Дело "Родовид банка": ни единого шанса установить виновных

Банкрутство "Родовід Банку" стало найбільш брудною банківською оборудкою за усі роки незалежності. Минули вже чотири роки, а у справі продовжують виникати все нові епізоди.

На диво, жоден з учасників цієї історії досі не притягнений до відповідальності. Дуже схоже, що усі головні фігуранти справи "порішають" свої питання зі слідством.

5 серпня Генпрокуратура заявила про відкриття кримінального провадження щодо колишніх службових осіб банку "Родовід" та одного з комерційних товариств.

"Встановлено, що службові особи АТ "Родовід банк" за відсутності відповідних повноважень уклали з приватним товариством депозитний договір із суттєво завищеними відсотками, чим завдано збитків банку в особливо великих розмірах", - зазначила прес-служба відомства.

Як з'ясувала ЕП, мова йде про депозит структури Дмитра Фірташа "УкрГазЕнерго".

Вона поклала близько півмільярда гривень під 48% річних, що є майже втричі вище за ринок навіть у кризовий рік. Тобто, мова йшла про відверте вимивання коштів з банку. Причому, вимивання з відома топ-менеджменту, тому що "унікальну" для усієї банківської системи додаткову угоду підписав голова правління "Родовіду" Дмитро Єгоренко, який змінив на посаді Дениса Горбуненка.

Дмитро Фірташ. Фото forbes.ru

Депозитна угода була укладена ще у лютому 2008 року – до початку кризи - під 9 % річних. Додаткова угода, яка встановила ці мегавідсотки в розмірі 48% річних, датована березнем 2009 року, а саме 13 березня 2009 року – це лише за три дні до введення НБУ тимчасової адміністрації.

Але структура Фірташа, на відміну від тисяч вкладників "Родовіду", змогла отримати нараховані на депозит відсотки у розмірі 284 мільйони гривень вже через рік після того, як до банку була запроваджена тимчасова адміністрація – в 2010 році. Напевно, така "вигідна" угода була не єдина. Тож не дивно, що "Родовід" збанкрутував.

"Родовід" через суд визнав додаткову угоду про встановлення мегавідсотків недійсною. Суд встановив, що підписант угоди з боку "Родовіда" – Дмитро Єгоренко - перевищив повноваження. Структура Фірташа спробувала оскаржити таке "несправедливе" рішення, але 24 липня Вищий господарський суд остаточно відмовився задовольнити її касацію. Після того з'явилася та сама заява Генпрокуратури.

Натисніть для збільшення. Повний текст рішення суду - тут

Отже, з'явився реальний шанс притягнути винних до відповідальності. Удача слідства? Безумовно. Тим часом, справа "Родоводу" вперто розсипається. Як відомо, 6 липня з лікарні швидкої допомоги втік чи не головний фігурант справи Олександр Шепелєв. Екс-депутат підкупив охоронця і тепер є недосяжним для слідства.

Майже на волі інший персонаж історії Василь Данилів (Бечварж). Захист вимагає звільнити його як жертву режиму Віктора Януковича.

Ще 27 лютого депутат від "Батьківщини" Анатолій Дирів звернувся до голови комітету Верховної ради з питань правоохоронної діяльності Андрія Кожемякіна з проханням включити прізвище Даниліва у перелік політв'язнів, яких амністували після революції.

22 липня з'явилося ще одне подання від так званого Комітету визволення політв'язнів. Нікому не відоме об'єднання запропонувало надати "відомому громадсько-політичному діячу" та "борцю за українську державу" статус політв'язня. Навіть це звернення може стати підставою для звільнення, якщо вже є домовленість з судом.

Чи амністує влада Даниліва, невідомо. У цій історії можливі будь-які сюрпризи.

Василь Данилів. Фото ukrgazeta.eu

Підсумкова статистика справи "Родоводу" невиразна. За чотири роки лише колишній голова банку Сергій Щербина притягнений до відповідальності - він відсидів кілька років у слідчому ізоляторі. І то, він був звільнений за нестачею доказів.

Однак далеко не Щербина взяв сотні мільйонів, серед яких чимало державних коштів. Складно навіть уявити суму розкрадань у банку з 2007 року.

Натомість, усі головні фігуранти знаходяться поза межами досягнення правоохоронних органів. Справа "Родоводу" зависла.

Справжні винуватці зникнення сотень мільйонів гривень навряд чи будуть названі, а тим більше притягнені до відповідальності. А шкода. До цієї оборудки мали стосунок "Юра Єнакіївський", Антон Пригодський і навіть Юлія Тимошенко. Є що приховувати.

