Согреет ли Ахметов киевлян

Київ завмер в очікуванні опалювального сезону.

Утім, в умовах військової агресії сподіватися на високу якість послуг не варто.

Так, ліміт газу для "Київенерго" майже удвічі менший, ніж потрібно на зиму.

Дефіцит палива для котелень та теплоелектроцентралей можна було б компенсувати мазутом, але запасів не зроблено.

Поки "Київенерго" та уряд шукають джерела фінансування, у столиці без гарячого водопостачання залишаються майже 900 споживачів.

Серед них - 630 житлових будинків, 21 лікарня, 24 дитячі заклади, 18 шкіл та низка відомчих закладів. Половина страждає внаслідок аварій у тепломережах і лише 35 - через відсутність газу у малопотужних котельнях міста.

Ще у серпні колишній мер столиці Олександр Омельченко звинуватив президента і прем'єра у провалі підготовки до зими.

"Україна видобуває 20 млрд куб м газу, який у вісім разів дешевший, ніж російський. Питання до президента і голови уряду: чому газ для населення, шкіл і садочків - на рік потрібно 18 млрд куб м - змішують з дорогим російським і дають монополістам?" - запитував він.

Омельченко звинуватив усі енергопостачальні компанії, передусім "Київенерго", у тому, що вони на початку 2014 року не заповнили свої сховища мазутом, що забезпечило б нормальну роботу протягом двох місяців без газу. Коштував би мазут у 2,5 разу дешевше, ніж російський газ, сказав колишній мер.

"Мета в монополістів одна: залізти в кишеню споживачів через електропостачання та теплопостачання, у вартості яких "сидить" дорогий газ", - додав колишній міністр комунального господарства Олексій Кучеренко.

Тарифи повзуть угору

Споживачі енергетичних ресурсів та комунальних послуг щороку переплачують за них десятки мільярдів гривень. Такі розрахунки зробили вчені, які багато років борються за створення єдиної національної системи обліку енергоресурсів. Однак її запровадження відчайдушно гальмує влада.

Водночас вона тримає курс на підвищення тарифів, які нібито лише на 80% покривають їх вартість. Дефіцит покривається коштами місцевих бюджетів і субвенціями з державної скарбниці. На це щороку йдуть десятки мільярдів.

Тимчасом через відсутність системи обліку населення платить величезні суми за неспожиті послуги та енергетичні ресурси, що оплачуються з розрахунку давно застарілих завищених нормативів споживання.

Не обліковані ресурси і гроші за них розчиняються у кишенях функціонерів житлово-комунального господарства, а якість послуг лише погіршується.

Черговий удар по майже порожніх гаманцях споживачів 17 жовтня завдала  Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг - НКРЕКП. Вже вдруге за рік вона підняла тарифи на послуги централізованого опалення до 10-11 грн за кв м на період опалювального сезону.

Тепер за опалення трикімнатної квартири площею 70 кв м доведеться викласти 770 грн - якщо в будинку відсутні лічильники споживання тепла. Хоча насправді опалення такої квартири коштує щонайменше удвічі дешевше.

Фото tsn.ua

Для споживачів, чиї будинки чи квартири обладнані лічильниками для обрахування тепла в гігакалоріях, комісія збільшила тариф на 60% до 375 грн за Гкал.

Звісно, тепер активніше запрацює маховик нарощування боргів за спожиті послуги. Діюча система субсидій дозволяє далеко не всім зубожілим користуватися її благами. Там обмежень більше, ніж здорового глузду в чиновників.

Де брати кошти, якщо пенсії та зарплати бюджетників знецінилися на 62%, а тарифи зросли більш ніж утричі? Це питання риторичне.

За минулий опалювальний сезон столичні споживачі заборгували майже 1,2 млрд грн. Борг "Київенерго" за газ "Нафтогазу" у жовтні становив 960 млн грн. У новому опалювальному сезоні боргові зобов'язання зростатимуть семимильними кроками.

З 2015 року місцеві органи влади вже не компенсуватимуть різницю у тарифах. Щоб подолати вал неплатежів, "Київенерго" наполягає на підписанні прямих договорів на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання із споживачами - з кожною квартирою або з кожним будинком.

"Ми розуміємо, що укласти угоди майже з 800 тис квартир одночасно неможливо, тому ці роботи плануємо проводити протягом 2014-2015 років", - повідомив комерційний директор ПАТ "Київенерго" Євген Бушма.

Проте далеко не всі об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів готові підписувати такі договори. Позаздрити їм буде важко. "До врегулювання цієї проблеми частина житлового фонду ризикує залишитися без тепла", - попередив Бушма.

Протистояння з монополістом

Перехід на прямі договори здійснюється згідно з ухваленим у квітні 2014 року законом. Цей документ визначає теплопостачальну організацію ще й виконавцем послуг з опалення та гарячого водопостачання для населення і підприємств.

Житлово-експлуатаційні організації, які обслуговують майже 8 тис будинків столиці, вже оформляють прямі договори з мешканцями будинків, але більшість ОСББ та ЖБК виступають категорично проти.

За даними "Київенерго", 700 ОСББ та ЖБК досі не визначилися з постачальником тепла для своїх будинків. Ще понад 140 таких організацій нібито через намагання отримувати власний фінансовий зиск перешкоджають укладанню прямих угод "Київенерго" з жителями, запевняють у цій компанії.

"Низка столичних ОСББ та ЖБК намагаються за спиною мешканців закласти власні прибутки у плату за центральне опалення і гаряче водопостачання. Такі дії можуть призвести до відсутності законних підстав для постачання тепла у будинки", - каже директор з правового забезпечення "Київенерго" Ольга Ієвлєва.

