Одним з нововведень стало започаткування так званих балансуючого ринку та ринку небалансів, покликаних стабілізувати ситуацію та дисциплінувати постачальників і споживачів (промислові компанії та юридичні особи) в питаннях прогнозування енерговитрат на виробничі потреби.

Відтепер у випадку надмірного витрачання ресурсів та в разі виникнення їхнього надлишку доведеться платити.

Хто ж буде "крайнім"?

Стисла теорія

Слід розуміти, що балансуючий ринок (БР) та ринок небалансів (РН) — не одне і те ж. На першому відбувається пряма взаємодія між генеруючими компаніями (виробниками електроенергії) та оператором системи передачі ("Укренерго").

Постачальники, що працюють з кінцевим споживачем, тут відсутні. Їхній основний фронт робіт — на ринку небалансів. Якраз там, де продаються надлишки і купується електроенергія у випадку її надмірного використання.

Ця система повинна була запрацювати одночасно з новим ринком електроенергії, тобто ще влітку 2019 року.

Де-юре так і сталося, але пів року пішло на вивчення нюансів системи, виявлення схем обходу нових правил, коригування документів та правил.

Тож з 1 березня, відповідно до нової постанови НКРЕКП, БР та РН нарешті повноцінно "введені в експлуатацію".

Є ще одне поняття, необхідне для розуміння схеми роботи по-новому: ринок "на добу наперед". З назви зрозуміло, що тут купується і продається електроенергія на наступну добу.

Кінцевий споживач в цій системі працює з постачальником, якого обирає сам, і не має прямого доступу до РН.

Плануйте, бо втратите

Отже, в ідеальній системі ідеального підприємства обсяг споживання електроенергії вираховується до кіловата, але в реальності майже кожне з них стикається з одним з двох сценаріїв: перевитрати або надлишку.

В обох випадках вирішувати проблему доводиться постачальнику, якого обрала компанія.

Якщо електроенергію треба докуповувати, її вартість, скоріше за все, виявиться суттєво вищою за ціну, що платилася планово.

Вона підраховується, виходячи з найбільшої ціни, що склалася на БР та ринку "на добу наперед" на момент подання заявки про докупівлю, помноженої на коефіцієнт 1,05 (регламентований НКРЕКП).

А от для продажу надлишку доведеться орієнтуватися на найнижчу ціну на двох ринках на момент продажу, помножену на коефіцієнт 0,95. Знову втрати.

Отже, в обох випадках постачальники втрачають.

Неважко здогадатися, що жоден постачальник за таких умов не планує працювати із збитками. Природно, що всі ці витрати будуть закладені (явно чи приховано у заплутаних формулах ціноутворення) у договорах з кінцевим споживачем, а він теж буде зацікавлений у кращому плануванні своїх енергетичних потреб.

В ідеальній системі ідеального підприємства обсяг споживання електроенергії вираховується до кіловата

Хто платить?

Попри сумну картину, експерти вважають, що остаточне впровадження БР дозволить ринку вийти з періоду стагнації. Схеми обходу правил гри тепер нівелюватимуться новими фінансовими важелями і стануть "нерентабельними".

Проте в бочці з медом часто буває ложка дьогтю: непереливки буде невеликим постачальникам. Коли постачальник виходить на РН, балансування відбувається не за кожним його клієнтом, а за загальним обсягом купівлі та продажу.

Коли постачальник має багато клієнтів, їхні показники будуть компенсувати небаланси один одного, і в загальному заліку постачальник втратить небагато. Коли ж в портфелі замовлень їх кілька, різниця може бути відчутною. Проте і тут є вихід.

Гуртом і батька бити

Виходом для невеликих постачальників є участь у так званих балансуючих групах.

Мається на увазі, що кілька постачальників домовляються про співпрацю та підписують договір про створення групи. З її учасників обирається компанія, відповідальна за баланс електроенергії всіх учасників групи.

Тобто перш ніж небаланс такої групи вийде на РН, показники кожного учасника нівелюються всередині групи, а її загальний небаланс стає суттєво нижчим.

Це не просто теорія: компанія ТЕК з початку роботи ринку за новими правилами входить до ініціаторів створення такої групи.

У липні 2019 року в компанії зрозуміли, що ринок буде контролюватися дедалі жорсткіше, тож не варто шукати підпільні схеми додаткового заробітку. Працювати слід чесно і відкрито, можливо, у співпраці з іншими учасниками.

За пів року ТЕК напрацювала критичну масу кейсів врегулювання небалансів, зниження ризиків їхнього виникнення та інструментів точного прогнозування необхідних обсягів електроенергії. Іншими словами, компанія навчилася купувати та продавати небаланси на умовах мінімальних втрат і готова ділитися досвідом.

Цей досвід означає не ігнорування правил, а вміння прогнозувати та розраховувати, а отже — економити енергоресурси не лише в межах компанії, а й країни.

Чотири поради споживачам

Плануйте. Якщо ви споживач, ви страшенно не любите слово "прогнозування", особливо коли постачальник тисне, вимагаючи конкретних цифр. Однак ретельно підраховані цифри зекономлять кошти на оплату небалансів.

Цікавтесь. Коли ви обираєте постачальника, звертайте увагу на його досвід та успіхи в прогнозуванні обсягів споживання клієнтами. Пам'ятайте: загальний небаланс постачальника "розбивається" на всіх споживачів, явно чи приховано.

Обирайте. Якщо вас не влаштовують умови крупних іменитих постачальників, обирайте тих, хто входить у балансуючі групи. Так ви зменшите власні витрати на компенсацію небалансів.

Перевіряйте. Не соромтеся питати, де у договорі з постачальником закладена ваша фінансова відповідальність за перевитрати чи надлишок електроенергії. Це дозволить уникнути неприємних сюрпризів.

Наостанок нагадаємо, що правила роботи, якими тепер мусять користуватися гравці ринку електроенергії, успішно використовуються у більшості європейських країн. Сподіватимемося, що в Україні буде так само.