Три хвилі злочинів

У справі "Родовід Банку" були три ганебні періоди, коли відбувалися найбільш зухвалі порушення.

Останній, третій період почався з 2011 року, коли банк вже існував у стані мертвої установи, яку певні групи впливу намагалися перетворити на санаційний банк.

У цей час банк вже не мав мільярдів, і красти не було чого. Банк контролювали представники сумнозвісного Юри Єнакіївського. Це один з найближчих товаришів Віктора Януковича, який зараз перебуває на Лазурному узбережжі Франції.

Ідея була в тому, щоб отримати на реалізацію безнадійні кредити державних банків, і за це отримувати чималу винагороду. "Економічна правда" докладно писала про цю ініціативу.

"ЕП" звернулася до Генпрокуратури з докладним запитом щодо розслідування дій команди менеджерів "Юри Єнакіївського". Нажаль, ми не отримали жодної відповіді.

Юрій Іванющенко. Фото УП

Два періоди найбільшого розкрадання коштів були протягом 2008-2011 років.

Перший епізод розпочався разом із кризою 2008 року. Фінустанова, яка розросталася нечуваними темпами у 2005-2006 роках, під час кризи фактично завалилася.

Банкрутство перспективного "Родоводу" стало найбільш гучним з усіх аналогічних справ банків України, співставним за розмірами з введенням тимчасової адміністрації до "Надра Банку".

Другий період розкрадання почався після невдалої націоналізації.

У двох перших періодах слідство мало питання до принципово різних груп осіб. В історії банку "Родовід" було все – мерці та замахи на убивство, переховування по світу та втеча с тюрми. Але не було жодного вироку суду щодо тих, хто крав мільярди.

Це дивно саме по собі, тому що з часів краху банку змінилися три президенти та чотири уряди.

Період перший. Куди зникли мільярди

Розслідування ГПУ щодо часів інтенсивного зростання розпочалося лише у березні 2010 року. Це той період, коли "Родоводом" керували банкіри Денис Горбуненко, Дмитро Єгоренко та Сергій Дядечко.

Коли позаду лишилися три роки бездіяльності, майже неможливо з'ясувати, хто став винним у банкрутстві "Родовід Банку". Єдине, що зрозуміло, - то не був випадковий процес. Тимчасовий адміністратор, якого призначив НБУ, отримав установу, кредитний портфель якої майже цілком складалася з безнадійних кредитів.

Єдине публічне фото Дмитра Єгоренка. Фото "КоммерсантЪ-Украина"

В 2011 році слідчі побачили ознаки злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Проте, напевно, за три роки були знищені майже всі речові докази того, хто і коли вивів активи банку. Зазвичай, під час кризи 2008 року це робили власники банків. Мабуть, випадок "Родовода" не є виключенням. Важко повірити, що правління банку могло приймати ризиковані рішення без дозволу наглядової ради, яку зазвичай призначають хазяї.

Банк з мільярдними портфелями належав групі бізнесменів з Донбасу, але їх прізвища були приховані за назвами юридичних осіб-"прокладок".

Як і у випадку з "Надра Банком", винними спробували зробити правління – тобто, найманих менеджерів. Власників банку дивним чином слідство уникало. Дивно пасивним також було ставлення правоохоронців до матеріалів, де фігурували прізвища Юрія Іванющенка та Антона Пригодського.

Нажаль, у документах слідства щодо першого періоду не були зазначені суми збитків фінустанови, через які почалося провадження Генпрокуратури. Але, враховуючи статтю звинувачення, - це особливо великі розміри. Справа щодо депозиту Фірташа – лише один з характерних епізодів цієї історії.

Фото livejournal.com

Потім почався справжні детектив. У листопаді 2011 у ЗМІ з’явилася трагічна новина про загибель одного з головних свідків у справі "Родовід Банку" – Геннадія Піскуна.

За інформацією "Дзеркала тижня", це був ключовий свідок, який міг свідчити про організаторів "темних схем" діяльності фінустанови. 43-річний Піскун начебто вчинив "самогубство", начебто викинувшись з вікна.

Після цього випадку, багато ліній слідства виявилися тупиковими. Кримінальні справи щодо "докризових" часів так і не були доведені до кінця.

Як відомо, Денис Горбуненко вже багато років мешкає у Лондоні, до якого він утік від переслідувань. Кажуть, що Горбуненко, який свого часу фігурував у переліку топ-100 українського "Форбс", віддав майже все майно в Україні за свою недоторканність. Проте, зараз Горбуненко мешкає у Лондоні та напевно займається консалтингом для українських мільярдерів.

