ЕП підібрала топ-5 сервісів, які спрощують життя бізнесу.

Реєстрація ФОП онлайн

Ті, хто планують відкрити власну справу, ймовірно, зіткнуться із сервісом відкриття фізособи-підприємця онлайн.

Зареєструвати ФОП можна і через державного реєстратора. Для цього потрібно заповнити заяву, обрати вид діяльності, подати заяву разом з копією паспорта державному реєстраторові і написати заяву на сплату єдиного податку. Недовго, але марудно.

Якщо все оформлено правильно, уже наступного дня ви можете стати щасливим власником виписки з Єдиного державного реєстру, яка засвідчує статус підприємця.

У 2017 році Мін'юст створив "Онлайн-дім юстиції" — портал для багатьох сервісів, які допомагають уникати довжелезних черг у різних установах і перемовин з чиновниками у стилі "принесіть ще один папірець".

Серед іншого портал "дому юстиції" дозволяє безкоштовно зареєструвати або закрити ФОП, а також змінити вид діяльності зареєстрованих фізосіб-підприємців. Ця послуга також доступна на сайті Кабміну.

Процедура, як і всі інші онлайн-послуги, починається з необхідності отримати електронний цифровий підпис.

"ЕЦП я оформив хвилин за п'ять. Скачав його на флешку, а потім ще п'ять-десять хвилин витратив на закриття мого ФОП", — ділиться досвідом колишній підприємець, режисер Костянтин Штифурак.

"Відкривав ФОП у 2001 році у Вінниці. Зараз живу у Києві. Коли виникла потреба закрити ФОП, зробив це дистанційно. Правда, ще треба звернутися в податкову — перевірять, чи не мав податкового боргу", — пояснює Штифурак.

Цим сервісом уже скористалися 14,8 тис користувачів, кажуть у Державному агентстві з електронного врядування.

Сервіс юридичних підказок

У 2018 році в Україні з'явився ще один онлайн-сервіс, розрахований на потенційних підприємців. Мова йде про інформаційний портал Start Business Challenge, який дає покрокові інструкції з відкриття різних видів бізнесу.

В Офісі ефективного врядування констатують: за рік сервісом скористалися понад 2 тис клієнтів. Найбільшою популярністю за переглядами користуються кейси "Кабінет сімейного лікаря", "Зарядка для електромобілів", "Кафе або ресторан", "Дитсадок", "Енергосервісна компанія".

Сервіс розрахований на всіх, хто хоче розпочати власну справу, розібратися в деталях юридичних процедур та реєстрації самостійно, не витрачаючи кошти на посередників.

Крім того, там можна зареєструвати власний кабінет і стежити за "прогресом" у реєстрації бізнесу: які процедури пройдені, скільки ще часу і коштів доведеться витратити на реєстрацію власної справи.

Перспективи реєстрації ТОВ за три хвилини

Навесні 2019 року в Офісі ефективного регулювання заявили про розробку нового сервісу — онлайн-реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю за три хвилини. 27 березня Кабмін затвердив постанову, яка спрощує процедуру реєстрації ТОВ — дозволяє зробити це зі смартфона чи комп'ютера.

"Усі необхідні юридичні документи — статут, протоколи — будуть автоматично згенеровані програмою з урахуванням потреб замовника. Йому необхідно буде тільки відповісти на кілька запитань", — пояснював тоді перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Зараз така очікувана бізнесом онлайн-реєстрація ТОВ — на низькому старті. Вона буде доступна в "Онлайн-домі юстиції" або на сайті Кабміну, де зібрані всі електронні послуги держави.

"Реєстрацію і можливість внесення змін до статуту ТОВ онлайн українці отримають упродовж найближчих тижнів. Крім того, найближчим часом запрацює послуга з реєстрації громадських організацій онлайн", — запевняє голова Держагентства з питань е-урядування Олександр Риженко.

Крім онлайн-реєстрації ТОВ і можливості змінити статутні документи ТОВ, сервіс дозволить обрати модель управління і види діяльності. В електронному вигляді також можна буде встановити порядок виплати дивідендів, збільшення розміру статутного капіталу та скликання загальних зборів.

Також сервіс дозволить обрати систему оподаткування та запропонує рекомендації щодо юридичних наслідків вибору кожного з варіантів, уточнюють у Держагентстві.

