Электронные сервисы: курс на прогресс
Похід у диджитал: як держава переводить спілкування з бізнесом в онлайн
Недавно уряд вирішив створити у кожному міністерстві посаду заступника з питань цифрової трансформації.
Це начебто підтверджує курс на "країну в смартфоні". У цьому напрямку Україна останніми роками непогано просунулся – запустила кілька важливих електронних сервісів для бізнесу.
Онлайн-подання документів дозволяє уникати спілкування з чиновником, що мінімізує корупційні ризики, та економить час.
Онлайн-форма уніфікована, вимагає однакову кількість документів для всіх, тоді як "в кабінетах" можуть виникнути різночитання.
З іншого боку, недосконалі з технічної чи безпекової точок зору сервіси можуть відбити бажання в користувачів іти в онлайн.
ЕП вирішила розібратися, чи вдалося Україні перевести відносини держави та бізнесу в інтернет-площину.
Цифрові перевірки
Перевести всі перевірки в онлайн – така благородна мета Інспекційного порталу, який запрацював восени 2017 року.
Інспектор повинен приходити на перевірку з планшетом і конкретним переліком вимог. Перевіряє – і ставить навпроти них позначки. Вимоги і плани перевірок кожного підприємства повинні бути на порталі.
Зараз до порталу приєдналися 27 контрольних органів з 30.
"Не підключилися Мінфін, який нікого не перевіряє у сфері лотерей через відсутність ліцензійних умов, Державіаслужба, яка теж не здійснює перевірки, Адміністрація держспецзв'язку, яка має особливості перевірок, пов'язані з додатковими вимогами безпеки даних", – каже керівниця з інформаційних технологій Офісу ефективного регулювання (BRDO) Яна Горюнова.
Щоправда, не приєдналася до Інспекційного порталу Державна податкова служба, яку чи не найбільше очікував побачити бізнес на inspections.gov.ua.
В Офісі ефективного регулювання пояснюють: контрольні органи публікують на порталі плани, результати кожного візиту до бізнесу, підстави для такого візиту, порушення. Звіти податкової містять багато непублічної інформації про компанії, тому відомство вивели з-під дії законодавства, яке зобов'язує публікувати дані про перевірки.
Урешті, планові перевірки податкової можна знайти на її сайті, хоча і без деталізації.
У червні BRDO за підтримки програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" обіцяє запустити доповнення до Інспекційного порталу – модуль "Помічник підприємця".
Зараз портал орієнтований на держоргани, а бізнесу доводиться шукати себе в списках планових перевірок. Новий модуль міститиме особистий кабінет підприємця.
"Ви просто введете свій код, і система розповість усе, що вона про вас знає", – пояснює Горюнова.
Утім, порталу є куди "рости". Неоцифрованими залишаються багато функцій. Наприклад, через нього не можна подати скаргу онлайн або відзвітувати про виконання інспекторського припису.
"Ми готові впровадити підпис уніфікованої форми акта за результатами перевірки онлайн. Питання лише в тому, наскільки різні органи готові це запровадити", – додає Горюнова.
Ще одна проблема порталу – уніфіковані форми актів, тобто перелік вимог, які потрібно виконати. Такі акти затвердили контролери в 43 сферах перевірки, це близько половини сфер, зауважують у BRDO.
Паперовий електронний сервіс
Електронні сервіси мають і недоліки, наприклад, реєстри можуть потрапити в публічний простір. Проте бізнес виступає за цифровізацію, бо це додає прозорості і знижує корупційні ризики.
Іноді виникають гібриди. Наприклад, у тютюновій галузі точаться дискусії про формат електронної системи відстеження руху сигарет. Запровадити її Україну змушують зобов'язання перед європейськими партнерами.
З останніх версій – залишити акцизну марку в паперовому варіанті з додаванням штрих-кодів та QR-кодів. Їх сканування дозволить відстежити подорож пачки цигарок від заводу чи митниці до полиці супермаркету.
Однак електронним сервісом це важко назвати – йдеться про паперову наліпку. До того ж, більшість контрабандних цигарок взагалі продають без акцизних марок.
"На легальному ринку електронно-паперова акцизна марка нічого не змінить. Виробники платять акцизний податок авансом задовго до початку виробництва, тому відстежувати їх за ланцюжком поставок немає сенсу", – каже директор з корпоративних питань тютюнової компанії "JTI Україна" Ґінтаутас Дірґела.
У 2019 році країни ЄС запустили систему Track&Trace – код, у якому зашифрована інформація про виробника пачки цигарок, оптовиків та продавців. Розміщують код не на акцизній марці, а на самій пачці, блоці і навіть на кожній палеті.
При кожному переміщенні – від виробника до оптовика, від оптовика до магазину – цей код сканують і дані потрапляють в систему.
Зупинили фуру з контрабандними цигарками на кордоні – нескладно з'ясувати, хто їх продав контрабандистам. Це допомагає боротися і з контрафактом: якщо код на пачці ніде не зареєстрований, значить, цигарки підроблені.
Така система – не панацея, адже контрабанду можна побороти тільки комплексними заходами. Однак інвестиції в обладнання для Track&Trace виробники вважають виправданими. Систему можна інтегрувати в європейську систему відстеження продукції, а потім – і в глобальну.
Довести до логічного завершення
Карантин – благодатний час для розвитку електронних сервісів. Він змусив звернутися до онлайну навіть принципових адептів традиційного способу подання документів і стимулював владу приділити ще більше уваги онлайн-послугам. Власне, через те й почалися призначення "цифрових" заступників міністрів.
Карантин актуалізував створення системи електронного судочинства, наголошує старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.
"Зараз оцифровуються послуги, що стосуються дедалі меншої кількості суб'єктів. Більшість "високочастотних" послуг вже запроваджено в електронному вигляді.
Зареєструвати ФОП або ТОВ, подати податкову звітність, оформити початок або завершення будівництва можна вже не один рік", – каже він.
З цим можна посперечатися: деякі із запущених "глобальних" сервісів зависли на етапі тестового режиму.
Наприклад, майже рік тому запустили реєстрацію ТОВ онлайн. Зараз послуга перебуває на тестуванні в реєстраторів Мін'юсту, а на порталі "Дія" її запуск заплановано на червень.
Інший кейс – податкова звітність. Удосконалення кабінету платника – обіцянка чи не кожного нового голови профільного відомства.
"Кабінет працює непогано, а недавно запустили "Дію". Єдине побажання – доводити ці сервіси до логічного завершення", – каже виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко.
Наприклад, не внесений в сучасні реєстри ФОП податкова може не розпізнати як закритий і нараховувати до сплати ЕСВ. Для його закриття потрібно спершу зареєструвати його в "Дії", потім закрити і занести деякі папірці до податкової, каже вона.
"З одного боку, ми маємо хороший електронний сервіс, а з іншого – все одно мусимо приходити персонально. Натомість весь цикл електронної послуги мусить бути в "цифрі".
Хоча загалом держава рухається в напрямку диджиталізації послуг, а часом навіть з хорошою швидкістю, не всі відомства йдуть в ногу", — підсумовує Дерев'янко.
Автор: Анна Родічкіна