Правительство создаст фонд, который угрожает фондовому рынку

Як відомо, депозити в банках України гарантуються державою. Будь-яка особа, що має вклад у збанкрутілій установі, може отримати до 200 тисяч гривень відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізосіб.

Але чи повинні гарантуватися вкладення громадян на фондовому ринку? Чи повинна держава компенсувати втрати, яких зазнаватимуть власники акцій, облігацій чи векселів?

Теоретично, цього бути не повинно. Інвестор, який вкладає кошти в цінні папери, на відміну від інвестора у банківський депозит, отримує всю вигоду від такої інвестиції, тому і несе всі ризики. Брокер, що його обслуговує, утримує лише відсоток за сервіс.

З банками відносини людии складаються геть іншим чином. Клієнт банку домовляється про розмір доходу, і не претендує на весь прибуток фінустанови від кредитування чи операцій з валютою. Відповідно, банк ризикує, але й отримує весь прибуток, крім відсотків за депозитом.

Здавалося б, урядовці мають це розуміти. Але виявляється, що ні. Саме державні службовці запропонували на розгляд уряду кричуще дивний законопроект "Про систему гарантування інвестицій фізосіб на фондовому ринку".

"Економічна правда" має в своєму розпорядженні цей законопроект. Опитані нами експерти вважають, що він несе велику небезпеку через те, що в разі прийняття закон може вводити інвесторів в оману.

Вони вважатимуть, що захищені від збутків. Проте навіть яскраві плакати "Ваші інвестиції гарантує фонд гарантування" в офісах, до яких мають доступ фондові клієнти, не врятує їх від втрат при падінні ринку акцій.

Попереду Європи

Що це, передвиборчий популізм влади?

15 січня 2014 року Кабмін схвалив одіозний законопроект про гарантування вкладень на фондовому ринку. Зараз його готують до внесення у Верховну раду.

Документ розробила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - НКЦПФР.

Необхідність появи таких правил комісія пояснює зобов'язаннями з приведення національного законодавства у відповідність до законодавства Євросоюзу та виконанням Програми економічних реформ на 2010-2014 роки.

За словами директора департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства НКЦПФР Максима Лібанова, основна мета документа - потреба виплачувати компенсації фізособам, які втратили інвестиції внаслідок недостатності коштів особи, що здійснює управління цінними паперами, крім венчурного фонду.

Але ось що цікаво. У європейському законодавстві ще немає таких нормативних докуметів. У своїй ініціативі закончиновники НКЦПФР орієнтуються лише на проект "європейського" документа. 

"У 2010 році в ЄС розглядався проект змін до директиви ЄС про поширення дії компенсаційних схем на інвесторів фондів. Проект відхилили, а тепер в Україні намагаються "бігти попереду паровоза", - пояснює перший заступник генерального директора Української асоціації інвестиційного бізнесу Ольга Трипольська.

Тобто, Україна випереджає Європу, ще навіть не маючи розвиненого фондового ринку.

За законопроектом НКЦПФР, розмір компенсацій пропонується встановити на рівні 90%, але не більше 200 тис грн за кожним фактом недоступності вкладень. Власне гранична сума дуже схожа на суму, що запроваджена для банківського ринку.

Документ передбачає, що торговці цінними паперами - ТЦП - та компанії з управління активами - КУА - самостійно обирають форму участі у Фонді гарантування інвестицій фізичних осіб на фондовому ринку. Перераховують внески самі або укладають договір про солідарне виконання зобов'язань.

Натисніть для збільшення

"Визначені у проекті ставки внесків учасників до фонду не обґрунтовані жодними розрахунками. Натомість документ описує засади функціонування самого фонду, який потребуватиме постійних видатків - незалежно від того, чи буде він виплачувати гроші інвесторам", - скаржиться Трипольська.

За її словами, вступні внески становитимуть 1% статутного капіталу, щоквартальні - 0,1% квартальної вартості інвестицій фізичних осіб.

Наприклад, при статутному фонді 100 млн грн, фондові потрібно буде віддати 1 млн грн.

Тож цілком зрозуміло, що сплату щоквартального внеску компанії "перекладуть" на гаманці клієнтів, а тягар вступного внеску для компаній буде відчутний. Замість захисту населення, фонд виконуватиме функцію збирання чергового податку на операції з цінними паперами.

"Альтернативний спосіб гарантування інвестицій фізосіб через укладення угод про солідарне виконання зобов'язань позбавить необхідності сплачувати вступний та поточні внески", - пояснює Сергій Москвін, керівник проектів Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв - ПАРД, яка готувала урядовий проект.

Солідарне виконання зобов'язань стосуватиметься торговців цінними паперами, які ними управляють. Таких компаній та банків одиниці.

На думку Москвіна, можна погодитись з НКЦПФР, що існування системи гарантування інвестицій фізосіб стимулюватиме ринок. Торговці-управителі отримують нових клієнтів, що повинно компенсувати їх витрати.

Наразі торговці цінними паперами, які ними управляють, обслуговують небідних людей індивідуально. Мінімальна сума договору на управління - 100 тис грн.

Учасники солідарно відповідатимуть за зобов'язаннями кожної сторони договору перед інвесторами, що втратили інвестиції з вини будь-якого професійного учасника фондового ринку.

