Трудолюбивые депутаты, напуганный бизнес
В Украине предвыборный сезон. Законодательная сфера становится не только инструментом регуляторного влияния, но и плацдармом для политического пиара. Как чувствует себя в таких условиях бизнес?
До листопада 2018 року депутати восьмого скликання Верховної Ради зареєстрували майже 23 тис законопроектів щодо різних сфер життя, в тому числі стосовно бізнесу. Серед суб'єктів законодавчої ініціативи в Україні парламентарі є найбільш активними. Європейські колеги можуть позаздрити такій продуктивності.
В середньому за рік, за даними Комітету виборців, українські депутати реєструють 1 800 законопроектів. Це в 300 разів більше, ніж парламентарі в Норвегії та Швейцарії, у 140 разів більше, ніж у Греції, й уп'ятеро більше, ніж у Франції.
"Чим ближче вибори 2019 року, тим більша загроза, що політики забудуть про реальну роботу і зосередяться на передвиборному популізмі. Під час роботи восьмої сесії ми зафіксували зростання кількості законодавчого спаму", — заявляє голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
В Офісі ефективного регулювання (BRDO) пояснюють, що за функціями виділяють кілька типів парламентів.
Перший — парламент-штампувальник: функція зводиться до автоматичного освячення законопроектів.
Другий — парламент-арена: місце для виступів і дебатів політиків, а ключові ініціативи розробляються поза ним.
Третій — трансформаційний парламент: основний центр фахової експертизи та ініціатор змін.
"Модель нашого парламенту — це "арена". Проблеми починаються тоді, коли вона починає вважати себе "трансформаційним парламентом", не маючи при цьому ресурсів та експертизи", — пояснює заступник голови BRDO Денис Малюська.
У передвиборний рік українські парламентарі все частіше реєструють популістські пропозиції. Для багатьох депутатів генерування законопроектів, які не мають жодних шансів бути ухваленими, є засобом політичного піару перед виборцями.
Тому у Верховній Раді ледь не щодня з'являється абсолютно безглузді та абсурдні законопроекти, найчастіше пов'язані з деофшоризацією, націоналізацією, пільгами, дотаціями та пенсіями. Як впливає така кількість ініціатив на ситуацію в країні та на її економічну привабливість для інвесторів?
"Непрогнозованість законодавства зменшує горизонт планування для бізнесу та змушує закладати регуляторні ризики у ціну своїх товарів і послуг. Іноземним інвесторам складно зрозуміти, чому в парламенті завжди можна знайти кілька законопроектів, які можуть істотно зашкодити їх бізнесу", — вважає Малюська.
З цим важко не погодитися. Перевірити професійність такої кількості ініціатив нереально. Нерідко здається, що законопроекти пишуться за годину до реєстрації.
Інспектор Ради бізнес-омбудсмена Володимир Забудський каже, що ресурси Верховної Ради та її комітетів розпорошуються на формальне опрацювання "законодавчого спаму". Це може бути однією з причин, чому корисні для бізнесу законопроекти подекуди губляться або роками чекають на ухвалення.
Популярним способом законодавчого засмічення є реєстрування альтернативних проектів. Часто їх буває так багато, що розмивається основна ідея ініціативи.
У Європейській бізнес-асоціації констатують, що найулюбленішими прийомами законодавчого спаму є реєстрація подібних законопроектів. Вони можуть містити абсурдні норми, щоб відволікати увагу або затягувати процес ухвалення. Іноді вони суперечать чинним нормативним документам.
Часто закони поспіхом ухвалюють "за основу і в цілому", а потім довго вносять до них правки. Це однозначно не спрощує життя бізнесу.
До прикладу, зараз багато уваги приділяється питанню поводження з відходами. Врегулювати це питання неодноразово намагалися через запровадження екологічного податку. Така норма була закріплена у низці проектів законів: №4835, №4835-д, №4836, №4837, №3198, №3199 та №6602.
"Бізнес побоюється, що це лише створить додаткове навантаження на бізнес і не врегулює системи поводження з відходами", — зазначає заступник директора Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська.
Інший приклад — серія законопроектів про внутрішній водний транспорт. Їх уже чотири версії. Перший варіант, №2475-а, було зареєстровано 4 серпня 2015 року. Другий документ, №2475-а3, з'явився 16 червня 2017 року. Третій, №2475-а3, — 9 липня 2017 року, четвертий, №2475-а4, — 7 березня 2018 року.
