Почнемо цю байку з моралі: МОЗ показало українському народові, як воно надавало по руках занадто підприємливим бізнесменам.

Насправді ж вони лише змінили вивіски, продовжуючи освоювати сотні мільйонів під "стоматологічним" дахом. Історія - як це було.

Віктор Янукович, ставши президентом, оголосив кілька реформ. Одна із них - медична. Пілотними обрали Вінницьку, Дніпропетровську, Донецьку області і Київ.

Реформа зводиться до закриття купи лікарень у невеликих населених пунктах. А щоби хоч якихось селян врятувати від смерті, вирішено було купити автомобілі "швидкої", що вміють за кілька хвилин доїжджати від райцентру.

Грошей на ремонт сільських доріг, правда, не дали, але новенькі іномарки мали стати бодай символом. Символом вони справді стали, тільки зовсім не реформ.

У серпні 2011 року Міністерство охорони здоров'я під керівництвом донецького лікаря Олександра Аніщенка оголосило тендери на придбання 216 "швидких" типу В - звичайних "швидких" і 70 реанімобілів типу С - більш технологічні "швидкі".

У листопаді 2011 року відбулися торги. Підряди отримали фірми "Крас" - 140 млн грн, по 650 тис грн за одну "швидку" Peugeot Boxer, тип В, і "Горал" - 59,5 млн грн, по 850 тис грн за один реанімобіль на базі Ford Transit, тип С.

Після цього відбулося кілька подій. Вони призвели до того, що гроші держбюджету потекли туди, куди треба, у повному обсязі, а от із самим товаром сталася халепа.

Прочитавши тендерні оголошення, власник Львівського автобусного заводу Ігор Чуркін подумав, що міністерство хоче купити один визначений тип "швидких". Тоді Чуркін перебував під патронатом віце-прем'єра Бориса Колеснікова, який "продавив" поставки автобусів і тролейбусів ЛАЗ на "Євро-2012" за сотні мільйонів.

Коли в держбюджет тільки закладали гроші на придбання "швидких", тобто ще до оголошення тендера МОЗ, Колесніков повідомив, що на потужностях ЛАЗу можна почати спільне виробництво цієї техніки з компанією Renault.

Можна зрозуміти сум Чуркіна, коли він зафіксував, що його "рено" не пролізе під вимоги МОЗ, а тому одна з його фірм оскаржила майбутню оборудку в АМКУ.

У жовтні комітет вирішив, що МОЗ справді дискримінувало "лазівців". Тільки-от підприємство Чуркіна заявку на тендер так і не подало. Можливо, їм було повідомлено, що не вони цю пасочку ліпили, аби встромляти у неї свою квіточку. Тим паче, що оскарження жодним чином не вплинуло б на плани організаторів.

Майбутні переможці тендерів ще у вересні уклали контракти на постачання "швидких". "Горал" замовила реанімобілі турецькому заводу Hitas Ortopedi Ilkyardim ve Saglik Urunleri Turizm Tekstil Insaat San. Ve Tic. Ltd. Sti, "Крас" - відомому українському імпортеру "ВіДі конкорд".

Борис Колесніков і ЛАЗ. Фото PHL.com.ua

Тобто ще до оголошення результатів тендера і рішення АМКУ ці фірми знали, що переможуть. Так воно і вийшло. Тендерний комітет МОЗ про всяк випадок зачистив конкурентне поле, відхиливши з формальних причин дорожчі заявки українського заводу "Пожспецмаш" і польського "АМЗ-Кутно".

Відтак "Крас" і "Горал" розіграли тендери між собою, і в листопаді 2011 року міністерство уклало з ними угоди. Запропонована ціна на авто була ринковою, тому починати ґвалт не було причин. 26 грудня МОЗ з чистою совістю зробило передоплату у повному розмірі: 140 млн грн - "Крас" і 59,5 млн грн - "Горал".

Тут все і почалося.

Уже 27 грудня турецький завод, який повинен був пакувати реанімобілі фірмі "Горал" обладнанням, зупинив виробництво через повінь у Таїланді. Підтоплювати там почало ще влітку, а в листопаді під водою опинилося все виробництво.

Туркам же були конче необхідні електронні пристрої винятково з Таїланду, тому вчасно виконати замовлення українців вони ніяк не могли. Хоча однаково незрозуміло, чому виробництво було зупинено наступного дня після отримання передоплати, а не, скажімо, за три дні до того чи через місяць.

Аналогічні проблеми накрили й "Крас". Якісь форс-мажорні обставини зірвали поставки "швидких" від "ВіДі". На жаль, судові аннали, з яких автор почерпнув цю історію, не розшифровують обставин форс-мажору. Та це не так і важливо.

Суттєвіше інше: тендерна історія стала справжнім полем битви між різними угрупованнями державної медичної сфери.

