У матеріалі "Газовий геноцид" "Економічна правда" писала, що бюджетні установи та організації купують газ дорожче, ніж підприємства олігархів.

Готуючи той текст, ЕП, зокрема спиралася на публікації сайту "Наші гроші".

В одній з них повідомлялося, що професійно-технічне училище №5 міста Ковеля Волинської області замовило "Волиньгазу" 170 тис кубометрів палива по $624.

А миколаївський обласний онкодиспансер - по $708 за тисячу кубометрів.

У відповідь облгази звинуватили видання у брехні. Зокрема, ЕП отримала повідомлення прес-служби "Миколаївгазу" та "Волиньгазу".

"В ответ на публикацию в сети интернет о том, что ПАО "Николаевгаз" завышает цены на природный газ, высылаем вам письмо со статьей-пояснением, что ПАО "Николаевгаз" само не формирует цены и тарифы на это топливо", - йшлося у першому листі.

У ньому наводиться наступне пояснення.

"За результатом проведеної процедури закупівлі було укладено договір від 28.12.2012 року №ТП-Б-2031035-МГ на постачання природного газу за регульованим тарифом між ПАТ "Миколаївгаз" та Обласним онкологічним диспансером Миколаєва, на загальну суму 1 556 708 грн з ПДВ 20%, у якому зазначена загальна ціна за 1 тис кубічних метрів газу, яка відповідно до умов договору становить 4 717,2960 грн. з ПДВ 20%...

Прес-служба ПАТ "Миколаївгаз.

У листі "Волиньгазу" стверджується те ж саме: інтернет-видання надали неправдиву інформацію. В прес-службі "Волиньгазу" наводять алгоритм розрахунку ціни для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

До встановленої НКРЕ ціни (3 509 грн за тис куб м) додається наступне.

1. Цільова надбавка у розмірі 2% відповідно до Податкового кодексу, що становить 70,18 грн.

2. Тариф на транспортування газу, затверджений НКРЕ, у розмірі 305,6 грн.

3. Тариф на постачання газу, затверджений НКРЕ, у розмірі 35,3 грн.

4. ПДВ на ціну на газ і послуги в розмірі 20%.

"Відповідно, кінцева ціна тисячі кубометрів газу для бюджетних споживачів становить 4 704,096 грн, і вона враховує податки, вартість транспортування і поставки газу, затверджені НКРЕ. Саме ця ціна вказана у кожному договорі, який "Волиньгаз" укладає з установами та організаціями, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів".

Фото livejournal.com

ЕП вирішила знайти первинну документацію, що міститься на порталі "Державні закупівлі", і з'ясувала кілька цікавих фактів.

Перше. Бюджетні організації купують в облгазів газ за процедурою закупівлі в одного учасника. Тобто тендер не проводиться. Це зрозуміло, бо закупівля здійснюється у монополіста. Альтернативи даному підприємству в жодному регіоні України не існує.

Власне, так і записано в обґрунтуванні необхідності проведення торгів в одного учасника. "З метою забезпечення умов проживання, повноцінного харчування учнів закладу існує нагальна потреба в забезпеченні закладу природним газом".

Друге. На порталі "Державні закупівлі" означені геть інші ціни, ніж "встановлені НКРЕ 3 509 грн з цільовими надбавками та тарифами".

Хто ж тут бреше? Може, "Вісник державних закупівель"?

Наприклад, на сайті державних закупівель вказано, що договір між ПТУ №5 та ПАТ "Волиньгаз" укладено 29 грудня 2012 року. Наступного дня після того, як НКРЕ затвердила своєю постановою №1848 граничний рівень цін на газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

Більше того, сума договору становіть 848 300 грн. Обсяг постачання - 170 тис куб м.

Інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника

Джерело: tender.me.gov.ua

За правилами арифметики, які можна перевірити за допомогою калькулятора, вартість тисячі кубометрів для цього ПТУ №5 становитиме не 4704,096 грн., а 4990 грн. За поточним курсом НБУ це якраз 624,5 дол за тисячу кубів.

Може, помиляється ПТУ №5? За поясненнями прес-служби "Волиньгазу", це завбачливість працівників навчального закладу.

"Навчальний заклад декларує намір купити певний обсяг газу, а його очікувану вартість протягом 2013 року на рівні 4 990 грн. за тис кубометрів публікує у "Віснику державних закупівель". Вказавши ціну "із запасом", навчальний заклад убезпечив себе від того, що коштів не вистачить, коли державні ціни на газ протягом року зростуть", - пояснили у "Волиньгазі".

Цікаво, що ця завбачливість вартувала волинському обласному бюджету 48 603 грн. Хто врешті-решт мав би відповісти за цю перевитрату в особливо великих розмірах?

Така ж ситуація склалася і з іншими фігурантами резонансної публікації - ПАО "Миколаївгаз" та ПАО "Луганськгаз", які заявили ціни 4 717,296 грн. та 4 698,5760 грн. за тисячу кубометрів.

Втім, якщо звернутися до славнозвісного "Вісника державних закупівель", який і став першоджерелом, то, судячи з обсягів та сумарної вартості угод, випливає зовсім інша вартість газу для бюджетних організацій. Причому на відміну від Волині різниця в цінах більш суттєва.

Інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника

Джерело: tender.me.gov.ua

У випадку з "Миколаївгазом" обласний бюджет Миколаєва заплатив 5 660 грн - $708 за курсом НБУ, а з "Луганськгазом" - 5 647 грн або $706 за тис куб м.

Інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника

Джерело: tender.me.gov.ua

І якщо припустити, що обласний бюджет Миколаївської області сплатив ціну, яку дає "Вісник державних закупівель", то з нього переплачено 311 тис грн, а з Алчевського міського бюджету - 35 тис грн.

Можливо, це і перестраховка, як на Волині, але процедура закупівель в одного учасника не дає простору для таких імпровізацій.

Вона виглядає так. Замовник та продавець попередньо проводять переговори, під час яких укладають протокол. У ньому вказується узгоджена ціна. Після переговорів обидві сторони скріплюють протокол підписами. Якщо таких переговорів не проведено, і протокол відсутній, то це порушення є відповідальністю замовника.

Після цього подається оголошення на проведення закупівель в одного учасника. У ньому повинна міститися ціна на товар. Заявлена ціна в оголошені мусить збігатися з ціною, закріпленою сторонами в протоколі.

Та ж ціна - протоколу переговорів і оголошення - потім публікується в інформації про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника. Вона ж повинна бути закріплена в договорі, який укладається між замовником і продавцем. Договір підписується і скріплюється мокрими печатками.

ЕП вдячна за пояснення, надані облгазами, але вони не є спростуванням. Вони не доводять, що бюджетники купують газ за ціною, яка відповідає законодавству. Навпаки, облгази таки постачали бюджетним установам паливо за дикими цінами - $624, $706, $708, $764 і $875 за тисячу кубометрів.

Якщо уряд нічого не захоче змінити, вони продовжать це робити. Хвиля негативних публікацій вляжеться, і облгази Дмитра Фірташа та інших бізнесменів продовжать отримувати надприбутки за рахунок державного бюджету.

А дехто навіть повірить, що вони цього не роблять.