Как венчурные студии убивают акселераторы и "бизнес-ангелов"

Венчурні фонди, "ангельські інвестиції" і акселератори підтримували розвиток стартапів в Україні і це було досить успішним трендом до останнього часу.

Враховуючи зміни на світовому ринку, українським ІТ-підприємцям час змінити свій підхід до розробки і впровадження продуктів. Наприклад, згідно із спостереженнями MIT Technology Review, Ізраїль, як "країна стартапів", переживає не найкращі часи.

Загальна кількість капіталу, зібраного ізраїльським ринком високих технологій продовжує зростати з $5,5 млрд в 2017 році до $6,5 в 2018. Разом із тим, кількість укладених угод знизилася на 10% з 2015 рок.

Попит на технологічні розробки в світі зростає — Україна може стати країною, яка завдяки продуманій моделі розвитку ІТ-підприємництва може отримати від цього максимум вигод.

Венчурні інвестиції та "ангели"

Український венчурний ринок залишається невеликим за обсягом. Crunchbase порахував, що в 2018 році обсяг світових венчурних інвестицій становив $343 млрд. За підрахунком Української асоціації венчурного та приватного капіталу, український ринок венчурних інвестицій за минулий рік становив $337 млн.

Незважаючи на велику кількість ІТ-спеціалістів в країні та їх високу популярність на світовому ринку, доля венчурних інвестицій в українські стартапи становить менше 1% від світового. Інвестиції від "ангелів" ніколи не були великими — в США ангели інвестують по $25-100 тис., тоді як венчурні фірми в середньому інвестують $7 млн.

Олександр Давиденко, Chief Innovations Officer холдингу TECHHIA і керівник компанії VRTX Lab:

"Проблема не у відсутності ідей для стартапів, а у низькій обізнаності українських ІТ-підприємців як будувати бізнес стратегічно, створювати команду і управляти нею, шукати інвесторів і презентувати їм свій продукт".

Це пояснює чому в Україні більше розвинутий ІТ-аутсорсинг, де відповідальність за стратегію і процеси лежить на замовнику, а завдання виконавців — лише розробити рішення.

"Для розвитку стартапів необхідно, щоб відбулись зміни як у системі освіти, так і в самому ІТ-середовищі, — продовжує Давиденко, — Інакше ми зіткнемось із ситуацією, коли ідеї у підприємців є, а у інвесторів немає довіри, що команда зможе її успішно реалізувати".

Екосистема ІТ-галузі в Україні

Українська ІТ-галузь розвивається на 15-25% щороку. Та цей розвиток переважно стосується міжнародних компаній, які надають сервісні послуги із розробки ПЗ для закордонних клієнтів.

Разом із тим, і стартапи, і сервісні ІТ-компанії працюють в єдиній екосистемі, яку розвивають також спільно.

Костянтин Васюк, виконавчий директор асоціації ІТ України:

"Зважаючи на недостатній рівень захисту приватних інвестицій, порівняно з тим же Ізраїлем, а також на відсутність IT-екосистеми, інвестиції в український бізнес все ще високоризикові.

Разом із тим є і позитивні сигнали для потенційних інвесторів: стабілізація курсу, розвиток фінансових ринків, покращення позицій України в рейтингу Doing business, збільшення кількості бізнес-подій в сфері IT.

Саме завдяки нетворкінгу та розвиненій мережі бізнес-контактів, венчурні фонди знаходять перспективні проєкти для інвестицій".

Учасники цієї екосистеми — ІТ-компанії та їх клієнти, державні та комерційні установи (в тому числі — заклади освіти і орендодавці офісів), ІТ-підприємці і штатні працівники, постачальники комп'ютерної техніки. Всі вони впливають один на одного і мають бути гнучкими, щоб швидко розвивати ринок і складати конкуренцію глобально.

Вартість роботи спеціалістів та оренди офісів диктуються ринком, разом із тим, "перегрітість" зарплат і недостачу приміщень ІТ-галузь відчуває вже давно. Також на екосистему суттєво впливають великі міжнародні корпорації, яких приваблює все ще низька вартість роботи українських розробників порівняно із ринком США чи Європи та її якість, на порядок вища за якість роботи індійських чи китайських ІТ-спеціалістів.

Міжнародні корпорації відкривають свої R&D та представництва, наприклад в Україні вже працюють Samsung Electronics, Oracle, Microsoft, Huawei, Google, Hewlett Packard, NetCracker, Aricent, SysIQ та Wargaming.

Та Україна може потрапити в пастку власної популярності як країни із ІТ-талантами.

