Попри активну дерегуляцію, зайвих правил в українському законодавчому полі достатньо.

Раз на кілька місяців Кабмін влаштовує "розвантажувальний день" — дерегуляційне засідання, на якому скасовує старі або неефективні регуляційні норми.

Водночас в будівлі навпроти парламент реєструє десятки нових законопроектів, які, навіть маючи благі наміри, можуть створити зайві перешкоди для бізнесу.

Ілюзорне спрощення

Найлегший спосіб додати трохи зайвого регулювання — вдати, що ви прагнете щось спростити.

Саме таким шляхом, на думку Державної регуляторної служби, у 2018 році пішло Мінекономіки, коли оприлюднило законопроект із змінами до деяких законів про туризм.

Замість марудного отримання ліцензії на туристичну діяльність проект закону пропонував ввести декларативний принцип. Однак у бочці благородства був і традиційний дьоготь.

Міністерство запропонувало зобов'язати громадян, які розміщують туристів у своїх оселях, реєструватися фізичними особами-підприємцями, а також подало ідею збільшити страхові суми за договорами страхування туристів до 5%.

Це обмежує права громадян та створює зайві перешкоди для бізнесу, зауважили в Державній регуляторній службі.

"Крім того, під виглядом дерегуляції — скасування ліцензування туроператорської діяльності та запровадження декларування — законопроект значно розширює вимоги до суб'єктів туристичного супроводу", — вказали у ДРС і підкреслили, що таке регулювання завдасть турбізнесу збитків і витіснить з ринку дрібних гравців.

Тимчасом Мінекономіки у супровідних документах до проекту закону сам констатує: понад 90% ринку — мікробізнес.

Після критики ДРС міністерство почало працювати над новим законопроектом і в квітні-травні планує його оприлюднити.

Голос бізнесу як запобіжник

Схожим шляхом пішов Мінфін у законопроекті, відомому як "кешбек". Він пропонував штрафувати недобросовісного продавця на 200% від вартості товару, якщо покупка не супроводжувалася видачею фіскального чека, а її вартість перевищувала 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Уважним клієнтам Мінфін пропонував віддавати вартість покупки. Решта штрафу — в бюджет.

Законопроект повинен був ударити по нелегальній торгівлі, але пропонував такі норми, від яких здригнувся весь законослухняний бізнес.

Якби такі положення почали діяти, це призвело б до появи "професійних" покупців, які генерували б нечесну конкуренцію, кажуть у Спілці українських підприємців. Організація однією з перших негативно висловилася щодо проекту.

"Вас можуть оштрафувати на 200%, якщо ви видали нефіскальний чек, а якщо не видали зовсім, не оштрафують. Текст містив стільки протиріч, що важко уявити, як це мало взагалі працювати", — зауважує виконувачка обов'язків виконавчого директора СУП Тетяна Паламарчук.

Ідея "кешбеку" застигла на етапі обговорення — законопроект "завернула" ДРС.

Поштова історія

Благими намірами і виконанням умов угоди про асоціацію з ЄС Мінінфраструктури мостило у 2018 році шлях до законопроекту про універсальні послуги поштового зв'язку.

Зокрема, міністерство запропонувало віднести до універсальних відправлення вагою до 2 кг та посилки вагою до 10 кг. Зараз до універсальних послуг належить надсилання поштових карток, листів і бандеролей.

Це дало б шанс "Укрпошті" монопольно зайняти цей сегмент ринку, адже лише вона має настільки розгалужену систему відділень, щоб надавати універсальну послугу навіть у невеликих населених пунктах.

Інша проблема полягала в тому, що такі послуги регулює держава: вона встановлює ціни, компенсує витрати за послуги і має право призначити додаткові перевірки.

В "Укрпошті", коментуючи розширення регульованих посилок, усміхалися: норма про компенсацію існує й зараз, але з держбюджету за цією статтею нічого не надходить.

Бурхлива реакція бізнесу і критика ДРС спричинили появу нової редакції законопроекту, яку нині обговорюють.

"З урядовими проектами простіше: ми звертаємося до ДРС і це зупиняє процес. З депутатськими ініціативами є проблема: до депутатів важко донести свою думку", — каже Паламарчук.

"Суб'єкти законодавчої ініціативи йдуть на діалог, у нас більше позитивних кейсів, ніж негативних. Інша річ, що коли бізнес підтримує якийсь проект, важко добитися внесення його у порядок денний в "прохідний" день", — підсумовують у СУП.

Регулювати регульоване

Уникати недоцільного втручання держави, зайвих правил і норм — один із принципів регуляційної політики Організації економічного співробітництва і розвитку. Проте є сфери, де надмірна регуляція — звична справа, наприклад, виробництво алкогольних та тютюнових виробів і торгівля ними.

Восени 2018 року в парламенті зареєстрували одразу десять законопроектів, які регулюють тютюнову галузь. За один день депутати внесли п'ять законопроектів. Зокрема, вони пропонували прирівняти електронні сигарети до традиційних, а рідину для таких сигарет — до підакцизних товарів, підвищити мито й адвалорну ставку акцизу на сигарети.

Ідеї отримали погані відгуки у парламентських та урядових комітетах і не потрапили до порядку денного.

Голова ДРС Ксенія Ляпіна визнає: депутатські законопроекти, що встановлюють нові правила, не зобов'язані проходити "інспекцію" регуляторної служби, як це працює з урядовими законодавчими ініціативами.

"ДРС дає свою позицію. Це може слугувати аргументом під час обговорення у парламентських комітетах і під час дискусії в сесійній залі. Цими аргументами послуговується бізнес, щоб відстояти свою точку зору", — каже Ляпіна.

"Нинішнє скликання Верховної Ради згенерувало понад 10 тис законопроектів. Відстежити кожен важко, у бізнесу просто бракує ресурсу. Через законодавчий спам розсіюється увага не тільки підприємців, а й суспільства", — каже Паламарчук.

Нововведення у бюджетну ніч

Ще один спосіб просунути небажане для бізнесу регулювання — ухвалити його пакетом у важливому законопроекті під покровом бюджетної ночі.

У 2018 році після голосування депутатів за "ресурсний" закон з цього пакета країна отримала джерела доходів на найближчий бюджетний рік, а бізнес — несподівані поправки до Податкового кодексу.

Ступінь несподіванки у кожної галузі свій. Туристична галузь, наприклад, зненацька отримала зміни в нарахуванні туристичного збору. У 2019 році його нараховують не від вартості проживання, а від мінімальної зарплати.

Менш несподіваним було позапланове підвищення акцизу на тютюнові вироби — його ставки індексували на інфляційні 9% з 1 липня 2019 року.

Підписавши угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе низку зобов'язань, у тому числі щодо підвищення ставок акцизного податку задля вирівнювання їх з європейськими. У контексті затвердженого раніше плану поступового підвищення ставок акцизу цей крок уряду і парламентарів суттєво погіршив рівень прогнозованості роботи бізнесу.

Провести через парламент неякісні регуляційні правила можна кількома способами. Найшвидше це вдається зробити через депутатські проекти законів, адже для цього не потрібні узгодження з ДРС та публічні обговорення з бізнесом.

Однак урядові законодавчі ініціативи мають більше шансів на схвалення Верховною Радою, тож у погоджених всіма стейкхолдерами проектах законів між першим і другим читаннями можуть з'являтися небажані для бізнесу поправки. Відстежити їх та винести у публічний простір — питання виживання бізнесу.

Анна Родічкіна