За даними Фонду держмайна, які надійшли до Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, в Україні нараховується близько 500 акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі.

З них 240 ще не перевели власні акції у бездокументарну форму, а 180 порушили закон "Про акціонерні товариства" в частині внесення змін до власних статутів.

Серед них - відкриті АТ "Турбоатом", "Нафтовик", "Донецькшахтбуд" та "Кінескоп".

За інформацією НКЦПФР, недавно її голова Дмитро Тевелєв на засіданні Кабміну докладно висвітлив цю проблематику.

"Компанії з державною часткою у статутному капіталі не можуть бути прикладом для приватних підприємств, і це для них це ризик", - каже директор департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алла Папаіка.

Відтак, за її словами, неможливо буде реалізувати рішення щодо приватизації таких "акціонерок". Мовляв, при продажу пакета цінних паперів підприємства держава не матиме можливості передати право власності, бо інформація про такі цінні папери буде відсутня в обліковій системі.

Права власності "заморозять"?

Емітенти, які не виконали вимоги законодавства, можуть отримати розпорядження НКЦПФР про зупинення внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів та до системи депозитарного обліку.

"Акціонерні товариства повинні розуміти, що у них виникає ризик заборони проведення будь-яких операцій в системі реєстру", - попереджає партнер ТОВ "Ес бі консалтинг" Олександр Бойко.

Вимога закону про дематеріалізацію акцій - переведення їх з документарної в електронну форму - не є новою для українського ринку. Ця норма передбачена законом "Про акціонерні товариства", прийнятим 17 вересня 2008 року.

Вона стосується переведення всіх випусків цінних паперів в бездокументарну форму для всіх емітентів - не тільки для АТ з державною часткою.

Зокрема, передбачалося, що статути і внутрішні положення АТ, створених до набрання чинності цим законом - 30 квітня 2009 року, підлягають приведенню у відповідність з нормами закону протягом двох років з дня набуття ним чинності.

Тобто повинна відбутися зміна найменувань з відкритого або закритого на публічне або приватне акціонерне товариство.

Деякі експерти вважають: якби розробники закону не вимагали обов'язкової зміни найменувань, а передбачили, що ВАТ з кількістю акціонерів понад сто з такого-то числа починають виконувати вимоги до ПАТ, життя українських АТ було б легшим. Вони не мали б клопоту з переоформленням транспорту і прав на нерухомість.

Поспішити з переведенням акцій у бездокументарну форму зобов'язує закон "Про депозитарну систему України", що набуде чинності 12 жовтня 2013 року.

Причиною невиконання багатьма компаніями вимог закону "Про акціонерні товариства" експерти вважають традиційну інертність менеджерів компаній та урядовців, що представляють державу в органах управління.

Віктор Янукович на "Турбоатомі". Фото Михайла Марківа

Часто АТ не переводять паперові ЦП в електронні через необхідність скликати збори акціонерів. Деякі емітенти з державними частками при протиріччях з іншими акціонерами не проводять збори роками. Ситуація виглядає тупиковою.

"Можливо, вихід - у прийнятті доповнень до закону, які б дозволили комісії примусово проводити дематеріалізацію без проведення зборів", - припускає директор з корпоративного управління компанії Sigma Bleyzer Діана Смахтіна.

Експерти переконані: емітенти з державною часткою теж мусять виконувати закон. Тобто наслідки ігнорування законодавства повинні бути однаковими для всіх.

НКЦПФР уже прийняла рішення про санкції до недисциплінованих емітентів. Штраф за невиконання розпорядження з усунення порушень законодавства про цінні папери становить 17 тис грн, повторне порушення протягом року - 850 тис грн. Більше того, за законом комісія може навіть ліквідувати компанію-порушницю.

Що робити

"АТ мали досить часу для приведення своєї діяльності у відповідність до закону. До того ж, бездокументарна форма більш сучасна і зручна. Працюючі підприємства це розуміють", - констатує директор агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку Юрій Бойко.

"Емітенти з державними частками мусять виконувати закон. В іншому випадку комісія повинна їх штрафувати. Я вважаю, що штрафи НКЦПФР мають бути більш жорсткими", - підкреслила Смахіна.

Акціонерні товариства ще можуть виконати вимоги законодавства, вважає Бойко.

"Згідно з прикінцевими положеннями закону "Про депозитарну систему", емітенти протягом трьох місяців з дати реєстрації НКЦПФР правил Центрального депозитарію повинні забезпечити існування ЦП у бездокументарній формі та укласти угоду на обслуговування емісії з Національним депозитарієм", - каже він.

Виконуючи перехідні норми закону "Про депозитарну систему", НКЦПФР 18 квітня 2013 року прийняла рішення №729 "Порядок передачі інформації, що міститься в системі реєстру власників іменних ЦП, до системи депозитарного обліку".

Цей акт повинен вирішити проблему існуючих випусків акцій в документарній формі. За словами Бойка, документ передбачає порядок дій реєстраторів, які ведуть облік акцій АТ, що не пройшли дематеріалізацію.

Всю інформацію, пов'язану з системою реєстру, реєстратори повинні передати на зберігання до Національного депозитарію у терміни, передбачені названим вище актом. Після цього АТ буде вирішувати питання щодо поновлення обігу акцій та їх переведення у бездокументарну форму з Національним депозитарієм.

Львівський завод "Кінескоп" колись працював. Фото Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Пшеничного