Нещодавно його можна було побачити на фестивалі "Дні України у Великобританії" разом із фундаторкою фестивалю Ладою Фірташ. "ЕП" попросила його надати свої коментарі щодо історії "Родовіду", але банкір поки вирішив не розмовляти з нами.

Денис Горбуненко разом з Дмитром Фірташем у Лондоні. 2013 рік. Фото rbc.ua

Дмитро Єгоренко, який підписав купу документів що призвели до багатомільйонних збитків державного банку, після падіння "Родоводу" в липні 2012 року дивним чином опинився акціонером і головою правління київського банку "ЕБРФ" (у теперішній час "КSG –банк"), який належав основному фігуранту слідства щодо розкрадань коштів "Родоводу" Олександру Шепелеву. Але це не зацікавило слідчих. Де перебуває зараз Єгоренко, невідомо.

Сергій Дядечко, навпаки, живе в Україні. Він очолює банк "Союз", який є відомим гравцем на ринку міжбанківських готівкових валютних операцій. На запит "ЕП" банкір теж не відреагував.

Період другий. Націоналізація і друге банкрутство

На початку 2009, коли розлючені вкладники штурмували відділення "Родоводу", екс-прем’єр Юлія Тимошенко розпочала кампанію зі спасіння банку. Ця кампанія фактично стала етапом входження Юлії Володимирівни у президентські вибори 2010 року.

Тодішній уряд прийняв рішення рекапіталізувати "Родовід", вливши статутного капіталу банку 8,4 млрд гривень (маже мільярд доларів на той час) та націоналізувавши його. Тимошенко пообіцяла повернути гроші вкладникам, і хіба що не власноруч віддала кошти першим вкладникам.

До того, яка націоналізувати, НБУ ввів у "Родовід" тимчасову адміністрацію. Її очолював екс-співробітник Мінфіну Сергій Щербина. Він ледве не став першим керівником банку "Родовід" після його націоналізації.

Тимчасовий адміністратор "Родоводу" Сергій Щербина часів Тимошенко. Фото investgazeta.net

Після перемоги Віктора Януковича на виборах 2010 року, Щербина був затриманий за звинуваченнями у розтраті десятків мільйонів гривень, виділених державою для порятунку фінустанови.

А потім правоохоронні органи відкрили нову купу кримінальних справ, які стосувалися розкрадань державних грошей з "Родовід Банку".

Найгучнішим розслідуванням щодо зловживань у банку після націоналізації стала справа, за якою Щербина потрапив до СІЗО. Йдеться про ремонт офісного комплексу на розі Софійської площі та Рильського провулку в Києві, який належав дружині колишнього народного депутата Олександра Шепелєва - Галині.

За часів прем'єрства Тимошенко, в цій будівлі мала розміститися штаб-квартира банку. За ремонт приміщення в 2009 року "Родовідом" були перераховані 24 млн грн державних коштів. Але слідство встановило, що роботи були фіктивними, а кошти просто вкрали. Проте, це був лише перший епізод економічних злочинів.

Згідно з документами, сфабрикований ремонт здійснювала фірма "АК "Інжиніринг", яка за часів Януковича без тендеру стала генпідрядником реконструкції центрального стадіону Євро-2012 НСК "Олімпійський".

Юлія Тимошенко повертає депозити вкладникам "Родовід Банку"

Керівник компанії-забудовника Володимир Артюх навіть офіційно визнав себе винним у тому, що допоміг скоїти злочин із фіктивним ремонтом банку. На судовому засіданні він прямим текстом заявив, що основним ідеологом схеми був екс-депутат від Блоку Тимошенко - Олександр Шепелєв, дружина якого Галина юридично є власником цієї елітної будівлі.

Згодом, "Родовід" сплатив понад 18 млн грн за оренду цієї будівлі, проте жоден з підрозділів банку до нового приміщення так і не переїхав. Дивно виглядає, що збанкрутілий банк, із величезними боргами перед вкладниками та тимчасовим адміністратором на чолі, вирішує орендувати чи не найдорожчий офіс у Києві.

Відтак, існувала схема створення псевдозобов'язань, виникнення яких штучно переносились до "першого періоду", тобто до введення тимчасової адміністрації. Це призводить до розщеплення відповідальності: договори нібито укладалися ще за часів приватного капіталу, а ось виконання зобов’язань, тобто виплата коштів, відбувається вже після ре капіталізації, за рахунок коштів держави. Отже, і в цьому випадку платіж нібито був здійснений за сфальсифікованими документами, виготовленими "заднім числом".

