Недавно уряд повернувся до ідеї запровадження в Україні податку на виведений капітал замість податку на прибуток.

Податок на виведений капітал важко назвати популярним. З-поміж розвинутих юрисдикцій він застосовується лише в Естонії. Проте такий механізм позитивно сприймається інвесторами, які там працюють.

Однак Україна за своїм економічним станом, територією, населенням та політичними ризиками відрізняється від Естонії. Чи матиме позитивний ефект запровадження такого податку в Україні?

Нинішній податок на прибуток підприємств має низку недоліків. Наприклад, фіскальні органи та бухгалтерські служби компаній часто по-різному трактують, що і в яких обсягах можна відносити до валових витрат.

При розрахунку контрольованих операцій та застосуванні трансфертного ціноутворення з'являються суперечки стосовно діапазону цін за принципом "витягнутої руки".

Також серед спірних питань — врахування збитків попередніх періодів, зарахування або повернення податкових переплат, застосування справедливої вартості активів та нарахування амортизації.

Усі ці питання часто стають підставами для податкових перевірок. Це призводить до судових справ, які блокують великі суми спірних податків.

Крім того, у 2016 році надходження від податку на прибуток становили близько 7,7% зведеного бюджету або 2,5% ВВП України. Це вкрай низький показник порівняно з іншими країнами.

Аналітики німецької консультативної групи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій пов'язують низький рівень надходжень із суттєвими збитками, накопиченими платниками податків за попередні роки, та з інструментами правового ухилення від сплати податків.

Один з найпоширеніших механізмів оптимізації та мінімізації податків — маніпулювання фінансовою звітністю.

Порівняльний аналіз

Податок на виведений капітал повинен вирішити більшість проблем.

Зараз оподаткуванню податком на прибуток підлягають і поточна діяльність бізнесу, і розподілений прибуток у формі дивідендів, процентів та роялті. Тобто якщо бізнес отримав 100 грн і витратив 60 грн, то податком у розмірі 18% буде обкладатися прибуток у розмірі 40 грн. Тобто підприємство заплатить 7,2 грн податку.

Якщо з цих 40 грн прибутку власник-резидент отримає дивіденди, то із суми дивідендів буде вирахувано 18% авансового внеску — за певних умов. Якщо кошти будуть переказаніі нерезиденту, то буде нараховано 15% податку на репатріацію.

Міністр фінансів Олександр Данилюк

Податок на виведений капітал буде нараховуватися не на 40 грн, а лише на ту суму, яка буде переказана у вигляді дивідендів або прирівняних до них платежів. Розмір ставки буде залежати від виду платежу і того, хто отримує кошти.

Якщо це виплата дивідендів резиденту — платнику податку на виведений капітал, то ставка буде 0%, якщо неплатнику — нерезиденту або резиденту — 15%, якщо це фінансова допомога, не повернута протягом 12 місяців, — 20%.

Тобто якщо з прибутку 40 грн підприємство 20 грн перекаже власнику-резиденту як дивіденди, то розмір податку становитиме 0 грн, і решта 20 грн, які залишаться в компанії, оподатковуватися не будуть.

До платежів, прирівняних до дивідендів, належить ціла низка платежів, які є так званими непрямими шляхами виплати доходів або оптимізації прибутку.

Це, наприклад, деякі випадки сплати процентів нерезидентам, пов'язаним і непов'язаним особам, виплата фінансової допомоги та безоплатне передавання майна неплатнику податку на виведений капітал, придбання товарів та послуг у пов'язаних осіб, що використовують спрощену систему оподаткування, інвестиції у статутний фонд неплатників податку та інвестиції, що перебувають за межами України.

У деяких випадках до прирівняних до дивідендів платежів можуть відноситися навіть виплати у межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів.

Переваги для бізнесу

Податок на виведений капітал дозволить створити більш сприятливі умови для залучення інвестицій в Україну, а також позитивно вплине на ділову та інвестиційну активність.

Спроститься фінансова звітність підприємств.

Бухгалтерії не треба буде оптимізувати фінансовий результат. Звітність стане більш прозорою, зрозумілою та привабливою для інвесторів і банків, зменшиться кількість підстав для проведення податкових перевірок. Як наслідок — зменшиться кількість судових справ, які блокують великі суми спірних податків.

Бухгалтерський облік підприємств буде виконувати притаманну йому статистичну функцію, а саму звітність треба буде готувати у меншому обсязі, лише стосовно визначеного кола операцій з виплати дивідендів та прирівняних до них платежів.

Труднощі впровадження

Запровадження податку на виведений капітал не буде легким і безболісним. Передусім, втрат зазнає державний бюджет. Міністр фінансів Олександр Данилюк уже підрахував, що на перших етапах бюджет буде щорічно втрачати 35-40 млрд грн. За оцінками деяких експертів, цей показник буде меншим — близько 27 млрд грн.

Не вирішене питання, що робити з переплатою чи із збитками з податку на прибуток підприємств за попередні періоди. Можна провести залік накопичених переплат з податку на прибуток в рахунок сплати податку на виведений капітал.

Новий податок створить певні перешкоди для українських інвестицій за кордон: передбачається оподаткування внеску в створення підприємства за кордоном податком на виведений капітал.

Можливо, запропонована норма має на меті оподаткування капіталу, виведеного в низькоподаткові юрисдикції. Проте вона буде застосовуватися до будь-яких інвестицій, що є певною дискримінацією для українських інвестицій.

Є нюанси і з адмініструванням податку на виведений капітал. Виплату дивідендів і прирівняних до них платежів адмініструватиме банківська система. Як це відбуватиметься — невідомо.

У загальних рисах порівняльна таблиця ключових визначень та елементів щодо двох податків виглядає так.

* — детальніша презентація — на сайті Кабміну

Згідно з останніми заявами керівництва країни, введення податку на виведений капітал переноситься на середину 2018 року або на початок 2019 року. Очікуємо на зміни і сподіваємося, що це дасть поштовх інвестиціям в українську економіку та сприятиме розвитку українського бізнесу.

Тетяна Гринь, юрист, МЮФ Dentons