"У всьому світі акциз - це "податок на гріх".

Ним зазвичай оподатковуються спиртні напої та тютюнові вироби.

Введенням в дію акцизного податку на операції з цінними паперами - АПОЦП - в Україні з 1 січня 2013 року інвестування в ЦП прирівняли до гріха", - каже президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Мабуть, після обурення іноземців чиновники схаменулися. АПОЦП перейменували на "податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами".

Автори новацій про АПОЦП ввели ще одне поняття: біржовий курс ЦП. Його треба розраховувати за методикою, погодженою Міністерством доходів. Цікаво, що положення про Міндоходів з'явилося наприкінці першого кварталу 2013 року, а АПОЦП треба було нараховувати вже з 1 січня 2013 року.

За січень-квітень 2013 року до держбюджету від акцизу на операції з цінними паперами надійшло 15 млн грн. Податківці за результатами року планували зібрати 600 млн грн. Тепер зрозуміло: виконати цей план неможливо.

Тобто як інструмент наповнення бюджету акциз на операції з цінними паперами себе не виправдав. Проте в результаті його введення відбулися зміни інфраструктури фондового ринку та біржової активності.

Забезпечення біржового статусу

У цивілізованому світі ніхто б і не подумав розраховувати податок, якщо він чітко не прописаний у податкових законах. А суди трактували би податковий закон на користь платника податків.

В українських реаліях, з урахуванням практики судів щодо податкових спорів, більшість фахівців вирішили не проводити такі угоди на біржі взагалі. Адже Податкова зможе в судах довести, що АПОЦП треба сплачувати, наприклад, в розмірі 1,5% плюс штрафи за несплату й пеню за затримку.

"Є три ставки оподаткування АПОЦП. 0% - якщо угода укладена на біржі і при наявності біржового курсу. Якщо курсу нема - кожен повинен вирішувати сам, орієнтуючись на свою близькість до верхівки української влади", - говорить Козак.

Він має на увазі, що коли угода укладена поза біржею, то ставка становитиме або 0,1% - якщо на день угоди є біржовий курс цього ЦП, або 1,5% - у разі відсутності біржового курсу, що розрахований за методикою, узгодженою з Міндоходів.

Капітал, як вода, рухається так, щоб оминути податкову "греблю" усіма законними шляхами. Уникнути сплати акцизу учасники ринку намагаються через втечу від максимальної ставки оподаткування до 0,1% і навіть до нуля.

Таким шляхом, на думку глави ради УАІБ Дмитра Леонова, є здійснення обігу цінних паперів не напряму між зацікавленими продавцями-покупцями, а через емітента. Тобто замість ланцюжка "продавець-покупець" виникає ланцюжок "продавець-емітент-покупець", і угода розбивається на дві угоди.

Нью-йоркська біржа на Уолл-стріт - найбільша фондова біржа світу. Фото wikipedia.org

Причина вибору такого шляху - звільнення операції розміщення та викупу цінних паперів самим емітентом від акцизу.

"У цьому випадку будуть додаткові витрати в депозитарній системі на обслуговування переходу права власності на цінні папери за другою угодою. Однак вони значно менші за інші і не створюють можливості втручання третіх осіб у досягнуті угоди та формування цін на цінні папери", - зазначає Леонов.

Другий законний шлях уникнути акцизу - ввести операції з цінними паперами в біржовий обіг, при якому застосовується нульова ставка акцизу. Для цього слід скористатися послугами біржі і створити хоча б формальне котирування для ЦП.

Це дорогий механізм, адже при формуванні статусу біржового паперу з'являються витрати на реєстрацію у біржовому реєстрі. Також треба проводити певний обсяг операцій з підтримання котирувань протягом необхідного періоду. Це витрати на послуги біржової та депозитарної систем, а також на торговця цінними паперами.