Натисніть для збільшення

У таких умовах ймовірність "кидків" інвесторів суттєво знижується. Якщо при створенні фонду основну роль у процесі гарантування інвестицій відіграє держава, яка керує ним, то при альтернативному способі гарантування інвестицій фізосіб акцент робиться на саморегулюванні - держава тут не втручається.

"Після того, як Мінфін не погодився з виділенням з бюджету початкового капіталу фонду у розмірі 30 млн грн, його створення зависло в повітрі. У нинішньому стані ринок не покриє навіть адміністративні витрати такого фонду", - зазначає Москвін.

Несвоєчасний механізм

Ідея запровадження механізмів захисту інвесторів на фондовому ринку України обговорюється років п'ятнадцять. Це вже п'ята редакція законопроекту з 2008 року і ще одна спроба запровадити солідарну відповідальність професійних учасників.

Більшість опитаних ЕП експертів вважають проект несвоєчасним та шкідливим для інвесторів. Це обумовлено надзвичайно низькою капіталізацією тих сегментів ринку, з яких передбачається залучати внески до фонду, кажуть вони.

Йдеться про ринок спільного інвестування, представлений публічними інвестиційними фондами, та ринок послуг торговців з управління ЦП.

"Для того, щоб база нарахування внесків забезпечувала виконання фондом своїх гарантійних зобов'язань, капіталізацію цих ринків треба збільшити у сто разів. Нині ж ситуація нагадує викачування крові з пацієнтів, що лежать у реанімації", - каже віце-президент компанії з управління активами "Кінто" Анатолій Федоренко.

Його підтримує президент асоціації "Фондове партнерство" Дмитро Сапунов: "Такий інструмент регулювання ринку передусім потрібен для перегрітого ринку, а вітчизняний ринок знаходиться у передсмертному стані".

До того ж, дію документа поширили не на те коло фінансових установ та операцій.

НКЦПФР. Фото yandex.ua

Згідно з директивами ЄС, обов'язкова участь у компенсаційних схемах стосується інвестиційних фірм. Останні позичають кошти з переходом права власності на такі активи від інвестора до учасника фондового ринку або переводять кошти у довірчу власність управителя активами на засадах довірчого управління.

Включені ж до складу учасників фонду гарантування вітчизняні компанії з управління активами не залучають кошти або фінансові інструменти інвесторів як кредити - на відміну від банків - та не мають права гарантувати певний розмір прибутку. ТЦП також на таких засадах кошти не залучають.

Показово: у директивах ЄС відсутня пряма вимога, що компенсаційні схеми повинні реалізуватися лише через спеціально створену юридичну особу - фонд. Це можуть бути будь-які інші гарантійні механізми: резерви, внутрішні фонди, додаткові статутні вимоги, визначати які має право країна-учасниця.

Корпоративний пилосос

Експерти впевнені, що ніхто ніколи ніяких грошей з цього фонду не отримає. У проекті закону не говориться, що інвестору гарантується повернення інвестицій, втрачених в результаті падіння ринку чи невдалих дій керуючого.

Фонд виплачує відшкодування лише у випадку "недоступності інвестицій". Мається на увазі позбавлення ліцензії КУА та ТЦП або їх дефолт. "Позбавляє ліцензії НКЦБФР. Вона десять разів подумає, чи варто це робити, якщо будуть суттєві виплати з фонду", - констатує керівник КУА "ITT-менеджмент" Віктор Федоров.

За його словами компанія, яка має багато клієнтів-фізосіб, захищена від такої санкції. "За цим проектом дефолт неможливий для інвестфондів і можливий для ТЦП у явно кримінальній ситуації: вкрали всі гроші і "змилися", - додає менеджер.

Натисніть для збільшення

До суперечливих норм експерти відносять включення до переліку випадків, настання яких дає право на компенсацію, наприклад, втрати інвестицій у ринкові інструменти внаслідок зниження їх вартості.

Також проект документа встановлює набуття фондом права кредитора його учасників на всю суму компенсаційних виплат, проведених на їх користь. При цьому не враховуються сплачені до нього внески.

Так може бути спровоковане банкрутство учасника фонду і, відповідно, можуть виникнути проблеми з поверненням інвестицій іншим інвесторам.

Експерти припускають, що фонд - це "годівниця" для новоспечених чиновників або їх дітей, і до розвитку фондового ринку ця структура не має жодного стосунку.

"Скільки можна прикриватися гаслами про європейську інтеграцію для створення "годівниць" певному колу осіб? Шкода, що НКЦПФР не відстоює позицію ринку перед законотворцями!" - обурений директор компанії "Фінекс-капітал" Ігор Когут.

Створення фонду вигідне його посадовим особам та працівникам, які отримають у цій установі робочі місця. Для учасників ринку - це додаткове фінансове навантаження. Їм доведеться збільшити плату за свої послуги або окремі операції.

Проект сприятиме махінаціям, бо передбачає виплати у прив'язці до зроблених інвестицій. "Прив'язуватися слід до їх поточної вартості. Інакше що виходить? Віддав у 2010 році в управління якісь акції, вони впали уп'ятеро, змовився з торговцем про дефолт і отримав 90% від ціни 2010 року", - каже Федоров.

Натисніть для збільшення

Інвестиційний клімат в Україні погіршується. "Заборонено переносити збитки за цінними паперами. Обіцяють акцизний податок на біржові операції. Планують ввести збір на утримання НКЦПФР. А тут ще й платежі у фонд гарантування інвестицій!" - підсумовує президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.