Від ухвалення цього законопроєкту залежить співпраця України з МВФ у кризовий період. Експерти та журналісти називають цей документ "антиколомойським", оскільки він має найбільше значення для Приватбанку у судових спорах з ексакціонером Ігорем Коломойським.

Правка депутата Чорного не покращує законопроєкт і не має особливого сенсу, але за регламентом депутати повинні витратити час на її розгляд.

Цей приклад свідчить, наскільки малозмістовними та економічно безграмотними можуть бути депутатські пропозиції.

Іноді депутатські правки перекреслюють зміни, до яких країна йшла роками.

Нерідко парламентарі оформляють свої ініціативи у вигляді законопроєктів. ЕП зібрала кілька найбільш яскравих.

Скасувати податки для молоді

Найбільша кількість законопроєктів перебуває на розгляді парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики: 215.

"Це в рази більше, ніж в інших комітетах. Навіть в комітеті з агрополітики на розгляді тільки 25 проєктів", — каже перший заступник голови комітету Ярослав Железняк.

Економіка — одна з найпривабливіших тем для законодавчого спаму, додає він.

Наприклад, у жовтні 2019 року позафракційний депутат Олексій Кучер зареєстрував законопроєкт №2250, який пропонує встановити нульову ставку податку на доходи фізичних осіб, військового збору і ЄСВ для тих, хто не досяг 27-річного віку.

Мовляв, це спонукатиме роботодавців працевлаштовувати випускників і молодих фахівців. Крім того, це допоможе спинити відплив молоді за кордон, пояснив автор законодавчої пропозиції.

Однак фінансового обґрунтування своєї ідеї Кучер не надав.

У Мінфіні зауважили, що мова йде про недоотримання бюджетом 12,4 млн грн від 1,3 млн осіб. Саме стільки ПДФО і військового збору сплатили люди відповідного віку у 2018 році. Схудне від ініціативи і Пенсійний фонд.

Такі пільги порушують правило рівності всіх платників податків, додали в міністерстві.

Ця ініціатива могла б мати позитивний ефект, якщо одночасно було виконано кілька умов, каже юрист AVELLUM Антон Задериголова.

По-перше, у країні повинно бути багато вакансій із зарплатами, на третину нижчими, скажімо, від польских. Адже мова йде про "економію" 19,5% ПДФО та військового збору і ще 10,5% — різниця між вартістю оренди житла в Україні і за кордоном та витрати на поїздки додому.

По-друге, це повинні бути вакансії, які систематично не заповнюються.

"Якщо нема хоча б однієї з цих умов, економіка України не відчує суттєвого покращення від запропонованих заходів", — каже юрист і додає, що менш ніж за два місяці проєкт був відкликаний.

"Видається, що попит на вакантні посади з достойним рівнем оплати в Україні перевищив пропозицію і цей попит поїхав шукати свою пропозицію деінде", — підсумовує Задериголова.

Такі ініціативи мали б супроводжуватися пропозиціями щодо скорочення витрат бюджету або пошуку додаткових джерел надходжень — це вимога Бюджетного кодексу. Однак парламентарі рідко завдають собі такого клопоту, зауважує Железняк.

"Єдиний фільтр — позиція комітету та уряду. Хоча уряд не завжди встигає реагувати — багато проєктів", — пояснює депутат.

Зараз такі пропозиції не на часі, але до них ще можуть повернутися. "Можливо, про ініціативу згадають ближче до виборів, коли знову прийде час набирати політичні бали", — припускає Задериголова.

Скасувати пенсійну реформу

Щонайменше 17 законопроєктів у Верховній Раді пропонують внести зміни в систему нарахування пенсій без жодного фінансового обґрунтування.

Наприклад, когорта депутатів з фракції ОПЗЖ пропонує повернути величину оцінки одного року страхового стажу при призначенні пенсії з 1% до 1,35% (законопроєкт №3054) і встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, а жінками — 55 років, якщо у них не менше 15 років стажу.

Чинні норми законодавства передбачають поступове, протягом десяти років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на пенсію після досягнення шістдесятирічного віку.

Щонайменше 17 законопроєктів пропонують зміни в систему нарахування пенсій без жодного фінансового обґрунтування

Також депутати пропонують повернути пенсію за вислугу років для окремих категорій працівників (законопроєкт №2617).

Розрахунків депутати, як правило, не надають, а мова йде про сотні мільярдів. Приміром, на реалізацію законопроєкту №3054 Пенсійному фонду знадобиться 286,3 млрд грн, кажуть у бюджетному комітеті. Таких коштів держава не має.

Депутати такими пропозиціями розмивають пенсійну реформу 2017 року. Її причинами були значний дефіцит Пенсійного фонду та намагання вирівняти пенсійне забезпечення всіх категорій пенсіонерів.

