Місцеві органи влади і працівники бюджетної сфери в Україні залишилися один на один з проблемою безгрошів'я.

В країні вже кілька місяців поспіль затримується перерахування субвенцій з рахунків Держказначейства до місцевих бюджетів. Фінансування регіонів настільки обмежене, що грошей не вистачає навіть на виплату зарплат.

У жовтні читачі "Економічної правди " повідомили, що Державна казначейська служба заморозила рахунки місцевих бюджетів і фактично не перераховує належні їм гроші, фінансуючи лише видатки на зарплату та енергоносії.

За роз'ясненнями ЕП звернулася до управління Держказначейства у Тернопільській області. Там повідомили, що така ситуація склалася не лише у їхній області.

"Ситуація з блокуванням платежів виникла у всіх регіонах України. Казначейство тут ні до чого. Київ не дає грошей", - повідомила прес-секретар голови управління Державної казначейської служби у Тернопільській області Галина Костач.

Реакція влади не забарилася. На сайті Кабміну з'явилося повідомлення, що казначейство  здійснює платежі своєчасно - згідно з розписом держбюджету. Тим не менш, проблема, схоже, тільки загострювалася.

За словами голови громадської ради освітян і науковців України, екс-міністра освіти Станіслава Ніколаєнка, з другої половини вересня казначейство заблокувало рахунки університетів та інших навчальних закладів.

Відтак, навчальні заклади не можуть використовувати власні кошти, які вони отримують за платне навчання, оренду приміщень чи надання інших платних послуг.

Пізніше в інтерв'ю ЕП головний лобіст місцевої влади віце-президент Асоціації міст України Мирослав Пітцик заявив, що маніпуляції Міністерства фінансів з платежами нагадують йому ситуацію 2009 року при уряді Юлії Тимошенко, коли кошти місцевих бюджетів направляли на оплату боргів із заробітної плати і пенсій.

"В держбюджеті грошей мало, тому що в економіці відбувається серйозний спад, а в місцевих бюджетах - поки що перераховуються. Тож інколи кошти, які є на казначейському рахунку, використовують для латання дір державного бюджету. Тобто гроші громад перекидають на потреби держави", - пояснив Пітцик.

За його словами, загальна сума боргу по Україні сягнула мільярда гривень: "Це дані 130 міст, які надали інформацію. Однак це не означає, що в інших нема проблем, просто вони мовчать. Затримується оплата на різні суми: від 50 млн грн до 1 грн".

На початку листопада у пресі почала з'являтися інформація про мітинги у містах з вимогою виплатити борги із заробітної плати. Однак прем'єр Микола Азаров згадав про це лише 21 листопада на засіданні уряду. Він заявив, що борги - це проблема самих керівників міст, і вони за це відповідатимуть персонально.

Фото УП

Вже через тиждень на засіданні уряду його керівник визнав, що додатковий ресурс, який був наданий областям з держбюджету минулого місяця, витратили не на зарплату, а на інші цілі. Також Азаров наголосив, що коштів на рахунках місцевої влади набагато більше, ніж заборгованість із заробітної плати.

29 листопада віце-прем'єр Сергій Тігіпко нагадав, що зарплати лікарів і вчителів - це захищені видатки, які повинні здійснюватися у будь-якому разі. "Всі необхідні для цього кошти будуть перераховані місцевим бюджетам", - пообіцяв він.

Однак звідки гроші? "Обсяг коштів на Єдиному казначейському рахунку зменшився до катастрофічної позначки", - заявила народний депутат Леся Оробець. На її думку, ця ситуація не лише провокує загострення соціальних непорозумінь, але й вимагає чіткого плану порятунку країни і захисту найбільш вразливих категорій громадян.

"Порівняно з минулим роком обсяг коштів на ЄКР зменшився удесятеро: з 17,2 млрд грн до 1,76 млрд грн", - зауважила депутат.

