На ранковому засіданні в середу, 10 квітня, уряд розглядатиме ініціативу Мінекономіки з оподаткування вживаних авто.

Якщо нова пропозиція міністра економіки Ігоря Прасолова буде схвалена, автомобільні базари усіх міст України почнуть жити за новими правилами. Значно гіршими, ніж зараз.

Почнемо здалека.

Порівняно з ринком нових автомобілів, продажі уживаних авто відзначаються куди більшою стабільністю. Ось лише кілька цифр для порівняння.

В рекордному за обсягами продажів 2008 році було продано 662 тис нових легкових автомобілів та 455 тис тих, що вже мали щонайменше одного власника. В кризовому 2009 році ринок обвалився до 175 тис нових автомобілів, тоді як уживані знайшли 338 тис нових господарів.

Схожа ситуація була й 2010 року. Ринок нових автомобілів майже не виріс, а ось продажі тих, що вже не рік і не два їздили нашими - і не тільки - дорогами, досягли позначки 374 тис автомобілів.

З точки зору бюджету уживані авто приносили надзвичайно мало користі, адже в договорах купівлі-продажу ніхто не вказував реальної ціни.

Справді, існувала експертна оцінка, необхідна для визначення суми податку при сплаті 3% від вартості для перереєстрації автомобіля. Однак "оцінювачі" в конкурентній боротьбі заманювали до себе клієнтів надто вже специфічними методиками оцінки. Таким чином, реальна й оціночна ціни розходилися в кілька разів.

Останній рік держава намагається виправити цей "недолік". Щоправда, робить це у дуже дивний спосіб. Вона запроваджує ринок оцінки з метою оподаткування, але з самого початку цей ринок хоче віддати кільком структурам.

Ці фірми, які приписують то Олександру Януковичу, то одному з народних депутатів, навіть спромоглися досягти мети на тиждень-інший, і миттєво підвищили ціни у кілька разів. Лише завдяки протестам інших оцінювачів цю оборудку довелося зламати, але будуть інші спроби її повернути.

Крім оцінки, були й інші спроби привести ринок вживаних авто до ладу. Однак далі намірів справа не рухалася. Спочатку навіть перепродаж авто не вважався таким видом діяльності, що приносить прибуток.

Окрім купи приватних контор, які видавали довідку-рахонок та визначали вартість, беручи за це гроші, державу цікавив лише податок при постановці уживаного авто на облік. Як годиться, за реєстрацію старого автомобіля брали 3% від вартості в Пенсійний фонд.

Фото avtorinok.ru

Згодом до прибутку почали зараховувати навіть продаж власником свого автомобіля, що виглядає нонсенсом. Адже спочатку людина заробила гроші, сплативши з них податки, потім відшкодувала дилерові вартість усіх акцизів і мит, державі перерахувала 20% ПДВ. Припустимо, авто коштувало 15 тис дол.

Отож, мовою державників, продавши через чотири-п'ять років свій автомобіль уже за 10 тис дол, власник начебто отримав якийсь прибуток. Який саме?

Навіть у статті 173 нового Податкового кодексу - "Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна" - законодавець записав таке.

"Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда з метою обкладання податком на доходи фізичних осіб визначається на підставі договору купівлі-продажу (міни), але не нижче  її оціночної або середньоринкової вартості".

Спочатку діяла норма, за якою від продажу однієї машини в рік треба було сплачувати 1% податку від її вартості, а ось вже кожної наступної - 5%.

Втім, усі спроби звести до єдиного знаменника "середньоринкову вартість" виявилися безуспішними.

У Мінекономрозвитку в кінцевому підсумку дійшли висновку, що виведення такої ціни є дуже складним та високозатратним для бюджету процесом, який до того ж потребує неабиякого часу на збирання та обробку інформації.

Тому вирішили йти легшою, як видалося урядовцям, дорогою, увібгавши дані в єдину уніфіковану таблицю. Мінекономрозвитку з цією метою розробило методику розрахунку амортизації з урахуванням року випуску автомобілів. Методику розрахунку видно у цьому документі.