Скасувати медичну реформу

Після ухвалення майже кожного важливого закону його пропонують скасувати. Свіжий приклад: після двомісячного розгляду чотирьох тисяч поправок до законопроєкту про ринок землі депутати "розщедрилися" на 13 постанов про його скасування.

Для скасування медичної реформи шестеро депутатів з фракції ОПЗЖ подали законопроєкт №3130. На думку його авторів, ухвалений у жовтні 2017 року закон про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення суперечить Конституції і призведе до поганих наслідків.

Не заперечуючи негативних тенденцій в галузі, комітет з питань здоров'я нації рекомендував парламенту відхилити таку пропозицію.

Дев'ять з десяти членів комітету погодилися з тим, що скасування реформи без жодної альтернативи тільки погіршить ситуацію — створить вакуум правового регулювання.

Заборонити продаж цигарок та алкоголю молоді

У січні 2020 року депутати з фракцій "Слуга народу", "Батьківщина" та ОПЗЖ зареєстрували законопроєкт №2813, який пропонує заборонити продаж алкоголю, тютюнових виробів та електронних сигарет особам, які не досягли 21-річного віку.

Зараз ці товари можуть купувати ооби, яким виповнилося 18 років.

У лютому депутати подали чотири альтернативні законопроєкти, один з яких містить таку ж пропозицію (№2813-4).

У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради зауважують, що такий підхід суперечить принципам цивільного права: громадян 18-річного віку закон зобов'язує служити в армії, а купувати алкоголь чи цигарки — забороняє.

Так само нелогічно, що 18-річна людина отримує право на одруження, сурогатне материнство, участь в референдумі, підприємницьку діяльність і водночас позбавляється права купувати алкогольні напої та цигарки.

Законопроєкти чекають своєї черги на розгляд у парламентському комітеті із здоров'я нації.

Повернути державне регулювання цін

До 2016 року уряд регулював ціни на хліб, борошно, цукор, крупи, м'ясо, яйця та олію. Потім Кабмін поетапно скасував це регулювання.

Цінове регулювання було покликане захистити людей від необґрунтованого зростання цін, але насправді споживачі лише переплачували, пояснюють в Офісі ефективного регулювання.

Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Дорогань

У серпні 2019 року група депутатів з фракції ОПЗЖ подала законопроєкт №1119 про відновлення цінового регулювання за новим принципом. Обов'язки з регулювання цін автори запропонували покласти не на уряд, а на обласні держадміністрації.

На їх розсуд пропонується віддати торговельні надбавки та рентабельність дитячого харчування, плату за послуги на ринках, рентабельність за оренду торгових площ, надбавки до оптових цін на борошно, хліб, макарони, крупи, цукор, м'ясо, молоко, олію, яйця.

За пів року документ не дійшов до розгляду в економічному комітеті, однак ідея повернення до регулювання цін в кризу заграла новими барвами: Мінекономіки готує проєкт про цінове регулювання десятьох видів товарів.

"У кризу здається, що регулюванням можна втримати ціни. Це хибний шлях, який веде до появи корупційних схем", — каже голова Офісу ефективного регулювання Олексій Дорогань.

За його словами, регулювання може призвести до дефіциту товарів і корупції. "Регулятори отримають важелі для хабарництва, а бізнес замість допомоги отримає нові обмеження", — застерігає Дорогань.

Цінова політика повинна формуватися лише ринковими механізмами, а методи державного регулювання цін завжди призводять до зворотнього ефекту, погоджується народний депутат з фракції "Слуга народу" Галина Третякова.

"Росія оголосила про бажання "врегулювати" ціни в аптеках і "заморозити" цінники в торгових мережах. Після цього фармакологічні і медичні товари першої необхідності зникли з вітрин і перекочували на "чорний ринок", — каже депутат.

Прагнення повернути цінове регулювання — традиційний патерн парламентарів.

"Такі законопроєкти, наприклад, про регулювання закупівельних цін на молоко, з'являються кожного виборчого циклу. Це вже парламентська традиція. Я поділяю законодавчий спам на три типи: "всім добра", "всім добра на моєму окрузі" і "всім добра в окремій галузі", — говорить Железняк.

Разом з тим, нинішній та попередній парламенти, хоч і з боями, але проводять реформи, зауважує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

"Нинішній склад парламенту ухвалив закон про перехід страхових компаній під регулювання НБУ та багато інших важливих законів. Ті ж, що подаються і не розглядаються, — просто спам, але від нього нікуди не дінешся", — зауважує він.

Встановити запобіжники такому спаму важко, додає він, адже це суперечитиме принципам демократії.

Анна Родічкіна