За оцінкою політика, уряд намагається будь-що "поховати в часі" звіт про кошти, змарновані в інтересах передвиборних потреб Партії регіонів.

"Влада свідомо затягує прийняття держбюджету. У такий спосіб відповідальність за нинішній фінансовий колапс переадресовують новому скликанню Верховної ради. А з уряду "списують" відповідальність за соціальні виплати, на які грошей уже нема. Мовляв, доки немає нового бюджету - доти не буде виплат", - наголосила Оробець.

Колишній голова Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва Олександра Кужель в інтерв'ю "Українській правді" зазначила, що ситуація з боргами із заробітної плати в Україні дійшла до точки кипіння.

"Коли питання стоїть про невиплату зарплати - все, вже нижче нікуди. Перед виборами був борг із зарплат на мільярд. Будьте відповідальні перед людьми - погасіть. Так ні ж, цей мільярд пішов на камери для дільниць", - сказала Кужель.

За словами експерта Центру імені Разумкова, першого заступника Мінсоцполітики у 2008- 2010 роках Павла Розенка, суть заборгованості полягає в тому, що, наприклад, в столиці замість виплати авансу за листопад влада в кінці місяця розрахувалася з боргами за попередні місяці.

"Борг становив до 140 млн грн. Це лише по Києву за один місяць. Якщо ж подивитися уважно інформацію з регіонів, можна побачити, що абсолютно всі бюджетні установи в усіх регіонах мають певні проблеми з виплати зарплати", - заявив Розенко.

Фото УП

За даними профспілкових організацій до кінця 2012 року на повноцінне фінансування зарплат не вистачає щонайменше 8-10 млрд грн, повідомив експерт.

"Це означає те, що держбюджет не має реального ресурсу для своєчасної виплати зарплат. Очевидно, що влада не ризикне вносити соціальне напруження, і буде намагатися платити вчасно. Але, як правило, це будуть "голі" зарплати - додаткових преміальних чи надбавок чекати не слід", - сказав Розенко.

Така ситуація, вважає він, склалася передусім через "дуже серйозні помилки" при плануванні бюджету. Мовляв, ще на початку 2012 року було відомо, що зарплати протягом року треба проіндексувати на 10-12%, проте передбачених коштів вистачало лише на п'ятивідсоткову індексацію.

"В такій ситуації, кожна бюджетна установа діяла по-своєму. Хтось скорочував штат, хтось виганяв людей у вимушені відпустки. Зараз, особливо в останні місяці, це звична практика поводження з працівниками бюджетної сфери", - заявив експерт.

Він також не погодився з тезою прем'єра про те, що у виникненні боргів винні регіони.

"Це відверта неправда, Микола Янович звично переклав відповідальність з уряду на якихось абстрактних представників влади. Хоча, треба чітко розуміти, що зарплата працівникам бюджетної сфери - це повноваження і виняткова компетенція державного бюджету та зобов'язання уряду", - запевнив експерт.

За його словами, місцеві бюджети до фінансування зарплат не мають стосунку. "Місцеві бюджети за наявності коштів можуть робити певні доплати до зарплат в межах відповідних розмірів, але основну суму і основні надбавки мають здійснюватися за рахунок бюджету", - заявив Розенко.

За словами експерта, кошти, які виділяються на зарплату, мають цільове призначення, тому заяви про те, що місцева влада витрачає ці гроші не за призначенням, не є правдивими.

Розенко зазначив, що іноді організації для виплати зарплат вимушені брати кредити у комерційних банків під заставу землі та приміщень. Також поширена практика переведення працівників на неповний робочий день і відпустки за власний рахунок.

"Використовуючи такі методи, чиновники показують, що заборгованості нема, але насправді вона є, і дуже критична", - підсумував експерт.

За даними Держстату, найбільший обсяг заборгованості із зарплат - у Донецькій області. В листопаді 2012 року вона становила 162,2 млн грн.