Уживані автомобілі розділили на кілька додаткових категорій, у яких за основу береться як вік, так і нормативний пробіг.

Встановлено, зокрема, що авто виробництва країн СНД має в середньому наїздити 22 тис км на рік, тоді як для легковика іншої країни походження нормативом є 27 тис км середньорічного пробігу.

Саме за цим зразком повинна визначатися сума податку при продажу більш як одного автомобіля на рік залежно від віку.

А так ціна перепродажу залежить від пробігу.

Оскільки такі зміни стосуються оподаткування, то в Мінекономрозвитку начебто обґрунтовано вказують, що вони не потребують "обговорення з громадськістю". Це ж відомство бере на себе сміливість вказувати, що законопроект не містить корупційної складової.

Дуже дивні заяви, зважаючи за те, що конкретні суми будуть збиратися з громадян.

Варто зауважити, що Міністерство юстиції гостро і обґрунтовано розкритикувало цей документ.

У пояснювальній записці, підписаній Олександром Лавриновичем, йдеться про кілька очевидних вад. Зокрема, про невиправданий розподіл нормативів амортизації за країною походження. Адже в СНД нині виробляють вже переважно не "Жигулі".

З іншого боку, навряд чи варто порівнювати надійність "Фольксфагена" з будь-яким виробником з Китаю, хоча вони й потрапляють в одну категорію.

Приємно й те, що в Мін’юсті, очевидно, здогадуються: середній вік зареєстрованого в Україні легкового автомобіля стрімко наближається до 20 років. Саме такі авто становлять більшість у майже дев'ятимільйонному автопарку країни, і саме на них припадає левова частка перепродажів.

Тобто відповідальним особам з Мінекономрозвитку, які раз на квартал, відповідно до запропонованих змін муситимуть публікувати "середньоринкові ціни", не буде де взяти "ціну аналогічного нового автомобіля".

До того ж, документ жодним чином не регламентує продаж авто, які потрапили в ДТП. Їх ціну ні віком, ні пробігом виміряти неможливо. То невже їх відправляти в "автоморг" - на звалище?

Варто згадати й про те, що в Національному плані дій на 2013 рік, який є своєрідною програмою президента, йдеться начебто про кілька суттєвих послаблень для автомобілістів.

Київський авторинок "Центральний". Фото panoramio.com

Зокрема, вже до літа уряд повинен запропонувати механізм продажу отриманих у спадок автомобілів без їх перереєстрації на спадкоємців. Також - за згодою сторін - новому власнику не обов'язково отримувати нові номерні знаки, можна залишити й попередні.

Та й уже зараз, після президентського доручення, скасовано сплату при реєстрації вживаних авто до Пенсійного фонду.

Тоді заради чого така титанічна робота і ці таблиці?

Можна припустити: вся ця метушня виникла через підвищення ввізних мит на нові автомобілі. До речі, це відбулося за ініціативою того ж Прасолова.

В уряді розуміють, що після запровадження загороджувальних мит на іномарки продажі нових автомобілів упадуть, а бюджет мусить постійно отримувати надходження.

Отже, міністру економіки доведеться якось пояснювати, чому держава втратила сотні мільйонів гривень надходжень. Адже автодилери оголосили, що зупиняють ввезення нових машин до України. Вони налаштовані триматися, принаймні, півроку.

Дилери вже підготувалися. В кінці березня - на початку квітня український кордон щодня, як переконують в асоціації "Укравтопром", перетинали сотні автовозів, забезпечуючи перевищення планових доходів від митниці на 300%.

Вже з 14 квітня нові автомобілі з бензиновими двигунами від 1000 до 2200 см куб завозити ніхто не буде. Не буде й надходжень, і Прасолов про це знає.

Тому треба "трусити" тих, хто торгує машинами на найбільш стабільному ринку вживаних автівок.

І, судячи з духу документа, який запропонував Прасолов, буде добре, якщо 5% від вартості за новими таблицями братимуть, починаючи з другої на рік проданої машини, оминаючи першу.