У комітеті з фінансів і банківського нагляду депутат від фракції "Батьківщина" Володимир Ар'єв зареєстрував законопроект №3132 "Про Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб".

Документ є продовженням низки законопроектів, які опозиція реєструє "на випередження" аналогічних ініціатив влади.

Іншим прикладом такої діяльності є законопроект про "експериментальне запровадження" накопичувального рівня загальнодержавного пенсійного страхування, зареєстрований наприкінці минулої сесії.

У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку - НКЦПФР - наразі утрималися від коментарів щодо законопроекту №3132. Чиновники послалися на те, що "необхідно розглянути це питання на засіданні НКЦПФР".

На думку голови ради Української асоціації бізнесу - УАІБ - Дмитра Леонова, ці два документи різні за якістю.

"Пенсійний" - стимулює владу продовжити процес, який не зрушується вже десять років. При цьому він майже не погіршує об'єкт регулювання - пенсійну систему. Законопроект же "про Фонд гарантування всіх від всього" - декларативний.

"Його добре використовувати як елемент "пакета соціального захисту" під час публічної полеміки та дебатів, коли ніхто не зможе розібратися у реальності пропозицій, але на практиці ефекту він не дасть", - повідомив Леонов ЕП.

Дуже соціальний законопроект

Законопроект "Про Фонд гарантування вкладів та інвестицій фізичних осіб" передбачає забезпечення повернення не лише банківських вкладів, а й вкладів українців у кредитні спілки - КС, недержавні пенсійні фонди - НПФ, компанії з управління активами - КУА, пайові та корпоративні фонди.

Простіше кажучи, його автор пропонує гарантувати все усім. Популярна серед виборців ініціатива навряд чи буде реалізована. Однак вона зафіксована і, напевно, буде взята на озброєння політиками різних категорій.

Згідно з проектом №3132, фонд гарантуватиме виплату компенсації в розмірі до 200 тис грн, включаючи відсотки, при "недоступності" внесків та інвестицій. Зокрема, йдеться про такі випадки.

1. Коли неможливо отримати депозит протягом семи днів після закінчення терміну його дії.

2. При неможливості викупу інвестфондом своїх цінних паперів.

3. При порушенні законодавства учасником фонду.

4. При анулюванні ліцензії, крім випадків відмови від неї, банкрутстві або ліквідації установи.

Джерелами формування коштів фонду стануть 30 млн грн з держбюджету, 20 млн грн від НБУ, початкові збори з учасників у розмірі 1% від статутного капіталу, регулярні збори у розмірі 0,5% від бази нарахування для банків і 0,1% від суми вкладів, вартості цінних паперів або активів інших учасників.

Фото poltava.pl.ua

У фонд також надходитимуть міжнародна фінансова допомога, благодійні внески, кредити, кошти від продажу майна ліквідованих учасників, доходи від інвестицій.

Звісно, фонд покриватиме витрати, пов'язані з виконанням покладених на нього функцій та повноважень. "Оскільки фонд найближчим часом буде лише збирати внески, то основними напрямками "захисту" стануть пункти про утримання апарату фонду та позики його працівникам", - вважає Леонов.

За його словами, у випадку нестачі коштів, якщо таки доведеться робити якісь відшкодування, передбачене оригінальне джерело поповнення "порожнього фонду": додатковий збір з фінансових установ-учасниць. Простіше кажучи, це буде оброк, який банки та КС повинні будуть внести за рахунок коштів вкладників.

Європейська вимога?

Як пояснює автор, мета законопроекту - приведення законодавства у відповідність до вимог законодавства ЄС. Зокрема, ці вимоги начебто передбачають, що усі держави-члени повинні мати схеми компенсацій для вкладників та інвесторів.

Дійсно, з 1994 року в ЄС існує директива "Про програми із захисту банківських вкладів". З 1997 року - закон "Про схеми компенсацій для інвесторів". Проте не існує жодної директиви, яка б регламентувала питання страхових гарантійних фондів. Тобто пропозиція Ар'єва є його власним творчим надбанням.

"Цей документ передбачає створення загального фонду гарантування для вкладників банків, кредитних спілок та інвесторів-фізосіб. Однак він не враховує наявність чинного банківського фонду. Невже потрібно аж два однакові фонди?" - питає президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторія Волковська.

ВАКС пропонувала приєднати КС до існуючого банківського фонду, який має хорошу "кредитну історію". На думку асоціації, у структурі ФГВФО можна створити окремий департамент та окремий рахунок.

