Підписання першої угоди щодо видобутку сланцевого газу в Україні є справою найближчого майбутнього.

23 січня Кабмін Миколи Азарова схвалив проект угоди про розподіл продукції, що видобуватиметься на Юзівському родовищі. Угода буде тристоронньою – між державою Україна, нідерландською "дочкою" корпорації Shell "Shell Exploration and Production Ukraine BV" та ТОВ "Надра Юзівська".

Цим же рішенням уряд уповноважив міністра енергетики Едуарда Ставицького підписати угоду та дозволив йому "вносити в разі потреби до її (угоди) проекту зміни, що не мають принципового характеру".

Раніше Донецька і Харківська облради, на території яких і є Юзівське родовище, без проблем схвалили проект видобутку сланцевого газу.

"Економічна правда" вже неодноразово писала про третю сторону УРП – "Надра Юзівська". 90% цієї компанії належить державним "Надрам України", а 10% - фірмі "СПК-Геосервіс". Таким чином ця загадкова компанія екс-співробітників НДІ "Нафтогазу" братиме участь у розподілі вуглеводнім разом з державою і транснаціональними корпораціями.

Існує думка, що завдяки такий схемі реалізований інтерес президентської родини, яка дала доступ корпораціям до українських родовищ.

Більше того, сам проект угоди ніхто не бачив. У яких пропорціях розподілятимуться багатостраждальні вуглеводні між названими фігурантами залишається таємницею. Не був доданий цей проект і до свіжого рішення Кабміну – на урядовому сайті опублікували лише саме "ритуальне" рішення.

Фото energytribune.com

Суттєвим є той факт, що погодження проекту місцевими органами влади було обов'язковою умовою підписання угоди. І саме тут мав би "сплисти" екологічний аспект.

Адже існує думка, що технологія видобутку сланцевого газу з використанням технології гідророзриву є екологічно небезпечною. Деякі екологи стверджують, що гідророзрив може спричинити забруднення ґрунтових вод.

Через можливі проблеми деякі країни заборонили видобуток сланцевого газу. Зокрема, так сталося у Франції. Але щодо французького випадку є різні думки, адже, крім екологічних питань, у Франції існує "ядерне лоббі", яке зацікавлене у розвитку свого напрямку.

Певні проблеми з технологію гідророзриву були у Великій Британії. 2011 року, під час випробувальних робіт поблизу Блекпулу, відбулося два землетруси, які можна було відчувати на поверхні. Після цього роботи були призупинені, і створена спеціальна урядова комісія.

Щоправда минулого року британська комісія дійшла висновку, що технологію гідророзриву застосовувати можна, але під жорстким контролем.

Також в організації "антисланцевої" кампанії у Європі підозрювали російський "Газпром", який жодним чином не зацікавлений у розвитку альтернативних видів палива.

Отже екологічний аспект лишається дискусійним й донині. Однозначної відповіді щодо безпечності технології гідророзриву поки ніхто не дав.

Минулого року, під час спілкування з керівником представництва Shell в Україні Грехемом Тайлі, "Економічна правда" поцікавилась цим питанням.

"Ми переконані, що газ з ущільнених порід може видобуватися безпечно як для людей, так і для довкілля. Саме тому ми не шкодуємо ні часу, ні зусиль на співпрацю з неурядовими організаціями, представниками місцевих спільнот та громад для того, щоб з'ясувати, як нам втілювати наш проект найкращим чином", - казав тоді Тайлі.

А український ідеолог проекту "Сланцевий газ" Едуард Ставицький в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" стверджував, що "у пропозиціях компаній Shell і Chevron є цілий розділ щодо екології, і ми над цим щільно працюємо, включаючи і управління екологічними ризиками".

Західна Україна

В українських реаліях найбільш проблемним лишається економічний бік справи. Коли переможцями державних конкурсів з відбору майбутніх учасників видобутку сланцевого газу стали світові гіганти Shell та Сhevron, можна було тільки порадіти.

Адже корпорації мають звичку ретельно слідкувати за своїм іміджем, і співпраця з Україною мала би бути прозорою, як сльоза дитини. Але все сталося як завжди. Була вигадана нехитра схема з введенням "прокладки", участь якої може пояснюватися легалізацією банального "відкату".

Проекти угоди з конкретними цифрами розподілу українського газу також лишаються утаємниченими. Тим часом, підписання угоди щодо Юзівської площі вийшло на фінішну пряму.

vestifinance.ru

Видається, що несподіванок на родовищі, яке знаходиться у вотчині чинної влади, очікувати не варто. Питання вирішено.

А от з другим потенційним родовищем сланцевого газу – Олеською площею – несподіванки цілком можуть статися.

Ця площа знаходиться в межах Львівської та Івано-Франківської областей. Її має розробляти компанія Сhevron, спільно з українським ТОВ "Надра Олеська". Схема та ж сама, що й у випадку Юзівської площі – "Надра Олеська" створена НАК "Надра України" та ТОВ "СПК-Геосервіс".

Але ситуація там є ще очевиднішою. Компанію "Надра Олеська" очолив пан Максим Шишлов. Ця невідома широкому загалу людина має цікавих партнерів та не менш цікаву біографію.

Зокрема, у Шишлова простежується непрямий зв'язок з компанією "Танталіт", яка володіє територією резиденції Віктора Януковича "Межигір'я". Більше того, 2007 року Шишлов працював директором департаменту фінансових інвестицій НАК "Надра України".

Тоді "Надра України" очолював Едуард Ставицький, і саме тоді ця державна компанія запустила процес відчуження "Межигір'я" на користь Януковича. Ці факти дають ще більше підстав вірити у інтерес "Сім'ї" у сланцевому газі.

Втім, є один суттєвий момент. Погоджувати проект видобутку на Олеській площі мають Івано-Франківська та Львівська облради. А вони контролюються опозицією. Зокрема, обидві облради очолюють представники "Свободи" – Василь Скрипничук та Петро Колодій відповідно.

Можна припустити, що такої ж "теплої ванни", як у Харківський та Донецькій облраді тут не буде.

Екс-голова екологічної комісії Львівської облради, а нині голова екологічного комітету Верховної Ради Ірина Сех ще минулого року заявляла, що громадськість намагаються усунути від питання про видобуток сланцевого газу на Львівщині.

Більше того, 17 січня Сех зареєструвала у Верховні Раді постанови про проведення парламентських слухань на тему "Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні".

У пояснювальній записці до постанови зазначається наступне:

"Верховною Радою України прийнято зміни до законодавчих актів, згідно з якими до вуглеводневої сировини, нетрадиційних вуглеводнів віднесено газ сланцевих товщ. Кабінетом Міністрів України видобування та використання як альтернативного виду палива газу сланцевих товщ віднесено до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2012-2016 роки, затверджено умови конкурсів на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Олеської та Юзівської ділянок, на яких можна видобувати сланцевий газ.

Водночас можливі екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні викликають протести громадськості, зокрема екологічні наслідки застосування технології гідророзриву пласта, а також спричиняють численні звернення громадських організацій до органі влади України, міжнародних організацій та Європарламенту".

Саме для цих питань представниця "Свободи" пропонує провести 20 березня слухання у сесійній залі.

Раніше екс-міністр екології, а нині міністр енергетики Ставицький вже заявляв, що видобуток на Олеській площі є безпечним, а місцеві органи влади ніхто не намагався усунути від процесу.

Однак можна припустити, що саме суперечливе екологічне питання стане "мотором" протидії реалізації сланцевого проекту на Західній Україні.