Кілька кліків замість тони паперів

Крім сервісів "для всіх", є ще більш спеціалізовані онлайн-послуги, яких потребує конкретний вид бізнесу. Для ритейлу, наприклад, це онлайн-реєстрація реєстраторів розрахункових операцій РРО.

Щоб установити в магазині касовий апарат (РРО), необхідно включити його до спеціального реєстру.

Раніше для цього потрібно було витратити багато часу і паперу: принести в Державну фіскальну службу заяву, договори про оренду приміщення та про купівлю касового апарата.

Якщо підприємець хотів зареєструвати кілька РРО, на кожен треба було подавати такий самий пакет документів. Нині це можна зробити в електронному кабінеті платника податків.

За те, щоб ця норма запрацювала, підприємці боролися кілька років. Нарешті в лютому Мінфін видав останній необхідний для цього наказ. Подати заяву про реєстрацію можна в електронному кабінеті платника податків.

"Заповнюєш форми, відправляєш й отримуєш свідоцтво про реєстрацію РРО — без паперів та черг. Загалом усе працює, але технічні проблеми залишаються. Частину вже вирішили, проте у центрів сервісного обслуговування, виробників РРО та підприємців ще є нарікання", — каже учасник робочої групи при Мінфіні Ігор Дядюра.

Перша проблема — зареєструватися змогли не всі центри обслуговування, і не всі виробники та постачальники можуть нормально вносити свої апарати до реєстрів.

"Для цього Мінфін передбачив процедуру: перші три місяці можна подавати документи на папері. Хоча деякий час ДФС відмовлялася приймати паперові документи, зараз тимчасово ця можливість доступна для тих, у кого виникають проблеми з електронною подачею", — пояснює Дядюра.

"Друга проблема — в електронних базах ДФС деякі сфери використання РРО були внесені з помилками або взагалі не потрапили в список. Цю проблему оперативно вирішили", — резюмує він.

Час від часу виникають різні технічні труднощі — затримка з розглядом документів або їх завантаженням. Тому іноді доводиться підсилювати дію електронного сервісу дзвінком до ДФС.

Крім того, Мінфін готує до запуску пілотний проект, який дозволить використовувати будь-який смартфон чи планшет як касовий апарат.

Онлайн-дозволи

Інший вузькоспеціалізований аспект — подача дозвільної документації для будівництва. Наразі сім адміністративних послуг ДАБІ можна отримати на сайті Кабміну.

Більшість стосується будівель класу СС1 — будинків до чотирьох поверхів. Це приватна забудова, малоквартирні будинки, невеликі магазини, невисокі офісні приміщення щонайбільше на 50 осіб, склади, павільйони, теплиці та інші господарські приміщення, пояснюють у Держагентстві з електронного врядування.

Такими послугами зазвичай користується малий та середній бізнес, а також безпосередньо громадяни.

Єдина повністю автоматизована послуга — подача повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта. На її прикладі можна побачити, як змінюється сам сервіс, коли його повністю доводять до автоматизації, кажуть у Держагентстві з електронного врядування.

Досі, до червня 2018 року, половині заявників відмовляли. Тепер система знаходить "помилки" вже на етапі заповнення поля. Людський фактор зведений до нуля.

"Після повної автоматизації, тобто коли рішення ухвалює не чиновник, а програма, відмов нема взагалі", — каже Риженко.

Повна автоматизація

Перед тим, як сервіс стане доступний в інтернеті, послуга проходить кілька етапів.

Перший — аудит: як її можна вдосконалити для максимальної автоматизації.

Далі відбувається зміна нормативної бази, щоб уникнути юридичних колізій. Це найдовший етап. Він може тривати і півроку, тоді як технічний аналіз зазвичай триває від одного до трьох місяців.

Однак онлайн-послуги — тільки альтернатива паперовим, тому корупційні ризики все одно залишаються, кажуть у Держагентстві.

Крім того, є питання до якості надання електронних послуг.

Наприклад, у випадку з реєстрацією РРО довелося тимчасово продовжити можливість прийому паперових документів, а після закриття ФОП експідприємець мусить навідатися до податківців. Це краще, ніж було, але гірше, ніж може бути.

Тому Україні варто прагнути до максимальної автоматизації і найвищої якості адміністративних послуг. Для бізнесу це не бонуси, а питання нормальної життєдіяльності.

Автор Анна Родічкіна