У лютому 2012 року МОЗ раптово очолила Раїса Богатирьова. Кадрова апаратниця була прощена Віктором Януковичем і визволена з темниці РНБОУ. У повітрі вже тхнуло виборами-2012, а всі керівники МОЗ ніяк не могли вгамувати народне невдоволення станом медицини взагалі та стоматології зокрема.

Відтак, Раїса Василівна повернулася у крісло міністра, у якому вона вже сиділа 1999 року, агітуючи кого тільки можна за Леоніда Кучму.

Змінила Богатирьова вихідця з галактики донецьких лікарів. Іншою її зіркою є народний депутат від Партії регіонів Тетяна Бахтєєва, член колегії МОЗ, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я, директор Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання.

Останнє за два роки витратило на ремонт понад 56 млн грн. Чи багато в Україні лікарень можуть дозволити собі таку розкіш?

Тетяна Бахтєєва. Фото УП

Колись Бахтєєва і Богатирьова були досить близькі, їх навіть вважали подругами. Однак останніми роками їх рознесло по конкуруючих таборах фармацевтів. Одну - до російського, другу - до "литовсько"-індійського.

Відтак, цілком логічним, хоча і несподіваним для українців, впевнених у монолітності "донецьких", став подальший розвиток ситуації з "швидкими".

Богатирьова отримала у спадок таку ситуацію. МОЗ віддало 200 млн грн за авто і повинне було отримати їх у березні 2012 року. Насправді воно отримало машини лише у травні - не всі і недоукомплектовані медичним обладнанням. Тобто ніякий парадний в'їзд на територію пілотних областей з логотипом ПР не влаштуєш.

Найбільш кричущим було порушення з боку фірми "Горал", яка привезла вісім з 70 реанімобілів - без люків у стелі салону, балонів азоту та з непідходящими пристроями для фіксації нош в салоні. "Крас" теж зірвала строки поставки, хоча претензії до оснащення були лише щодо пристрою для фіксації нош.

Усе це різко збільшувало прибутки постачальників. Залишалося лише, щоби державне підприємство "Політехмед" МОЗ підписало акт приймання того, що приїхало. Можливо, так і сталося б, якби у МОЗ залишилося старе керівництво.

Однак влада змінилася, і "Політехмед" написало рекламації про некомплект і недотримання термінів, що загрожувало штрафами. Постачальники спробували змусити підприємство до миру, подавши позови з вимогою прийняти "швидкі".

Однак Богатирьова, яка не хотіла відповідати за чужі оборудки, зробила свій хід. МОЗ подало судові позови на постачальників, звинувативши їх у зриві термінів.

Можливо, "зацікавлені сторони" могли провести перемовини і розійтися з миром. Однак телепрограма "Гроші" повідомила про незвичну знахідку. Виявилося, що обіцяні "швидкі" стоять у дворі одного із столичних автосалонів. Здійнявся шалений лемент, бо всі вже забули про закупівлю річної давнини.

Через тиждень після сюжету господарський суд Києва "впаяв" фірмі "Крас" 27 млн грн штрафів та пені, фірмі "Горал" - 12 млн грн - близько 20% від суми оплачених контрактів. Бізнесмени кинулися до апеляційної інстанції.

"Крас" принесла довідку Центру судових експертиз "Альтернатива" - належить юристам фірми "Грищенко і партнери". У ній стверджувалося, що пристрої для фіксації нош - цілком нормальні. Однак суд не зглянувся над бізнесменами і 11 червня 2013 року закрив тему, присудивши їм штрафи у повному обсязі.

"Горал" пішла трохи іншим шляхом. У 2013 році фірма попросила суд призначити експертизу на предмет відповідності поставлених машин вимогам міністерства. Як повідомило МОЗ "Нашим грошам", усі закуплені авто зрештою приїхали в Україну.

Раїса Богатирьова і "швидка". Фото moz.gov.ua

На час проведення експертизи апеляційну справу зупинили. Тобто "Горал" може поки що борг не повертати.

Разом з тим, завершена справа фірми "Крас" показує, що справа для фірми "Горал" повинна бути програшною, бо факт зриву термінів доведений. Докази відповідності невстановленого обладнання можуть лише зменшити розмір штрафів. Мабуть, ті, кому треба, це чудово розуміють.

Однак із складних ситуацій завжди є кілька виходів. "Горал" їх теж знайшла: оголосила самоліквідацію і приймає вимоги кредиторів до 28 липня. Якщо до цієї дати судова експертиза не буде проведена, і суд не винесе вирок, то МОЗ може остаточно розпрощатися із своїми штрафними мільйонами.