Недолік даної схеми - можливе втручання третіх осіб, наприклад, інших торговців, у досягнуті угоди та формування цін. Однак це дешевше, ніж платити податок з кожної операції. Тому основний механізм уникнення оподаткування - створення ілюзії біржового ринку, хоча більшість операцій проводиться поза біржею.

Третя схема - "прикриття". Тут цінні папери включаються у біржовий реєстр, але витрати з підтримання котирувань протягом необхідного періоду здійснюються за операціями з мінімально припустимими обсягами.

Це робиться для того, щоб дати можливість укладати позабіржові угоди з ними за зниженою ставкою акцизу, але за договірними цінами і без втручання третіх осіб. До витрат на забезпечення "біржового статусу" цінного паперу, як і в другому варіанті, додаються витрати на сплату акцизу, але за зниженою ставкою.

Другий і третій варіанти містить певний ризик розбіжностей у тлумаченні розпливчатих норм Податкового кодексу стосовно "біржового статусу" цінного паперу. Зокрема - через відсутність погодження відповідного нормативного акту НКЦПФР та Міндоходів. Однак наразі ці варіанти працюють.

Також компанії намагаються торгувати цінними паперами, які не підлягають акцизу: державними, іпотечними та муніципальними цінними паперами.

Лондонська фондова біржа. Фото wikipedia.org

У загальному обсязі укладених біржових контрактів з фінансовими інструментами за січень-червень 2013 року торги держоблігаціями становлять левову частку: 74% від загальної суми торгів обсягом 187,9 млн грн.

Менш популярними механізмами уникнення сплати акцизу є використання позабіржових деривативів та відмова від низки інструментів, зокрема, векселів.

"Введення акцизу для бірж - це плюс. Акциз стимулює отримання біржами додаткових доходів внаслідок перетікання операцій з ЦП з позабіржового ринку на біржі. Однак це і відповідальність майданчика у боротьбі із "сміттєвими паперами", - каже голова правління біржі "Перспектива" Станіслав Шишков.

Йдеться не стільки про відповідальність перед податковими органами, хоча це теж важливо, скільки про відповідальність перед членами біржі і їх клієнтами.

В той же час тема боротьби із сміттєвими паперами "зависла" на ті ж терміни, що і біржовий курс. Як відомо, Податковий кодекс передбачає прийняття нормативних документів, які актуалізують вимоги до біржового курсу і фіктивних ЦП.

Для учасників ринку орієнтуватися на наявність біржового курсу з метою визначення об'єкта оподаткування досить складно. З ним не все зрозуміло. Зокрема, вимоги до нього ще погоджують НКЦПФР, Мінфін та Міндоходів.

"Біржі - не екстрасенси. Передбачити перспективні вимоги до біржового курсу для податкових потреб вони не можуть. Як регулятор встановив - так вони і рахують. Однак чим раніше регулятор визначить однозначні вимоги до курсу, прийнятного для потреб оподаткування, тим легше буде ринку", - зазначає Шишков.

У лідерах - колишні аутсайдери

Говорячи про розподіл між біржовим та позабіржовим сегментами, останнім часом експерти констатують "ухил" в бік біржового ринку.

За даними НКЦПФР, за перше півріччя 2013 року обсяг торгів з цінними паперами на фондових біржах України зріс майже вдвічі до 187,9 млрд грн.

Гонконгська фондова біржа. Фото wikipedia.org

Найбільші обсяги торгів з цінних паперів зафіксовані на біржах "Перспектива" - 132,7 млрд грн, ПФТС - 38 млрд грн, "Українській біржі" - 6,9 млрд грн. За цей період проведено операцій з акціями на 12,5 млрд грн - 7% від загального обсягу.

"Конкуренція посилилася. Особливо в сегменті акцій, незважаючи на загальну кризу ринку акцій в Україні", - говорить голова ради АУФТ Сергій Антонов.

"Внаслідок введення з 1 січня 2013 року акцизу відбувся деякий переділ ринку. Серед лідерів ринку цінних паперів з'явилися нові імена", - констатує Шишков.