Створення такого фонду навряд чи допоможе ошуканим клієнтам КС. Сума невиконаних зобов'язань спілок в Україні становить 1,5 млрд грн, але "заднім числом" законодавство не працює. Тобто навіть якщо фонд буде відповідати за зобов'язаннями кредитних спілок, то він гарантуватиме лише нові борги.

Чому НБУ хоче знищити спілки

Іншу думку мають в НБУ. Недавно зусиллями керівництва був блокований законопроект щодо кредитних спілок, який розробила Нацкомісія з регулювання ринку фінансових послуг.

Позиція Нацбанку категорична: треба взагалі заборонити кредитним спілкам збирати депозити. Це означає знищення кредитних спілок як класу. За словами джерела ЕП в одній з кредитних спілок, ця принципова позиція НБУ пов'язана з лобіюванням регулятором створення кооперативних банків.

Фото gazeta.lviv.ua

Хто в цьому зацікавлений - джерелу не відомо. Проте, зауважив співрозмовник, Нацбанк дуже наполегливий у справі знищення кредитних спілок. Навіть новий керівник Нацфінпослуг Борис Візіров визнав за краще не опиратися ініціативі НБУ.

У певних колах аналітиків ця ідея знаходить підтримку.

"Створювати такий фонд недоцільно, бо у кредитних спілок є легальна можливість трансформуватися в регіональні кооперативні банки, що працюють з Фондом гарантування вкладів під контролем Нацбанку. Це найбільш оптимальний шлях", - говорить директор аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін.

Звісно, у позиції НБУ є раціональне зерно: держава досі не створила пруденційного нагляду за КС. Вони подають звітність раз на квартал і реально не підконтрольні державі. Отже, як може держава гарантувати вклади в кредитних спілках, якщо поточна діяльність КС є тотальною таємницею?

На відміну від КС, банки подають звітність до НБУ щодня електронними каналами звітності. НБУ регулює їх діяльність через систему нормативів та вимог, а також контролює систему електронних платежів.

Проте на цьому раціональність НБУ вичерпана. Відомо, що навіть щоденний контроль не допомагає Нацбанку завадити банкрутству установ. А таємні домовленості працівників нагляду з власниками банків призводять до того, що вкладники до останньої миті не знають про завтрашнє падіння установи.

Отже, є привід не знищувати кредитні спілки, а вдосконалити систему нагляду. Лише тоді можна буде говорити про гарантування вкладів КС.

Перед об'єднанням… розмежуватися

Опитані ЕП експерти сходяться в одному: компанії, що працюють на фондовому ринку, мають іншу природу створення та специфіку діяльності, ніж банки. Отже, ризики за такими фінансовими операціями є різними і не можуть поєднуватися.

Відтак, недоцільно, щоб єдиний фонд гарантував діяльність усіх компаній, що займаються фінансовими послугами, а особливо тих, що працюють на ринку цінних паперів. Хоча б з огляду неперенесення ризику з одних клієнтів на інших.

"Цей законопроект популістський, він порушує основи ринкової економіки. Будь-яка інвестиція є ризиковою операцією, тому держава не повинна брати участь у процесі страхування таких угод, особливо на фондовому ринку", - вважає Баронін.

Ще одним ризиком створення "мегафонду" експерти вважають те, що платниками основних сум внесків до фонду будуть банківські установи, а найбільш вірогіднішими одержувачами "компенсацій" - клієнти небанківських установ.

Фото govorit.donetsk.ua

Може навіть статися так, що фонд перетвориться в механізм "відкачки" коштів за спеціальними схемами відшкодувань, які зробити у небанківському сегменті значно легше, ніж у банківському.

"Основною проблемою захисту споживачів ринку фінансових послуг в Україні є те, що державні органи уникають створення адекватних систем наскрізного захисту коштів споживача, які б відповідали суті придбаної ним фінансової послуги. Це вимагало б від регуляторів значно більших зусиль за ту ж зарплату.

Ось і підміняється створення розгалуженої системи захисту однотипними шаблонними "фондами", які перетворюються на паразитуючі адміністративні утворення за кошти самих "захищених" споживачів", - вважає Леонов.

Єдиний фонд може існувати

Критика законопроекту №3132 не означає, що ідея створення єдиного фонду нездійсненна. Наприклад, голова комісії із страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський зауважує, що Україна може врахувати досвід інших країн, наприклад, Великобританії чи Казахстану.