Нагадаємо, володарка елітної нерухомості Галина Шепелева разом із її чоловіком Олександром Шепелевим перебуваючи в міжнародному розшуку влітку 2013 року була затримана в Будапешті та на вимогу Генеральної прокуратури екстрадована в Україну. Це епізод другий.

Неможна не згадати ще про один епізод - сплату "Родовідом" 300 млн грн за юридичні послуги адвокатського об’єднання "Бріарей", очільником якого був особистий юридичний радник Олександра Шепелева – Денис Бадзюк.

Нагадаємо, така шалена купа державних грошей була сплачена адвокатам за те, що в кінці 2009 року одна із бізнес-структур Дмитра Фірташа "Баски плюс 2004 рік" передала на баланс банку земельну ділянку 113,5 га в рахунок погашення кредитної заборгованості низки підприємств, що також входять в Group DF. Про очевидну збитковість самого правочину внаслідок штучного завищення оцінки вартості земельної ділянки багато писали.

Проте, після історії з мегавідсотками за депозитом "УкрГазЕнерго", про яку йшлося вище, додатково виникає чи не найголовніше питання: навіщо приймати на баланс неліквідну землю, коли можна звернути стягнення на депозит? Тобто, чому б грошовий борг не закрити грошима? Мотивом цього рішення було будь-що, але напевно не державні інтереси. Як казали в давнину – "шукай, кому вигідно".

Тут приходить на згадку, що" Щербина, який в інтерв'ю "Економічній правді" стверджував, що після призначення у "Родовід" екс-прем’єр Тимошенко доручила всі питання "погоджувати і вирішувати з членом парламентського комітету з питань банківської діяльності, депутатом від БЮТ Шепелєвим".

Отже, майже весь другий період вмирання банку так чи інакше замкнений на колишнього БЮТівця.

Сторінка оголошення про розшук Шепелєва з відкритої бази Інтерполу

Період третій. "Юра Єнакієвський"

На тлі кримінальних справ, Шепелєву вдавалося здійснювати дивні політичні маневри. У жовтні 2010 року він залишив БЮТ, і вступив до Партії регіонів. А у грудні 2011 - вийшов з фракції влади.

Водночас у фіктивно відремонтований офіс Шепелєва переїхав легендарний депутат Юрій Іванющенко на прізвисько "Юра Єнакієвський" зі своєю чисельною охороною. Ця подія, якщо спостерігати її разом з політичними пересуваннями екс-очільника, можна було розуміти як отримання Шепелєвим нового покровителя – з одночасним набуттям недоторканності по "справах "Родоводу".

Але це йому не дуже допомогло. Окрім розкрадання коштів, наприкінці 2012 року Шепелеву було пред’явлене нове звинувачення - у замовному вбивстві голови правління "Автокразбанку" Сергія Кириченка (в січні 2003 року) та замаху на вбивство єкс віце-презідента "Родоводу" Сергія Дядечка 19 березня 2012 року).

Сергій Дядечко. Фото isport.ua

Тим часом, Іванющенко отримав цілковитий контроль над "Родовідом". Він поставив свій менеджмент та розпочав лобіювання проекту створення санаційного банку.

Слідство у той період займалося знищенням попередників. У січні 2013 року Шепелєв не зміг обратися депутатом до нової Верховної Ради, та втратив недоторканість. Українське МВС миттєво оголосило його у міжнародний розшук.

Міліція офіційно заявила, що відносно Шепелєва було відкрито кримінальне провадження щодо розкрадань в особливо великих розмірах та замаху на вбивство. Щодо розкрадань все було зрозуміло – це справа "Родоводу". А ось справа про замах на вбивство об’єднує справи щодо розкрадань у державному банку зі справами "приватних" часів. "Економічна правда" докладно писала про цю історію.

Шепелєв втік за кордон. У липні 2013 екс-депутата затримала угорська поліція разом з представниками німецького Інтерполу у Будапешті.  "Близько 22:00 його затримала угорська поліція разом з представниками німецького Інтерполу у ресторані готелю Four Seasons. Він жив у Будапешті з угорським паспортом, виданим на інше ім'я", - розповідав тоді інформований співрозмовник.

Ще під час арешту в Угорщині джерела ЕП повідомляли, що Шепелєв просив політичного притулку в Угорщині. І не просто так.

Журналіст Мустафа Найем оприлюднив цікавий документ - звернення на ім'я прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з проханням надати Шепелєву і його дружині політичний притулок.

"Звернення підписане головою фракції "Батьківщина" Андрієм Кожем'якіним в самий розпал Майдану - 2 лютого 2014 року", - писав журналіст.

Втім, європейська Угорщина логічно відмовилася визнати підозрюваного у розкраданнях, замовному вбивстві та замаху на вбивство політичним біженцем.

