а звідти – до РАО "Газпром".

Ця версія є політичною, вона передбачає здійснення тиску на Україну з боку Росії. Але саме на ній наполягає одне з наших джерел.

Володимир Путін. Фото espreso.tv

Є інша одна версія того, що відбувається. Це умисна прострочка боргу, аби підприємства Group DF отримали газ.

"Вони просто хочуть допомогти Фірташу, щоб він отримав цей газ. Тому що Укртрансгаз не дає піднімати газ зі сховищ, - вважає член спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. - Газпромбанк може сказати, що ми хочемо підняти цей газ і продати підприємствам в рахунок погашення боргу. Але уряд і НАК на це не підуть. І тоді Газпромбанк подасть ще один позов і тоді це питання постане на переговорах України і РФ по газу".

Але ця версія трошки кульгає через те, що горлівський "Стірол" і сєвєродонецький "Азот" стоять. А Черкаський "Азот" розпочав модернізацію, яку мають здійснити впродовж 1,5 років.

Тому ми все ж таки схиляємося до першої версії. На її підтримку також свідчать інші факти.

Зокрема, додав цікавості ситуації Укртрансгаз, який вийшов із такою заявою: "Корпорація Ostchem (паливна структура Фірташа – ЕП) не зберігає газ у газосховищах ПАТ "Укртрансгаз". Підприємства, що входять до складу корпорації Ostсhem, зберігають у газосховищах ПАТ "Укртрансгаз" певні обсяги газу. Залишкові обсяги газу, які належать цим підприємствам після виконання надісланих ними заявок, суворо обліковуються".

На думку Михайла Гончара, ми бачимо початок реалізації іншого більш довготривалого сценарію, який має досягнути свого максимуму за півтора місяці.

"Імітуючи штучно створений корпоративний конфлікт Газпромбанку з Group DF, Газпром запускає сценарій позбавлення України частини газу в ПСГ, щоб ми потрапили у скрутне становище десь наприкінці січня - початку лютого, на потенційному піку зимових холодів. Нехитра комбінація включає вимогу до Фірташа негайно сплатити кошти. Останній, звісно, відмовиться, бо нібито не матиме коштів, але є застава, натуральне покриття - газ в ПСГ, який має бути переданий Нафтогазом Газпрому", - сказав експерт.

Нагадаємо, що Україна з початку опалювального сезону, за неповні та не найхолодніші два місяці, скоротила запаси природного газу у своїх підземних сховищах газу (ПСГ) на 24,5%, або на 4,1 млрд. куб. м. Про це свідчать оперативні дані "Укртрансгазу".

Фото 104.ua

Отже, саме зараз газ потрібен Україні як ніколи. Отже, маневр щодо повернення пального росіянам є вкрай невчасним.

На думку Гончара, українській держмонополії (НАК "Нафтогаз") варто відсторонено ставитися до цього штучного конфлікту, "розглядаючи його як непорозуміння двох господарюючих суб’єктів, які мають порозумітися". Це дозволить без перешкод витримати опалювальний сезон.

Чи любить Фірташ "укроп"?

Може, все так і було заплановано? Є певні підстави вважати, що так.

На думку Юрія Корольчука, кредит не повертався навмисне і свідомо. "Ostchem не планували віддавати гроші, - вважає експерт. – Борг "висів" і чекав свого часу".

Михайло Гончар говорить про те, що в контракті була і норма про зворотній викуп. Тобто, якщо б "Газпромекспорту" знадобилася частина цього газу, то він на цілком законних підставах зміг би викупити ці обсяги в Ostchem Holding. Це надало б росіянам право блокувати підняття газу з ПСХ, подавати позови, щоб продати цей газ на внутрішньому ринку або - заради сміху - прокачати цей газ в реверсному напрямку. Але цього не сталося.

Не можна виключати, що зараз буде розіграна традиційна схема: "укропи знову вкрали наш газ".

Варто згадати, що Дмитро Васильович вже довго знаходиться у підвішеному стані. Він очікує рішення про екстрадицію до США.

Цей факт мав би вносити певні корективи в поведінку Фірташа щодо України та "Газпрому". Але, мабуть, олігарх не є таким вже самостійним у рішеннях щодо активів Group DF.