Олег Крот, керуючий партнер холдингу TECHIIA

"Якщо ми хочемо розвивати технологічне підприємництво, то на ринку мають бути доступні людські ресурси. На жаль, продуктові компанії і стартапи вимушені конкурувати із сервісними, які мають більше грошей — і на оплату праці, і на оренду офісів. Це не добре і не погано, це ринок. Разом із тим, ми ризикуємо втратити найцінніше — можливість реалізувати підприємницькі ідеї, які генерують українські таланти".

Венчурні студії — кілери акселераторів?

Інвестиційні фонди і "ангели" націлені на отримання результату в короткій перспективі.

В останні роки вони намагаються долучатись на більш пізніх стадіях фінансування проєктів і брати на себе все менше ризиків.

Стара модель не побудована для глибоко досліджених науково-технічних інновацій. І прискорювальні програми, орієнтовані на менторство, не завжди найкращі для підготовки майбутніх підприємців

Є причина, що навіть такий провідний прискорювач, як Techstars, увійшов у студійну модель.

Натомість створення певних рішень, які можуть суттєво вплинути на вирішення глобальних питань, таких як зміна клімату і освоєння космосу, може займати більше часу і вимагати більше ресурсів на розробку.

Саме тому створення венчурних студій на базі великих технологічних компаній отримало таку популярність.

На відміну від інвестиційних фондів та акселераторів, які відбирають стартапи та фінансують їх заради швидкого зростання в обмін на власний капітал, венчурні студії — це компанії (в основному створені досвідченими підприємцями, інноваторами та інвесторами), які мають кошти, власний досвід та терпіння для "вирощування" власних стартапів з нуля.

Такі студії створюються підприємцями, які уже володіють певним працюючим бізнесом, або на базі великих технологічних компаній, які можуть виділяти ресурси на дослідження ринку та розробку нових ідей.

Венчурна студія VRTX Lab створено на базі холдингу TECHIIA, тут українські технологічні підприємці розвивають бізнес-ідеї, що пізніше виростають у повноцінний бізнес.

"Наразі в нашій венчурній студії ми розвиваємо три різні проєкти. Ми достатньо терплячі і не чекаємо повернення інвестицій вже завтра. Разом із тим, ми задієюмо напрацьовану експертизу спеціалістів в холдингу, використовуємо його ресурси і можливості", —  розповідає Олег Крот.

Венчурні студії, які ще називають "venture builders" чи "startup factories" — платформи, що надають стартапам необхідну експертизу та інфраструктуру для розвитку, перевіряють життєздатність проєктів, залучають інвестиції та створюють "тепличні" умови, що найкраще підходять для оформлення стартапу у самостійний бізнес.

Модель венчурних студій з’явилась завдяки Idealab — технологічному інкубатору, який було створено у 1996 році й з того часу він заснував більше 400 компаній, 40 з яких були успішно продані чи виведені на IPO. Такі студії як Rocket Internet і Betaworks почали з’являтись вже у 2007 році.

Венчурна студія може бути заснована кількома інвесторами, або як внутрішній підрозділ великої компанії.

Наявність потужної експертизи в ключових областях знань, інструментів для перевірки робочих ідей та ресурсів для роботи кількох команд допомагають створювати продукти набагато швидше і якісніше, ніж це роблять акселератори. Підтримка студії може продовжуватись кілька років чи взагалі не закінчуватись — саме це і відрізняє підхід венчурних студій від підходу акселераторів та бізнес-ангелів.

"Ми свідомо розвиваємо свою внутрішню венчурну студію, — ділиться Олег Крот, — Хоч робота зі студією коштує нам набагато більше, ніж просто доля в бізнесі, шанс, що проєкт виросте в окремий бізнес збільшується з 5-7% до 45-50%".

Олександр Давиденко, керівник компанії VRTX Lab визначає такі стадії роботи  венчурних студій:

Венчурні студії в Україні

В Україні сьогодні загалом з'являються компанії, які позиціонують себе як венчурні студії. Наприклад, Radar Tech, яка є технологічним кластером, по-суті, працює як венчурна студія.

Також досить відомим є акселератор Sector X, який також працює за моделлю венчурної студії.

Діяльність VRTX Lab  полягає в об’єднанні бізнесів, стартапів, держави, талантів та навчальних закладів. Результатом такої діяльності для великого бізнесу є доступ до інновацій, можливість проводити науково-дослідницьку роботу чи придбати інноваційні технології та компанії. Ця студія працює в напрямках блокчейн, esports, video production, martech, відновлювальні джерела енергії.

Завдяки венчурним студіям для стартапів відкривається доступ до ринку та великих замовників, можливість тестування продуктів, залучення кращих експертів для консультацій та отримання зворотного зв'язку, комерційного запуску у партнерстві з ключовими гравцями ринку. Все це значно підвищує відсоток "виживання" та успішність як бізнесів так і стартапів.