"Там фонд гарантій єдиний. У ньому існують чіткі лімітовані підфонди для кожного виду діяльності: банківського, страхового, інвестиційного. Цьому фонду не передаються жодні функції нагляду, а лише адміністрування внесків та організація проведення виплат компенсацій.

В Україні для гарантій із страхування до цього фонду необхідно буде передати кошти з гарантійних фондів МТСБУ (крім "Зеленої картки"), Ядерного та Аграрного пулів", - пропонує Черняховський.

На його думку, створювати таку систему можна лише після наведення ладу у всіх структурах на фінансовому небанківському ринку.

Зокрема, слід налагодити профільний державний нагляд, створити систему недопущення банкрутств і недобросовісної ринкової поведінки учасників.

Для страховиків введення такої норми має бути гармонізоване з впровадженням ефективної системи пруденційного нагляду та виконанням нормативів з платоспроможності та вимог до капіталу, виходячи з імплементації Solvency II.

Прикладом того, як працює схема компенсацій у Британії, є випадок із страховою компанією "Лемма-Європа", "донькою" харківської СК "Лемма" в Гібралтарі.

Фото fraza.ua

Компанія активно продавала страховки відповідальності юристів за демпінговими цінами в Лондоні і збанкрутувала. Вітчизняна "Лемма" була у неї перестраховиком, бо має міжнародний рейтинг. Тобто, можна припустити, працювала схема "відкачування" грошей британців до України.

Чи створить це проблеми для української "мами", покаже час.

Тепер англійці повинні компенсувати постраждалим за її борги майже 40 млн дол. На претензії до "Лемма-Європа" припадає майже третина загального обсягу вимог, внесених 2012 року Financial Services Compensation Scheme - Програма компенсацій у сфері фінансових послуг - на ліквідовані страхові фірми.

КОМЕНТАР АВТОРА ЗАКОНОПРОЕКТУ

Фото "Ліга"

Володимир Ар'єв, депутат Верховної ради.

- Я вже бачу, що пішла активна кампанія з протидії цьому законопроекту. Ініціаторами є кредитні спілки та інвестиційні фонди, які в даному випадку не хочуть нести відповідальність за свою діяльність.

Знаєте, старий примітивний спосіб пограбування – це пістолетом до чола. А просунутий засіб – це грамотно підписаний контракт.

Зрозуміло, що будь-яке вкладення коштів є ризикованим. Чи то депозит, де є страхування, чи то спілки, чи інвестиційні фонди. Навіть в будівельні інвестиційні фонди – саме там ми мали проблему "Еліти-Центру".

В даному випадку я хочу, щоб люди мали захист від шахрайства та від поганих дій фонду. Саме це страхування внесків могло б гарантувати виплату людям цих вкладів. Якщо ви поглянете на мою програму, там це було сказане. Я буду і надалі займатися страхуванням внесків громадян в різні організації.

Зрозуміло, що якщо не можна переконати людину не вкладати гроші в "МММ", то держава принаймні має зробити все, щоб захистити її. Бо не кожен отримав добру фінансову освіту.

- Ви згодні, що спочатку або разом зі створенням подібного фонду треба запровадити гідний нагляд за фінансовими установами?

- Ми можемо дискутувати щодо формування цього фонду. Я дав ідеологію законопроекту, але механізм формування цього фонду залишається під питанням. Треба буде його доробляти. Інша справа, що треба зрушити з місця саме питання необхідності створення такого фонду. Зокрема, британський досвід може в цьому стати у нагоді.

Треба, щоб експерти виробляли певні рішення. Я готовий розмовляти та дослухатися до будь-яких порад. Моя задача з реєстрацію цього законопроекту була зрушити це питання з мертвого місця. Що, власне, мені вдалося.

Я розумію всі негативи, які намагаються на мене вилити, але я буду протидіяти цьому. Не зважаючи на фактичні дописи тих, хто хочуть користуватися фінансовою необізнаністю громадян, і створювати більш досконалі "МММ".

Дивлячись на ці коментарі, я розумію, що наш фінансовий ринок не готовий до переходу на новий рівень, де нестиме відповідальність за свої дії. А страхування якраз може дати громадянам більшу довіру до інвестфондів. Вони будуть знати, що їхні внески застраховані.

Це може пожвавити внутрішній інвестиційний ринок, що Україні важливо.