Лідерами ринку акцій з обсягів торгів за шість місяців 2013 року стали Придніпровська фондова біржа - ПФБ - 4,5 млрд грн, "Українська біржа" - УБ - 2,6 млрд грн, ПФТС - 2,3 млрд грн. Четверте місце у "Перспективи" - 1,5 млрд грн. Наростила торги КМФБ - 821,5 млн грн з 328,6 млн грн за цей же період 2012 року.

У 2012 році найбільш активними на ринку акцій були "Перспектива" - 8,4 млрд грн, УБ - 5,7 млрд грн - і УМФБ - 418,3 млн грн. Перші місця на вітчизняному біржовому ринку з торгівлі усіма цінними паперами посідали ПФТС - 50,7 млрд грн, "Перспектива" - 32,4 млрд грн - і УБ - 14,1 млрд грн.

До речі, у липні 2013 року ПФТС повернула собі перше місце на ринку акцій. Там пройшли торги акціями гірничо-збагачувальних комбінатів Ріната Ахметова. Біржа встановила рекорд, уклавши угоди щодо акцій Північного ГЗК на 4,45 млрд грн та Центрального ГЗК на 2,3 млрд грн. Дану угоду, проведену на біржі, аналітики вважають явно адресною - переведення акцій з СКМ на "Метінвест".

На "Перспективі" обсяги торгів акціями у січні-червні 2013 року знизилися. Однак, за словами Шишкова, вони до цього ставляться спокійно з огляду на значне зростання ліквідності в сегменті боргових цінних паперів.

"Ще перед новим роком членам нашої біржі було роз'яснено: хочете торгувати підакцизними цінними паперами - торгуйте, але є ризики", - каже він.

За спостереженнями УАІБ, значний обсяг біржового ринку акцій та капіталізації формується обігом "сміттєвих" ЦП "нової біржової якості". При цьому лідируючі позиції у цих процесах починають посідати біржі - багаторічні аутсайдери.

Варшавська фондова біржа. Фото wikipedia.org

Певні інвестиційні інститути взагалі припинили активні операції з корпоративними цінними паперами, оскільки акциз стягується безвідносно до фінансового результату операції і частіше тільки збільшує збитки від їх реалізації.

Активний обіг цінних паперів у "нульовій" біржовій зоні та обсяг операцій біржового ринку характеризує інтенсивність обігу маси спекулятивного капіталу. До інвестиційних процесів він має дуже слабкий стосунок.

В той же час є сумніви відносно того, що саме акцизний податок сприяє росту сміттєвих паперів "нової біржової якості".

Так, 2012 року за даними КУА "Амадеус" ринкова капіталізація біржових реєстрів в Україні досягла 303 млрд грн. При цьому частка ПФБ становить у ній аж 61%. Частка УБ - 19% загальної капіталізації, ПФТС - 14%, "Перспективи" - 1%.

Якщо лідерами капіталізації на УБ є цінні папери ПАТ "ЦГК" з капіталізацією 8 млрд грн і "ПГК" з капіталізацією 17,1 млрд грн, то на ПФБ рекордсменами є невідомі компанії "АВК-фінанс" - 18,7 млрд грн, "Ост-інвест" - 17,5 млрд грн - та фінансова компанія "Трійка інвест" - 21,4 млрд грн.

Деякі експерти задоволені, що серед лідерів торгів нема такого специфічного інструмента як українські акції. Саме вони можуть бути пов'язані з маніпуляціями, інсайдом та зупинками торгів.

На відміну від боргових цінних паперів, динаміка їх цін пов'язана із зрозумілими параметрами грошового ринку. Проблема ринку акцій в тому, що не завжди можна достовірно визначити ринкову ціну.

"Ціни ж "неблакитних" фішок, до яких меншою мірою прикута увага інвестиційної спільноти, можуть коливатися у доволі широких діапазонах. Можна припускати, що вони використовуються для проведення фінансових операцій, мало пов'язаних з традиційними функціями фондового ринку", - підсумував Шишков.