Днями президент задовольнив подання столичного градоначальника Олександра Попова про звільнення трьох глав райдержадміністрацій Києва - Голосіївської, Святошинської та Подільської.

Офіційна причина - ганебне становище з прибиранням снігу на дорогах та прибудинкових територіях.

Оголошуючи такі кадрові висновки, Попов вказав, що причиною стали безперестанні дзвінки на "гарячу лінію" 15-51 із скаргами громадян.

Втім, названа цифра дзвінків украй непереконлива. Приміром, у глави Подільської РДА керівне крісло відібрали всього після півсотні скарг.

Аби зрозуміти, що ж сталося з дорогами не лише в столиці, а й по всій Україні, варто пригадати події початку грудня 2012 року, коли більшу частину України вкрив сніг.

Найбільше дісталося Києву, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській і Чернівецькій областям, які буквально загрузли в снігах. За межами населених пунктів деякі водії більше доби чекали в заметах, доки їх визволить з полону стихії бійці МНС.

Ситуація набула ознак стихійного лиха, а в столиці так і вирішили: оголосили надзвичайний стан природного характеру. Тоді ж міські служби заявили, що коштів на очищення вулиць від снігу в бюджеті катма, і почали активно залучати кредити для порятунку хоча б столиці.

Техніка вийшла на вулиці з великим запізненням. На тих міських проспектах, що мають три-чотири смуги для руху, у кращому разі залишилося півтори. Вони й прийняли на себе головний транспортний удар.

Фото LUFA

За словами колишнього першого заступника міністра транспорту та зв'язку Василя Шевченка, саме надмірне навантаження на частину проспектів і бульварів призвело до нинішньої ситуації із станом доріг. Байдуже, йдеться про Київ чи "автобан" Київ-Одеса, який перетворився на руїну.

Дорога потребує певної технології очищення. Пішов сніг - техніка щонайменше за шість-вісім годин повинна приступити до його прибирання, а потім, якщо заметіль не вщухає, розчищати дороги кожні дві години.

Шевченко стверджує, що нормативи прибирання з часу його відставки у 2010 році не змінювалися, тож розчищати дороги треба до тротуарів, а не аби як.

Температурні перепади, на яких як на причині катастрофи з дорогами наполягає Віктор Янукович-молодший, насправді ні до чого. Дорога триматиметься купи лише тоді, коли за нею є належний догляд. В іншому випадку пуття не буде.

Щиро потішив своїми версіями і очільник столичного "Укравтодору" Георгій Глінський. За його версією, дорожній безлад у Києві спричинено тим, що навіть проспект Перемоги на ремонтувався "33 роки".

Фото oboibesplatno.ru

Смілива версія, проте капітальний ремонт цієї головної артерії було приурочено до візиту в Україну Іоана Павла ІІ. Минуло з того часу якесь десятиліття.

Керівництво "Укравтодору" уникає коментарів щодо ситуації з дорогами, а на урядовому рівні навести лад доручено віце-прем'єру Олександру Вілкулу.

Міністерство інфраструктури після акції фейсбук-спільноти під стінами "Укравтодору" повідомило, що найближчим часом запустить в роботу сотню асфальтобетонних заводів по всій Україні.

Звучить начебто переконливо, проте схожа заява вже лунала днів з десять тому. Того разу в офіційному повідомленні міністерства йшлося, що ці 95 заводів уже працюють з повною віддачею, забезпечуючи шляховиків гарячим асфальтом.

При тому, що ремонтувати ним дороги можна лише тоді, коли температурні показники перевищать плюс 8 градусів за Цельсієм.

Однак не треба думати, що виходу не існує. Світ вже давно використовує для поточного ремонту доріг так званий холодний асфальт. Родом він з Канади, проте набув поширення і популярності у США, Ізраїлі та скандинавських країнах.

Фото regdorstroy.com.ua

Познайомилися з ним і в Росії. Передусім там, де треба латати дороги в умовах вічної мерзлоти. Фактично інгредієнти суміші традиційні, крім спеціальної полімерної добавки. Вона не тільки забезпечує довготривале зберігання суміші, а й застигає від контакту з атмосферним повітрям. І байдуже, якої воно температури.

Діапазон застосування - від мінус 30 до плюс 40 градусів. А рух на ділянці, де йде ремонт, можна навіть не обмежувати, адже колеса автівок утрамбують суміш.

Для України "холодний асфальт" теж не дивовижа. Таку технологію ремонту пропонують приватні будівельні компанії в багатьох куточках держави.

Головним чином, для асфальтування майданчиків, де важко або неможливо застосовувати важку ремонтну техніку: від доріжок до котеджів до вокзальних перонів. Така начебто вузька сфера застосування обумовлює й вищу, порівняно з традиційною технологією, вартість ремонту або укладання.

Якщо традиційний ремонт дорожнього полотна гарячою сумішшю коштує 125 грн за квадратний метр, то чудо-суміш - 160 грн. Хоча компанії з утримання доріг у прайсах зазначають: замовник може розраховувати на знижку 20% при великих обсягах робіт.

Фото blogspot.com

Отож, нова технологія мала б набути повсюдного застосування, оскільки саме вона дозволяє врятувати асфальт до того часу, коли його можна буде латати традиційними способами. Про неї знає й Микола Азаров, оскільки згадував про "холодний асфальт" на урядовому засіданні.

У Києві подекуди можна побачити, як працівники шляхового господарства укладають суміш, що не парує навіть у морози. Водії вже, либонь, помітили крупнозернисті "латки" на дорожньому полотні. Та радіти все одно не випадає, адже за технологією краї вибоїни треба зрізати фрезою, вирівнявши яму до однакової глибини.

Якщо вибоїна глибша за 5 см, рекомендується підсипати щебінь. Потім - змастити краї гарячим бітумом і лише після цього вкладати дорогий технологічний продукт.

Однак спостереження за ремонтом вказують, що елементарними технологічними нормами нехтують, а холодну суміш кладуть прямо у воду. Хоча оброблювану ділянку необхідно позбавити від води.

Мабуть, прокурорам варто не лише шукати стрілочників в регіонах, які займалися приписками щодо виконаний робіт, а й перевірити під власним носом дотримання вимог хоча б у столиці. Інакше шалені кошти знову підуть на пси і доріг не врятують.

Фото blogspot.com

Щодо фінансів. За попередніми даними ціновий доважок до автомобільного пального дозволив накопичити в дорожньому фонді 15 млрд грн. Щоправда, левову частку цих коштів - до двох третин - довелося віддати Європейському банку реконструкції та розвитку, який фінансував будівництво доріг.

От і не зрозуміло тепер, чи варто радіти, що Україні обіцяють 600 млн євро на завершення реконструкції траси Київ-Харків.

Ще хочеться, щоб з'явився такий телефон довіри, після скарги на який без посад залишилися б не тільки глави районних адміністрацій, а й градоначальники та керівництво "Укравтодору", а "паперєднік" нинішнього міністра інфраструктури відповів на просте питання: "А де дороги?".