Натисніть, щоб збільшити

Навесні 2014 року угорська влада видала Шепелєва Україні. Як писала "ЕП", екс-депутат майже домовився про те, що йому нададуть статус жертви політичних переслідувань режиму Януковича, і на цій підставі звільнять з-під варти.

Але в останній момент щось не склалося. Тоді Шепелєв почав вдавати з себе дуже хвору особу. Він знайшов лікарів, які встановили кілька дуже жахливих діагнозів, за кожним з яких екс-депутат мав би бути звільнений.

Проте, і цей варіант не вдався. Лікарями зараз займається Генпрокуратура. Втративши надію, 6 липня 2014 року Шепелєв втік з лікарні швидкої допомоги в Києві, де утримувався під вартою. Де він знаходиться зараз – невідомо.

Проте відомо, де знаходиться Юрій Іванющенко. Він поїхав з України до Лазурного узбережжя Франції. Фраза "переховується у Монако" лунає дещо сюрреалістично.

Після втечі Шепелєва, слідство загальмувало.

Після третього періоду. "Бранець сумління"

Після перемоги Майдана, в Україні нова влада. Яка намагається робити вигляд, ніби працює у справі "Родоводу".

Технологія "політичного втікача" не спрацювала у випадку Шепелєву. Але нею може скористатися ще один фігурант слідства у справі "Родовід Банку" - Василь Данилів.

Бізнесмен, також відомий за прізвищем Бечварж, тривалий час жив у Чехії. Він займався, зокрема, експортом електроенергії з України до Східної Європи. За інформацією слідства, Данилів також мав контакти у злочинному світі.

Як писали ЗМІ, завдяки допомозі Даниліва та екс-радника Тимошенко Віталія Гайдука, колишній міністр економіки в уряді Тимошенко Богдан Данилишин зміг отримати політичний притулок в Чехії.

Василь Данилів поруч з Богданом Ступкою. Фото gk-press.if.ua

Екс-майор держохорони Микола Мельниченко розповідав, що саме в офісі Даниліва чоловік колишнього прем’єра Олександр Тимошенко нібито пропонував йому свідчити проти Віктора Януковича у справі Євгена Щербаня.

Що повязує його з "Родоводом"?

Влітку 2013 року Данилів був затриманий за підозрою в організації замаху на Дядечка, і поміщений до Лук'янівського СІЗО в Києві.

Джерела розповідали, що після затримання з Данилівим особисто зустрічався екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Очевидно, це допомогло зрушити справу з місця, і слідчий МВС виписав Шепелєву повідомлення про підозру у скоєнні замаху.

"Отримавши замовлення на умисне вбивство, Данилів для його підготовки і вчинення залучив найбільш довірених осіб, які тривалий час працювали у нього охоронцями – Бартківа, Стрипу, а також свого знайомого Барана, та отримав їх згоду на співучасть у скоєнні злочину", - йшлося у повідомленні про підозру Даниліву, яку оприлюднювала "Економічна правда". 

"Данилів узяв на себе роль безпосереднього виконавця вбивства Дядечка С.В. та осіб, які могли перешкоджати виконанню злочину…, а Бартків (охоронець Даниліва), перебуваючи поруч із ним, мав за допомогою мобільного терміналу здійснювати зв’язок із рештою учасників злочинної групи, координуючи їх дії на забезпечення прикриття підходу та відходу з місця вчинення злочину безпосереднього виконавця", - йдеться у документах слідства.

До останнього часу Данилів перебував під вартою в тому самому СІЗО, що і Шепелєв. І так само як екс-нардеп, він намагався вийти на волю в якості жертви політичних переслідувань. Допомогти йому у цій справі взялися бютівці.

Ще 27 лютого депутат від "Батьківщини" Анатолій Дирів звернувся до голови комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Андрія Кожемякіна з проханням включити прізвище Даниліва…у список політв'язнів, яких амністували після революції.

Згодом до справи долучився такий собі Комітет визволення політв'язнів. 22 липня він попросив надати "відомому громадсько-політичному діячеві, борцю за українську державу" статус політичного в'зня.

Якщо Даниліву вдасться вийти на волю, справу "Родовід Банку" можна буде вважати остаточно розваленою. Вже зараз годі очікувати встановлення осіб, винних у розкраданні сотень мільйонів гривень. Ця справа ще раз доводить, що злочини на великі суми в Україні є цілком безпечними.

Дивує лише те, що нова пост-Майданна влада жодним чином не відрізняється від влади часів Тимошенко та Януковича.

Фото livejournal.com