Мегаполіси - давні двигуни розвитку світової економіки, однак сьогодні масштаби їх економічної експансії досягли безпрецедентного розмаху.

Завдяки поєднанню споживання та інвестицій, зростаючі міста до 2025 року можуть додати близько 30 трлн дол на рік у світову економіку.

У 2007 році на 380 великих міських районів у розвинених регіонах планети припадало 50% світового ВВП.

Більш ніж 20% світового ВВП давали 190 міст Північної Америки. 220 найбільших міст в регіонах, що розвиваються, давали ще 10%. На мегаполіси Китаю та Латинської Америки припадало по 4%.

Однак протягом наступних 15 років центр економічної гравітації світу рухатиметься далі на південь і навіть більш рішуче - на схід.

Світовий центр економічного тяжіння мінявся протягом століть, але з середини 1980-х років темпи цього зсуву - із США та Європи до Азії - різко прискорились.

За даними McKinsey, 600 найбільших міст світу роблять суттєвий внесок у зростання світового ВВП, а до 2025 року вони відповідатимуть за 65% цього показника. Розрахунки свідчать, що потреби цих зростаючих монстрів на благоустрій та інфраструктуру подвояться і сягнуть 20 трлн дол.

440 цих міст розташовані у країнах, що розвиваються, і до 2025 року на них припадатиме половина загального приросту. 1 млрд людей увійде у світовий споживчий клас - матимуть дохід більше 3,6 тис дол на рік у цінах 2005 року. До того ж 600 млн людей з цього мільярда проживатимуть у цих 440 містах.

Одне з трьох міст у країнах з розвиненою економікою випаде із списку-600, і тільки одне з кожних 20 міст у країнах, що розвиваються, спіткає та ж доля.

Джерело wfs.org

Дослідження показують, що три міста у Північній Америці і чотири - у Західній Європі вийдуть з цього рейтингу. Шанхай і Пекін обійдуть Лос-Анджелес і Париж, а Делі і Бангкок залишать позаду Детройт та Барселону.

За прогнозом McKinsey, до 2025 року в топ-600 увійде 136 нових міст. Усі вони представлятимуть країни, що розвиваються. При цьому сто нових міст будуть з Китаю. Передусім це Харбін, Шаньтоу і Гуйян.

Китай - не єдина економіка, яка зробить внесок у переміщення центру економічного тяжіння на схід. Індія додасть 13 новачків, Латинська Америка - вісім.

Економічна роль великих міст коливається у широких межах як серед регіонів, так і серед моделей зростання у майбутньому. Швидкий розвиток Китаю підживлюється постійним зростанням його існуючих мегаполісів і появою нових.

Урбанізація Індії - на відносно ранній стадії, тоді як великі міста Латинської Америки не встигають за швидким розширенням міст середнього розміру. Ринки деяких цих міст можуть навіть перевищити ринки окремих держав.

Так, у 2010 році Відень мав приблизно такий же ВВП, як і Стамбул. Те саме можна сказати про Окленд - Нова Зеландія - та Нью-Делі. Однак за описаним сценарієм, ВВП Стамбула можна буде порівняти з ВВП Австрії, а ВВП Нью-Делі може наздогнати ВВП Нової Зеландії вже до 2025 року.

Фото livejournal.com

Цікаво, що до цього часу міста з регіонів, що розвиваються, випередять міста розвинених країн за кількістю сімей середнього класу з доходом більше 20 тис дол на рік: 235 млн та 210 млн сімей відповідно.

В інституті McKinsey вважають, що населення 600 найбільших міст зростатиме в 1,6 разу швидше, ніж населення світу в цілому.

До 2025 року у цих містах з'явиться ще 310 млн людей працездатного віку, що становитиме майже 35% зростання потенційної глобальної робочої сили. Майже весь цей приріст припадатиме на міста висхідних ринків, дві третини якого - на провідні міста Індії та Китаю.

Україна залишається осторонь від цих глобальних рухів. У топ-600 міст за показником ВВП потрапив тільки Київ - і 2010 року, і 2025 року. А от за рівнем доходу на душу населення столиця України не потрапила у жоден з цих списків.

За рівнем населення у топ-600 входять Київ, Харків і Дніпропетровськ, але у 2025 році останнє туди уже не входитиме. Глобально українські міста залишаються неконкурентоспроможними і, вірогідно, залишаться такими ще довго.

Звісно, це тільки прогноз. Ніщо не заважає Україні вибрати напрямок розвитку, який би дозволив швидко змінити розстановку економічних сил на карті світу чи бодай Європи і відтягнути центр економічної гравітації трохи на північний захід.

Однак такий сміливий прогноз наразі не робить жоден аналітик.