За її даними, під загрозою - 300 тис киян.

Фото wikipedia.org

Утім, не все так однозначно. Керівники житлових організацій обурені шаленим тиском на них. Вони відчули небезпеку втратити підвали своїх будинків разом з комунікаціями, адже в листах на їх адресу "Київенерго" пропонує таке.

"Передати у комунальну власність з подальшим передаванням в оперативне управління ПАТ "Київенерго" обладнання теплових мереж, вузлів приєднання та вузлів обліку, що перебувають у вашій власності", - сказано у документі.

Юристи стверджують, що це незаконна пропозиція, адже перелічені об'єкти входять у загальний комплекс житлового будинку, вартість обслуговування яких уже включена у тариф на обслуговування будинку.

"Мешканці нашого будинку проти передавання майна у комунальну власність. Запропонований проект договору не витримує жодної критики. Використовуючи своє монопольне право, компанія запропонувала такий "договір про співпрацю", де навіть не виписані умови надання послуг", - говорить юрист Віктор Хотемський.

Проти передавання майна власників будинку в комунальну власність різко виступила адвокат Тетяна Монтян. "Внутрішні будинкові комунікації є спільною власністю усіх співвласників будинку", - нагадала вона.

Юрист також звинуватила Омельченка у "викраданні підвалів і горищ у мешканців більшості будинків Києва", а також у "гнобленні ОСББ і ЖБК". "Завдяки постанові Київради від 27 грудня 2001 року було вкрадено 15,5 тис підвалів та горищ. Вони належали людям, а зараз належать казна кому", - наголосила вона.

За словами Монтян, після Києва те саме зробили інші органи місцевої влади. "Всіх, хто голосував за передавання будинків у комунальну власність, треба саджати, бо вони є приватно-колективною власністю", - переконана вона.

Юрист вважає, що Мін'юст повинен негайно визначити майнові права на всі частини будинку та комунікації, які формально належать територіальній громаді, а насправді перебувають у концесії "Водоканалу" та "Київенерго". "Який сенс монополісту займатися тим, що у нього в концесії?" - питає Монтян.

Логіка юриста переконлива: у Києві нема житлових будинків, що перебувають у "комунальній власності", тобто у власності територіальної громади Києва. Виняток - гуртожитки та будинки, де не приватизовано жодної квартири.

Тому досить сумнівно виглядає пропозиція "Київенерго" про передавання у комунальну власність комунікаційних мереж будинків. Особливо з огляду на те, що вже є прецедент у судовій практиці адвоката Монтян.

Вона виграла справу у 2009 році, захищаючи жителів будинку на Межигірській, 5, у яких Головне управління комунальної власності Києва прагнуло відібрати підвал. Результатом перемоги стало визнання протиправним та скасування щодо цього будинку згаданого рішення Київської міської ради від 27 грудня 2001 року.

Фото vmdaily.ru

Чиновники втратили правові підстави для привласнення майна мешканців, але згодом винайшли іншу схему для грабування співвласників будинків.

Важко спрогнозувати, як "Київенерго" завершить кампанію з підписання прямих договорів із споживачами, адже для багатьох пропозиції монополіста неприйнятні. Ця проблема потребує відкритого діалогу з громадськістю Києва за участю досвідчених незалежних від влади юристів та представників влади.

Зрозуміло одне: жителі багатоквартирних будинків, якими управляють ОСББ чи ЖБК, не повинні залишитися без опалення та гарячого постачання і водночас зберегти власність на свої комунікації та підвали.

В очікуванні тепла

У другій половині жовтня середньодобова температура у столиці впала нижче 8 градусів, нагадуючи про традиційний початок опалювального сезону.

Проте на тлі військової агресії з боку Росії та дефіциту в державі 5 млрд кубометрів газу цей критерій не міг стати визначальним для "Київенерго" - столичного виробника тепла та гарячої води.

"Комунальний сектор повністю готовий. Як тільки влада розпорядиться, ми подамо тепло на всі об'єкти: спочатку - в соціальну сферу, потім - у житлові будинки", - повідомив заступник технічного директора "Київенерго" Григорій Саєнко.

Дату початку опалювального сезону ухвалить Київська держадміністрація з огляду на погодні умови та з урахуванням необхідності економії газу. Зниження температури у будинках нижче 18 градусів вважається недоцільним, адже це призводить до зростання споживання електроенергії, яка теж у дефіциті.

Щоб забезпечити мінімально допустиму температуру води у мережах, "Київенерго" знадобиться 1,916 млрд куб м газу для проходження опалювального сезону. Проте влада довела для Києва ліміт у розмірі 1,113 млрд куб м.

Резервом міг би стати мазут. Для придбання необхідних 707 тис тонн цього ресурсу потрібно 6 млрд грн. Не маючи власних коштів, "Київенерго" звернулася до уряду з проханням визначити джерела фінансування, але безрезультатно.

Очевидно, Кабмін не поспішає вирішувати фінансові проблеми бізнесу Ріната Ахметова. Як відомо, його компанії ДТЕК належить 72,39% акцій "Київенерго".

На складах ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 запаси мазуту мінімальні - 53 тис тонн. Якщо припиниться постачання газу, цього вистачить на тиждень.

Прохолода у київських помешканнях змушує жителів масово вмикати  електрообігрівальні прилади, виснажуючи єдину енергосистему. Як відомо, ТЕС також потерпають від гострого дефіциту газу і вугілля.

Щоб врятувати єдину енергосистему від каскадної аварії, у Києві і далі діятимуть запроваджені 23 вересня графіки аварійних відключень споживачів електроенергії. Наразі це єдиний спосіб збалансування виробництва і споживання.