Бизнес хочет усилить ответственность чиновников за неправомерные решения. Как это повлияет на качество регулирования?
Приняв неправомерное решение во время проверки, представитель контрольного органа может навредить предприятию, а сам за это не ответит, сетуют компании. Бизнес просит установить более действенный механизм наказания за подобные действия. Должна ли эта инициатива стать законом? (укр)
Україна зробила значний поступ у підході до перевірок. Інспекційний портал публікує плани різних контрольних органів щодо перевірок, і компанії можуть заздалегідь підготуватися до таких заходів.
Крім того, був запроваджений ризик-орієнтований підхід: інспектори відвідують ті бізнеси, де є високий ризик невиконання правил.
Та все ж залишається значна проблема з "перевірками на місцях", кажуть у Спілці українських підприємців (СУП). Наприклад, інспектор прискіпується до формальностей і має на меті будь-що скласти протокол про порушення.
Тоді бізнес опиняється перед дилемою: сплатити штраф чи довести свою правоту через адміністративне або судове оскарження.
Щоб подолати проблему на такому рівні, підприємці пропонують змінити підхід до відповідальності за неправомірні рішення контролерів.
Перевірка формальностей
У бізнес-асоціації мають немало прикладів таких "формальних підходів".
Так, одна з відомих торгових мереж отримала штраф від інспектора Держпраці за те, що в наказі 15-річної давнини про призначення на роботу одного із співробітників був відсутній підпис цього співробітника.
Підписавши цей наказ, людина засвідчує, що її поінформували про працевлаштування в компанію.
"У даному разі йшлося про співробітницю, яка за 15 років встигла кар’єрно вирости в компанії від продавчині до менеджерки, піти в декрет і повернутися до роботи. Звичайно, йшлося про формальність", – розповідає співголова комітету з розвитку підприємництва СУП Андрій Єрашов.
За його словами, відомство згодом скасувало рішення інспектора.
"Компанія має 15 днів, щоб оскаржити перевірку в адміністративному порядку, тобто в тому ж органі, але на вищому рівні. Однак частіше за все контрольні органи формально розглядають такі скарги. Після цього шлях один – до суду", – каже Єрашов.
У липні Держпродспоживслужба відзначилася гучним скандалом через накладення необґрунтовано великого штрафу після проведення перевірки за скаргою клієнта "Нової пошти".
Споживач поскаржився на пошкодження посилки вартістю 500 грн. Чиновники наклали два штрафи на загальну суму 326 млн грн. Його розрахували як 10% обсягу реалізованої продукції компанії за лютий і березень.
Коли історія потрапила в публічну площину, підключилися і керівники відомства, і вищі чини. Навіть Мінекономіки вказало на неправомірність рішення інспектора, оскільки той необґрунтовано призначив максимальну міру покарання.
Штраф був скасований – допомогла репутація компанії. Відомство спершу відповіло доволі різко і заперечило будь-яку можливість перегляду рішення. Коли ж справа дійшла до розголосу в публічному просторі, рішення скасували.
"А от представники малого і середнього бізнесу не мають такої ваги", – наголошує Андрій Єрашов.
"Вирішувати цю проблему потрібно, адже чиновник, не давши дозвіл або провівши незаконну виїмку документів, може принаймні на деякий час зупинити діяльність бізнесу, завдати фінансової шкоди і ніяк за це не відповісти", – коментує експерший заступник міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта.
Що пропонує бізнес
Нинішня редакція Кодексу про адміністративні правопорушення містить різні норми щодо відповідальності чиновників за неправомірні рішення. Залежно від порушення закон передбачає і штрафи, і навіть звільнення.
Однак довести факт вчинення порушення і притягнути держслужбовця до відповідальності надзвичайно важко.
"Таких кейсів немає. Сам механізм притягнення до адміністративної відповідальності недієвий", – зауважує керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів, експерт з питань регуляторної політики та бізнесу Андрій Забловський.
Єрашов – один з авторів законопроєкту, що пропонує встановити відповідальність для чиновників за ухвалення незаконних рішень. Проєкт закону перебуває на стадії обговорення, він ще не зареєстрований у парламенті.
За неправомірне рішення під час перевірки автори законопроєкту пропонують встановити штраф у розмірі 170 грн.
Після десятого такого порушення – позбавити права обіймати певні посади, а після двадцятого – автоматично позбавляти повноважень підписувати розпорядчі документи.
Кожен факт неправомірного рішення має встановити суд, сказано в документі.
Законопроєкт також містить пропозицію передбачити автоматичну втрату права підпису чиновником. Це має працювати на основі відповідного реєстру контролерів.
Після 20 зафіксованих судом фактів незаконності розпорядчого акта контролер автоматично, без додаткових рішень, втрачає право підпису. Відповідна інформація вноситься в публічний реєстр.
Це також пропонується зробити підставою для недопуску та скасування подальших підписаних цією особою документів. На думку СУП, такий механізм стане інституційною перешкодою для "штампування" незаконних рішень.
"Законопроєкт розробляли разом з бізнес-омбудсменом та Європейською бізнес-асоціацією у 2018 році й орієнтувалися тільки на перевірки податкової. Надсилали його до тодішньої Адміністрації президента, але звідти жодної реакції не надійшло. Повернутися до цієї ідеї змусили історії "Нової пошти" та інших компаній", – говорить Єрашов.
Поле дії законопроєкту розширили на всі контрольні органи. За словами Єрашова, це створить запобіжники від дрібних порушень під час перевірок.
У СУП кажуть, що в цьому контексті бізнес найчастіше зіштовхується з неправильним застосуванням норм права або з незастосуванням їх там, де потрібно.
Контролери також можуть ігнорувати усталену судову практику, обґрунтовувати рішення припущеннями чи недостовірною інформацією, зловживати повноваженнями.
Цим грішать Державна податкова служба, Держпраці, Держпродспоживслужба та ДСНС, додають у бізнес-асоціації.
Чи користуватиметься бізнес такою опцією, якщо все одно доведеться йти до суду?
Звичайно, без вирішення проблеми наповненості судової гілки влади достатньою кількістю кадрів та без реформування судової системи обійтися неможливо. Це комплексна проблема.
Однак бізнес і зараз змушений оскаржувати неправомірні рішення в судах.
"Вказати ім’я конкретного контролера – це додатковий рядок у документах, що подаються до суду. Натомість у компаній зʼявиться дієвий механізм впливу на конкретну людину", – пояснює Єрашов.
До речі, закладена в законопроєкті ідея не нова.
"У 2017 році депутати зареєстрували схожий законопроєкт (7373), який навіть пройшов перше читання. Проєкт посилював механізм адміністративної відповідальності чиновників у частині дозвільної діяльності та надання адмінпослуг", – каже Забловський.
Загалом же в контексті запровадження відповідальності державних службовців за неправомірні рішення недооцінена ідея репутаційної складової, додає він.
"Сучасні технології дозволяють запровадити рейтингування чиновників щодо якості виконання ними повноважень. Публічне рейтингування створить конкуренцію і дозволить ефективніше боротися з корупцією. Мінцифри вже працює над таким рейтингуванням для визначення рівня оплати праці держслужбовців", – пояснює він.
Ідея законопроєкту СУП слушна, вважає Кухта. "Коли я був на різних державних посадах, не раз про це думав. Цю ідею потрібно юридично грамотно реалізовувати, щоб не створити дисбалансу", – каже він.
На його думку, зараз політичні шанси на ухвалення цього законопроєкту вищі, ніж були раніше. Зараз у парламенті немало народних депутатів, які прийшли з приватного сектору і розуміють проблеми бізнес-середовища.