Погодження двох найгучніших угод про розподіл продукції з двома гігантами - "Шелл" та "Шеврон" наближається до завершення.

Невдовзі проект угоди з компанією "Шеврон" щодо Олеської площі повинна розглянути Львівська облрада. Після цього почнуться тривалі розвідувальні роботи.

Проте шлях до мрії про енергетичну незалежність пролягає через місцеві облради. Вони вирішили стати таким собі духівництвом і відстояти власні 10%.

Одразу після гучного демаршу Івано-франківської облради 20 серпня, коли вона не узгодила попередній проект угоди, міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький зробив гучну заяву.

Він припустив, що Кабінет міністрів спробує узгодити угоду про розподіл продукції - УРП - з компанією "Шеврон" i ТОВ "Надра Олеська" щодо Олеської площі через Верховну раду, якщо цього не вдасться зробити через відповідні обласні ради.

"Якщо в них не зміниться позиція, то уряд буде змушений винести це питання на розгляд парламенту", - сказав він.

Позиція Івано-франківської ради щодо угоди змінилася. 20 вересня більшістю голосів вона узгодила документ. Однак попереду - розгляд у Львівській облраді.

Поки що відгуки голови цієї ради про виправлений варіант угоди не дуже позитивні. В коментарі газеті "Комерсант" Петро Колодій заявив, що "це та сама кабальна для України угода, яка не має і не може бути підтримана". Здається, Міненерговугілля може повернутися до ідеї обійти місцеві ради через парламент.

Тимчасом юристи кажуть, що закон "Про розподіл продукції" передбачає обов'язкову участь органів місцевого самоврядування у процесі укладання УРП з інвестором.

"Сьогодні відсутні нормативно-правові акти, за якими Львівська та Івано-франківська облради можуть бути усунені від процесу затвердження угоди. Звісно, якщо на їх території розташована ділянка надр, яка передається в користування", - говорить партнер адвокатської контори "Скляренко та партнери" Андрій Сидоренко.

Крім того, потенційний маневр Міненерговугілля обмежений іншим актом.

"Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" до виняткової компетенції місцевих рад відносить вирішення питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та про скасування такого дозволу", - додає директор компанії з обслуговування інвестицій Investment Service Ukraine Іван Герасименко.

Таким чином, законодавство не дає можливості оминути місцеві ради в процесі погодження проекту угоди про розподіл продукції.

Так видобувається сланцевий газ. Фото nbnews.com.ua

"Уникнути обов'язкового погодження з місцевими органами влади можна або шляхом вилучення даної норми із законодавства, або шляхом внесення змін у підзаконні акти, які б звели цю процедуру до формального повідомлення місцевих органів про укладення угоди", - каже юрист компанії "Місечко та партнери" Андрій Котягін.

Юристи також підкреслюють, що оминути місцеві ради неможливо і через надання угоді статусу міжнародного договору. "Оскільки УРП не є міжнародним договором в розумінні закону "Про міжнародні договори України", її затвердження Верховною радою неможливе як міжнародного договору", - вважає Сидоренко.

"Угода про розподіл продукції підписується не з суб'єктом міжнародного права, а з фірмою "Шеврон" як суб'єктом господарювання. Отже, такий договір не є міжнародним і не підлягає ратифікації парламентом" - додає Котягін.

Власне, відсутність можливості для обходу місцевих рад визнають і в самому Міненерговугілля. Тому стає очевидним, що позбавити впливу місцеві ради можливо лише за умов швидкого внесення змін до українського законодавства.

На момент написання матеріалу на сайті Верховної ради було зареєстровано п'ять законопроектів зі змінами до закону "Про угоди про розподіл продукції". Проте жоден з них не містив пропозицій щодо передачі повноважень з узгодження проектів УРП до облдержадміністрацій.

Ситуація й надалі повністю позитивна для місцевих рад. Вона демонструє модель поведінки іншим органам місцевого самоврядування, які будуть задіяні в узгодженні УРП в майбутньому. А це значить, що можна вимагати більшого.

Усвідомлюючи брак простору для маневру у центральної влади, органи місцевого самоврядування інших регіонів прагнутимуть отримати найбільшу ціну за свою згоду на розробку нетрадиційного газу. Принаймні доти, доки діє нинішня редакція закону.

Така політика місцевих рад може зашкодити отриманню дозволів для інших компаній, що істотно загальмує революцію у видобутку вуглеводнів в Україні.