Стан економіки України суттєво залежить від кон'юнктури на зовнішніх ринках чорних металів.

Хоча у структурі валового внутрішнього продукту експортні надходження від металопродукції становлять 15%, загальний мультиплікативний вплив цього фактора на розвиток економіки України є високим.

Починаючи з березня 2012 року, на зазначені групи товарів розпочався стійкий тренд зниження попиту та цін. В цілому протягом 2012 року ціни на чорні метали впали на 14%.

За даними Світової асоціації сталі протягом 2012 року обсяг виробництва цієї продукції у країнах, що входять до даної організації, зріс на 1,3%, однак цей приріст став можливим за рахунок приросту виробництва у Китаї на 3,7%.

Наприкінці 2012 року та на початку 2013 року ціни на метал дещо підвищилися і за прогнозами міжнародних експертів тренд незначного зростання триватиме протягом всього 2013 року. Очікується, що в цілому у 2013 році ціни на вуглецеву сталь збільшаться на 6,5%.

Темпи економічного зростання та експорт металопродукції і руд

У 2013 році очікується збільшення обсягів виробництва сталі у світі на 4,7%. Основна частка зростання припадатиме на Китай.

У країнах ЄС, на які припадає до 50% експорту вітчизняної металопродукції, сповільнення економічного зростання до 0,5% ВВП вплине і на фізичні обсяги експорту з України зазначених груп товарів. Очікується, що обсяги виробництва сталі в Україні збільшаться лише на 2%.

Відтак, очікується, що обсяг експортних надходжень від цих товарів у доларовому еквіваленті збільшиться у 2013 році на 8,6% і становитиме 23,6 млрд дол або 14,1% до ВВП 2012 року.

За рівності інших умов вплив зовнішньої кон'юнктури на ринку металів обумовить збільшення ВВП України на 0,2%.

Сільське господарство у структурі валової доданої вартості посідає близько 7% із значним мультиплікативним ефектом.

За попередніми даними у 2012 році обсяг виробництва сільської продукції знизився на 4,5%. Це було викликано високою базою порівняння - приріст сектора у 2011 році становив 17,6%. Очікується, що у 2013 р. що приріст аграрного виробництва становитиме 8%, що збільшить обсяг ВВП України на 0,7%.

Темпи економічного зростання за групами країн

Джерело: МВФ

Будівельна галузь у структурі доданої вартості посідає близько 3% із значним мультиплікативним ефектом.

Незважаючи на значні обсяги витрат, пов'язаних з проведенням "Євро-2012", у будівельній галузі очікується найбільше падіння обсягів виробництва з-поміж усіх галузей економіки. Про це свідчить зниження обсягу виконаних робіт на 13,8%.

Такий результат обумовлюється відсутністю кредитування будівництва житла з прийнятними відсотками та кредитоспроможних позичальників. Без суттєвого збільшення видатків з держбюджету на стимулювання кредитування будівництва зростання будівельної галузі України не буде.

Темпи економічного зростання в Україні у 2012 році

Враховуючи низький внутрішній та зовнішній попит, очікується, що темп зростання інших галузей економіки не перевищить 2%, що додасть до темпу економічного зростання 0,4%. Отже, очікуваний темп приросту ВВП України у 2013 році за незмінних умов може становити близько 1,3%.

Як можна було б активізувати економічне зростання у 2013 році? Крім впливу негативної зовнішньоекономічної кон'юнктури, сповільнення темпів економічного зростання в Україні відбулося також внаслідок невідповідної державної політики.

По-перше, штучне стримування зниження переоціненого курсу гривні обмежувало обсяги виробництва продукції, що постачається на експорт. Як наслідок, експорт товарів в доларовому еквіваленті збільшився на 0,5%, а імпорт - на 5,3%.

Дефіцит поточного рахунку збільшився до 14,4 млрд дол або 8% ВВП, в тому числі торгового балансу товарами до 20,5 млрд дол, що становить 11,7% ВВП.

Вплив переоцінки курсу гривні на торговий баланс товарами

По-друге, стримування процесів девальвації національної валюти засобами грошово-кредитної політики призвело до знекровлення фінансової системи та не дало змоги стимулювати внутрішній попит за рахунок кредитних ресурсів.

Про жорсткість монетарної політики НБУ свідчить зменшення ліквідності в банківській системі. Наслідками такої політики є зниження споживчих цін на 0,2% та сповільнення індексу цін виробників до 0,33%. В цілому ж в економіці очікуване значення індексу дефлятора становить 6,1%.

По-третє, незважаючи на значні обсяги витрат держави на економічний розвиток - майже 70 млрд грн, включаючи рекапіталізацію "Нафтогазу, - більша їх частина, близько 65%, була спрямована на субсидування збиткової діяльності вугільних шахт, "Нафтогазу" та на фінансування витрат "Укравтодору".

Враховуючи наявність корупційної складової, а також неефективність функціонування зазначених реципієнтів державних субсидій, можна констатувати відсутність позитивного впливу на економіку зазначених витрат.

Ліквідність банківської системи

Для стимулювання економічного зростання у 2013 році слід вжити таких заходів.

1. Стимулювання експорту за рахунок девальвації національної валюти на 25-35%.

Це надасть змогу стимулювати економічне зростання за рахунок розширення грошової бази та зростання кредитного потенціалу комерційних банків.

Крім того, помірна девальвація гривні дозволить залучити іноземних інвесторів, які сьогодні, зважаючи на високий рівень очікувань девальвації, займають вичікувальну позицію.

2. Збільшити обсяги державних видатків на фінансування програм будівництва житла. По-перше, це супроводжується значним мультиплікативним ефектом, а по-друге, існують незначні ризики нецільового використання зазначених коштів.

Виділення на зазначені цілі 10-15 млрд грн дасть змогу додаткового збільшити темп економічного зростання на 0,3%.

Важливим є також питання щодо джерела отримання зазначених коштів. У держбюджеті закладено дефіцит на рівні 3,2%, що не є високим показником, зважаючи на потреби у фіскальному стимулюванні економіки.

Проте, зважаючи на значний обсяг витрат на погашення і обслуговування державного боргу у 2013 році, збільшити рівень дефіциту бюджету понад зазначені межі - проблематично.

Ефективним рішенням може бути перерозподіл коштів на економічний розвиток шляхом зменшення витрат на субсидування збиткової та неефективної діяльності державних підприємств.

Василь Башко, економіст