Кабінет міністрів не втрачає надії у найкоротші терміни вирішити питання розширення повноважень Державного земельного банку.

Незабаром на розгляд Верховної ради знову можуть винести законопроект №2181а.

Він передбачає передавання в управління ПАТ "Держзембанк" більше 10 млн га землі, що знаходиться у державній власності.

Раніше, 10 жовтня, документ був включений до порядку денного, але в останню мить його зняли з голосування.

Передмова

Як писала "Економічна правда", законопроект спричинив бурю в парламенті. Однак депутати обурювалися не передачею державних земель в управління ПАТ.

Негативну реакцію викликав пункт, що передбачає надання Держзембанку ексклюзивного права на купівлю аграрних земель з 1 січня 2014 року, тоді як для усіх інших учасників ринку мораторій на продаж ділянок діє до 2016 року.

За інформацією джерел ЕП, невдовзі законопроект знову розгляне аграрний комітет парламенту, і тоді можливі два варіанти. Перший - документ подадуть у тому ж вигляді, другий - з акта зникне суперечлива норма про скасування мораторію на купівлю-продаж наділів для Держзембанку.

Скандальна норма законопроекту №2181а про надання Держзембанку права на купівлю ріллі. Натисніть для збільшення

Як відомо, автором документа є депутат від Партії регіонів, власник компанії "Агромарс" - ТМ "Гаврилівські курчата" - Євген Сігал.

Втім, члени комітету в приватних розмовах кажуть, що проштовхує законопроект потужна "зв'язка" першого віце-прем'єра Сергія Арбузова та аграрного міністра Миколи Присяжнюка, зусиллями яких документ і опинився в порядку денному.

У прес-службі першого віце-прем'єра ЕП так і не пояснили, чи справді він підтримує цю ініціативу. Зате свою думку висловив голова Мінагропроду, спілкуючись напередодні з журналістами на Всеукраїнському агарному форумі.

"Пріоритетне право ніхто отримувати не буде. Держзембанк буде утримувачем землі, яка не розпайована, не має спадкоємців і має статус державної. Його завдання - ефективно здавати землю в довгострокову оренду. Якщо буде ринок - буде купувати на рівноправній основі", - сказав Присяжнюк "Економічній правді".

Євген Сігал

Право першої ночі

Зрештою, слова аграрного міністра не відповідають філософії попередніх законодавчих пропозицій щодо ринку землі, які уряд вносив у парламент.

У законопроекті "Про ринок земель" "регіонала" Григорія Калетніка, який пережив тільки перше читання і був відхилений, передбачалося надати державній спеціалізованій установі пріоритетне право на викуп будь-якої земельної ділянки, яка буде продаватися.

Таку ж норму містить альтернативна ініціатива Держземагентства, яка ще не дійшла до Ради, - законопроект "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". Там переважному праву на придбання землі державними установами і органами, в тому числі Держзембанком, присвячена окрема стаття.

У розпорядження ЕП також потрапили розрахунки Державного агентства земельних ресурсів від 2011 року щодо перспектив створення Державного земельного банку. З цих документів випливає, що й тоді в уряді планувати створити установу, яка зможе безперешкодно викуповувати потрібні їй ділянки.

"На законодавчому рівні необхідно закріпити за ДСУ (Державна спеціалізована установа. - ЕП) єдине переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у разі їх продажу", - сказано в документах.

На думку розробників, такі переваги дозволять Держзембанку продавати чи передавати в оренду цілісні масиви, розміри яких сягатимуть 100 га. Середній розмір паю в Україні - 4,2 га, а це, наголошується у розрахунках, "не сприяє веденню високоефективного товарного сільгоспвиробництва".

Також чиновники вважають, що подібне посередництво Держзембанку буде запорукою "безпечного продажу землі" аграрним господарствам.

Григорій Калетнік. Фото з персонального сайту Калетніка

На думку генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, в цьому нема сенсу.

"Прихильники Держзембанку, говорячи про його створення, згадують про міжнародний досвід і наводять приклади аналогічних структур - BVVG в Німеччині або SAFER у Франції. Проте жодна з подібних установ у Європі ніколи не мала таких преференцій, як переважне право на купівлю", - каже експерт.

Нові перспективи не тішать і виробників, особливо агрохолдинги, які орендують сотні тисяч гектарів ріллі. У Держзембанку вони вбачають лише загрозу.

"Переважне право на купівлю землі - це ідеальний рейдерський інструмент. В Україні майже всі якісні землі орендуються, і орендар - ідеальна мішень для рейдерів. Достатньо купити право оренди лише на кілька ділянок в земельному масиві, і роботу буде заблоковано", - каже один з представників великого бізнесу.

Голова правління ПАТ "Держзембанк" Світлана Скосирська вважає, що це передбачувана реакція агрохолдингів і компаній, які "за непрозорими схемами обробляють землю і платять за це копійки".

Земельні активи

Як зазначає голова Держзембанку, поки що плани щодо приватизації та відчуження землі не розглядаються. "Землі, які зараз здані в оренду, будуть так само здаватися в оренду, як і досі", - запевняє вона.

Основну місію очолюваної нею установи Скосирська бачить в наведенні порядку в управлінні державними землями. За її словами, це дозволить зруйнувати сумнівні схеми оренди ріллі і залучити додаткові кошти до державної структури.

Світлана Скосирська. Фото dzbank.com.ua

Загалом установа повинна отримати близько 10,7 млн га державної землі. При цьому 2,6 млн га планується передати до статутного капіталу банку ще 2013 року. Принаймні, такі цифри озвучувалися раніше.

Зараз, за словами директора департаменту земельних відносин Держзембанку Миколи Калюжного, триває інвентаризація державних ділянок Держземагентством. Очікується, що до кінця 2013 року буде готова інформація щодо 50 тис наділів, загальна площа яких не перевищує 2 млн га.