Тепер про бенефіціарів. Засновником ТОВ "Горал" є Ірини Савоста. Вона також відома як директор "Дитячого благодійного фонду. Україна" Германа Фісталя - сина відомого лікаря Еміля Фісталя, керівника Донецького опікового центру. Еміля Яковича пов'язують давні дружні стосунки з Тетяною Бахтєєвою.

Основними засновниками фірми "Крас" у формі ТОВ - саме так називається фірма, яка отримала підряд МОЗ, - є Федір Саворовський та його син Віталій. Обидва балотувалися до Голосіївської райради у Києві за списком БЮТ у 2010 році.

Отримав мандат лише батько, який з 1994 року очолює державне підприємство "Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом" Інституту фізики напівпровідників НАНУ та фірму "Крас".

Однак не БЮТом єдиним. Саворовські також є засновниками ТОВ "Науково-виробнича компанія "Крас" та ТОВ "Автоспецпром", у якій їх партнером є Володимир Фісталь, ще один син донецького лікаря.

З огляду на таке прикриття навряд чи можна було сумніватися, що Верховна рада залишиться осторонь проблем ПРіБЮТівців. І не лишилася.

Тимчасова комісія, звичайно, була створена, тільки парламентарі вирішили "колупати" іншу історію. Зовсім не про 200 млн і "швидкі". Стратегічний напрям слідства - закупівлі вакцин у фірми "Фармстандарт-біолік", акціонером якої донедавна був син міністра Олександр Богатирьов.

Парламентське розслідування почалося після заяви народного депутата від "Батьківщини" Андрія Сенченка. З 11 членів ТСК шестеро є однопартійцями Бахтєєвої, ще троє - Саворовських. Жодних демаршів не зафіксовано. На відміну від ТСК щодо розслідування нападу "тітушків" на журналістів.

Історія була б неповною без згадки про третього фігуранта - заступника міністра охорони здоров'я Романа Богачова. Він очолив тендерний комітет МОЗ у 2012 році, тож формально не має стосунку до історії з "швидкими".

Андрій Сенченко. Фото tymoshenko.ua

Однак до структури міністерства він потрапив набагато раніше, ставши радником міністра Аніщенка, при якому і відбулась ця оборудка. Відразу після його появи у МОЗ фармакологічним компаніям, які мають справу з держбюджетом, стало зрозуміло, як виглядають сімейні цінності у медичній галузі.

Паралельно була створена головна тендерна прокладка МОЗ - на державний "Індар", очолюваний другом Богачова, потекли сотні мільйонів, які без затримок "шурують" в офшори.

Злі язики пророкують відставку Богатирьової уже в найближчі місяці. Навіть називають її наступником Олександра Качура, якого у січні 2013 року було переведено з посади заступника начальника Донецького обласного управління охорони здоров'я відразу на посаду першого заступника міністра.

Співбесідники "Наших грошей" кажуть, що зміна міністра ніяк не позначиться на Богачові. Мовляв, справу, заради, якої він поставлений, він робить добре. Богатирьова, може, звичайно і втриматись, але для цього потрібно залагодити всі конфлікти і остаточно перестати втручатися у справи, освячені згори.

Правда, треба занадто довіряти політичним телешоу, щоб вболівати за кар'єри цих персонажів. Автора більше цікавлять гроші. Тож пора повернутися до успіхів фірм "Крас" і "Горал", починаючи з 2011 року, коли в МОЗ з'явився Богачов.

"Горал" отримала за цей час підряди на 85 млн грн. Остання перемога датована груднем 2012 року, після чого фірма почала самоліквідацію.

Разом з тим, формальна власниця "Горалу" Ірина Савоста є також засновницею ТОВ "Мед-інвест", яке за цей же період "тендернуло" 330 млн грн. Характерно, що "Мед-інвест" почало вигравати тендери в кінці 2011 року, коли на "Горал" завели контракт на поставку "швидких", і вона почала згортати свою тендерну діяльність.

Подібна історія - і з фірмою "Крас" у формі ТОВ" Саворовських, яка з 2011 року "натендерила" 504 млн грн. Останній підряд датовано серединою 2012 року, коли почались судові з'ясування щодо "швидких".

Однак із згасанням фірми "Крас" з'явилося ТОВ "Ілатанмед", зареєстроване на Ольгу Писану - бухгалтера держпідприємства "Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом" Саворовського і тієї ж фірми "Крас". "Ілатанмед" після зникнення фірми "Крас" "натендерило" вже 298 млн грн.

Загалом ці чотири фірми за часів Богачова з 2011 року отримали державні підряди на 1,22 млрд грн. Процес освоєння коштів не припинявся ні на секунду. Навіть коли МОЗ у суді доводило ненадійність фірм "Крас" та "Горал". Бо суди - вони ж так, для плебсу. А реальна політика, як завжди, твориться під килимом.

Фото moz.gov.ua