Крім того, за останні два роки було чотири законопроекти щодо реформи податкової міліції: №4228, №8157, №8157-1 та №8157-2. Усі вони передбачали створення аналітичного несилового органу, який уніфікує функції силових відомств з боротьби з економічними злочинами і замінить податкову міліцію.
Тільки восени 2018 року в парламенті було зареєстровано 17 законопроектів щодо регулювання тютюнової галузі. Більшість з них стосується оподаткування. Це дивно, адже ще 2017 року парламент проголосував за щорічний план підвищення податкових ставок на сигарети до європейського рівня.
Профільний комітет Верховної Ради мусить проаналізувати кожен такий законопроект. Це вимагає значних ресурсів і відкладає розгляд ключових ініціатив.
"Інколи складається враження, що можновладці не можуть або не хочуть досягати консенсусу задля якісного врегулювання питання, тож просто займаються "спамінгом" законопроектів", — наголошує Михайловська.
Окремо слід звернути увагу на помилки в законопроектах. Часто вони бувають абсурдними і продовжують "жити" в законах після підписання президентом.
Наприклад, українські законотворці можуть легко перетворити вино на воду: в одному із законів встановлено, що "вода питна" — це "харчовий продукт, придатний для споживання людиною". За буквального тлумачення цієї дефініції під правила, що регулюють "воду", потрапляв би будь-який різновид їжі чи напоїв.
Помилки в законопроектах трапляються навіть при адаптації європейського законодавства. Іноді просто неправильно перекладають євродирективи, в інших випадках — копіюють інформацію для пояснювальних записок до законопроектів з Вікіпедії.
Зокрема, у травні 2015 року в парламенті був зареєстрований законопроект №2430, який повинен адаптувати євродирективу 2014/40/ЕС щодо регулювання тютюнової галузі. Проте він містив багато лексичних та юридичних помилок і через це був відхилений Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради.
Його замінили на законопроект №2820, який незначно відрізняється від свого попередника і містить ті ж самі помилки.
Серед абсурдних ініціатив — необхідність читати "Отче наш" перед кожним засіданням парламенту або націоналізація торгової мережі "АТБ". Такі пропозиції депутатів недопустимі для цивілізованої країни, мета якої — сприяти зміцненню економіки, залученню інвестицій та розвитку бізнес-середовища.
"Важливо зменшувати обсяги законодавчого сміття. Слід розробляти стабільне та зрозуміле законодавство, виконувати правила й регламенти, уникати популізму, мислити стратегічно, думаючи про кінцевий результат", — вважає Михайловська.
Проте аналізувати регуляторний вплив здатні не всі учасники законодавчого процесу.
Так, недавно — в законопроекті №8322 — депутати запропонували збільшити фіскальне навантаження на оплату праці. Законопроектом передбачається скасувати максимальну межу нарахування Єдиного соціального внеску (ЄСВ) та запровадити регресивну шкалу 20%-5% до сум, що перевищують максимальну величину бази нарахування ЄСВ.
Загалом підвищення податкового навантаження — дуже чутлива тема для обговорення, yе кажучи уже про те, що від такого нововведення тільки зростатиме "привабливість" тіньових схем з оплати праці.
І знову жодних розрахунків і оцінок щодо впливу, хоча для таких галузей як освіта, сфера послуг, IT, де зарплата становить левову частку витрат, такий крок точно матиме негативні наслідки.
Інший приклад — законопроекти депутатів, якими пропонується повернути державне регулювання цін на "соціально значущі продукти харчування". Парламентарі досі впевнені, що вони краще за виробників знають, як формувати ціни. Фінансове обгрунутування в таких документахт так само відсутнє.
Так само автори ще одного законопроекту №4030а — щодо заборони викладки сигарет — не аналізували ні поведінку курців, ні економічні наслідки такої ініціативи.
При розробці ініціатив депутатам варто більше зусиль витрачали на аналіз проблеми, визначення можливих варіантів її вирішення, прогноз наслідків, аналіз втрат та вигод, обговорення із зацікавленими сторонами та експертами.
"На жаль, жоден законопроект в Україні не проходив усі ці етапи", — констатують в BRDO.