Мова йде про чверть усієї державної землі. Отримання у власність цього ресурсу може дозволити структурі отримувати щорічно 1,5 млрд грн, вважають чиновники.

До речі, інвентаризація Держземагентством цих неповних 2 млн га коштуватиме державі чимало - 250 млн грн. Тобто повноцінна інвентаризація у такому разі коштуватиме платникам податків більше 1 млрд грн.

Заважає передати банкові інвентаризовані землі норма, яка обмежує максимальну площу земель у власності сотнею гектарів. Діє вона до 1 січня 2015 року.

Цю проблему повинен був вирішити законопроект Сігала. Власне, доки не була виявлена норма про позачергове скасування мораторію для Держзембанку, вважалося, що це основна ціль документа.

Втім, до скасування мораторію чи після Держзембанк все одно купуватиме землі. Про такі плани свідчать і попередні розрахунки ідеологів новації. Зокрема, йдеться про плани придбання 750 тис га до 2025 року - в середньому по 55 тис га на рік.

Розрахунки здійснювалися до підвищення нормативно-грошової оцінки, яка з 1 січня 2012 року зросла з 11,8 тис грн до 20 тис грн. На той момент ще не було відомо про продовження мораторію до 1 січня 2016 року.

*ДСУ - Державна спеціалізована установа

Голова Української аграрної асоціації Володимир Макар каже, що Держзембанку слід навчитися управляти хоча б тією землею, що вже належить державі.

"Держзембанк може отримати 10 млн га земель. Ця площа дорівнює площі Болгарії. Ефективно управляти таким земельним банком, не маючи відповідного досвіду, - дуже непросте завдання", - підкреслює він.

Залучення коштів

Земля в Держзембанку фактично вже є. Залишилося тільки внести зміни, які б дозволили установі обійти діюче обмеження: не більше 100 га в одні руки. Питання в іншому: звідки взяти гроші? Адже плани амбіційні - і кредитування аграріїв, і купівля землі після скасування мораторію або й раніше.

Основним ресурсом банку будуть бюджетні 70-90 млн грн, які залишаться в установи після формування капіталу розміром 120 млн грн. Ці кошти вже надані.

Фото info-prom.com.ua

Як пише "Комерсант-Україна" з посиланням на голову правління Держзембанку, до кінця 2013 року також планується залучити 3,7 млн дол за програмою ООН, 10-12 млн дол - у якогось німецького фонду, а найбільшу суму - 500 млн євро - у двох неназваних європейських банках.

Від джерела в Кабміні ЕП стало відомо, що українські урядовці, перебуваючи у Вашингтоні, пропонували долучитися до проекту Світовому банку. Однак обидві сторони цю інформацію спростували. Більше того, в прес-службі СБ заявили, що їх експерти ніколи не підтримували ідею створення земельного банку.

Крім того, є ще одна важлива стаття доходу - плата за оренду землі, яку Держзембанк надаватиме в користування аграрним господарствам. Очікується, що установа за це отримуватиме не менше 1,5 млрд грн щорічно. За словами Скосирської, отримані від оренди кошти підуть на кредитування аграріїв.

Планується залучати й інші банки. Через них установа хоче кредитувати селян, беручи на себе 80% ризиків. Напередодні керівник земельного банку повідомила, що вже укладені угоди про кредитування з Ощадбанком і банком "Креді агріколь".

Орієнтовні розрахунки доходів і витрат Держзембанку, 2011 рік, млн грн

Китайський фактор

Зараз на ринку багато розмов про те, що прискорене передавання землі у статутний фонд Держзембанку начебто пов'язане з переговорами українського уряду і Китаю, який в останні роки активно скуповує ріллю по всьому світу.

Золотовалютні резерви КНР сягають 3,6 трлн дол, і в Піднебесній активно інвестують у придбання сільськогосподарських угідь. Власних земельних ресурсів китайцям не вистачає для задоволення потреб в аграрній продукції. Цілком логічно, що вони цікавляться українськими чорноземами.

З одного боку, у поширенні такої інформації можуть бути зацікавлені учасники ринку, їх лобісти та політичні сили, яким Держзембанк поперек горла. Крім того, що у цій держструктурі вбачають монополію, простежується також її зв'язок із "Сім'єю", про що частково свідчить склад правління ПАТ "Держзембанк".

З іншого боку, за інформацією джерел ЕП, українська сторона має серйозні проблеми у відносинах з КНР, зокрема, через незадовільне виконання контрактів щодо поставки у Піднебесну зерна за умовами 3-мільярдного кредиту. Тож Кабмін може піти на поступки. Питання лише в тому, наскільки вони будуть суттєві.

Фото УП

Ще одне питання - якою може бути схема відчуження земель на користь китайців.

За словами депутата від партії УДАР, члена аграрного комітету парламенту Тараса Кутового, таких схем безліч, і в Україні благодатний ґрунт для їх реалізації. Зокрема, він припускає, що може бути запущена схема, яка була відпрацьована на прикладі компанії "Хлібінвестбуд", але в більших масштабах.

"Це все уже було. Усі лінійні елеватори давно в приватній власності на кіпрській компанії. Не виключено, що так само буде і з цією історією", - наголошує він.

Водночас, у Держзембанку відкидають ймовірність такого сценарію. За словами Скосирської, банк не збирається залучати кошти під заставу українських земель.

"Не було ніяких переговорів щодо позики від Китаю за програмами земельного банку. Інформація, яка є у пресі, недостовірна. Швидше за все, вона була поширена спеціально, щоб не дати розвинутися земельному банку", - каже вона.

*По́ул-пози́шн (англ. Pole position) - найвигідніша стартова позиція.