Проте, як виявилось, підводних каменів "постачання електричної енергії по-новому" виявилось дещо більше.

Так, споживачі отримали перші судові тяжби, зокрема, щодо права споживача у будь-який момент змінити електропостачальника.

Поки що спірні моменти в одному із місцевих господарських судів вирішуються, на жаль, не на користь споживачів, інтереси яких, в першу чергу, покликаний захищати новий Закон про ринок електричної енергії.

Серед потерпілих споживачів, до речі, є і підприємства з іноземними інвестиціями.

Чому постачальники судяться із споживачами, і як останні можуть себе захистити, пояснюємо в нашому матеріалі. 

Райдужна теорія

З січня 2019 року кожне підприємство має право вільно обирати постачальника електроенергії. Монополії обленерго більше не існує. Обленерго внаслідок реформи ринку електричної енергії втратили збут.

Структурні підрозділи, які здійснювали збут електричної енергії, стали окремими постачальниками, які зі свого боку мають вільно конкурувати на ринку з іншими постачальниками електрики. Водночас на ринок електроенергії увійшли й інші компанії, що отримали відповідну ліцензію.

Серед усіх цих пропозицій на ринку, а їх на сьогодні вже понад 300, підприємство-споживач, виходячи із власних потреб та вимог щодо ціноутворення, сервісного обслуговування тощо, має право обрати оптимальний для себе варіант електропостачальника.

Поміж усіма преференціями для споживачів новий Закон про ринок електричної енергії у статті 56 встановив, що жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника.

Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов’язання на споживача, який здійснює зазначене право.

В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладання договору. Згідно з абз. 1 п. 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк, що не перевищу 21 календарний день з дня повідомлення нового електропостачальника про намір укласти з ним договір.

Сувора реальність

Натомість, деякі постачальники електроенергії вимагають від своїх споживачів оплати штрафних санкцій за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу.

Мотивуються подібні вимоги тим, що керуючись абз. 3 п. 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зміна електропостачальника можлива лише за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії попереднього договору.

В іншому випадку споживач має сплатити штраф, розмір якого постачальник визначає у договорі на власний розсуд.

При цьому, більшість договорів про постачання електричної енергії споживачу є договорами одночасно публічними та приєднання.

На підставі умов статті 634 Цивільного кодексу України споживач в договорах приєднання не має права пропонувати свої умови договору. Він повинен приєднатися до цього договору шляхом підписання відповідної заяви-приєднання або ні.

Таким чином маємо певну законодавчу колізію: з одного боку, Закон про ринок електричної енергії закріплює право споживача на вільний вибір постачальника та відсутність додаткових фінансових зобов’язань (у зв’язку зі зміною електропостачальника), а з іншого боку, абз. 3 п. 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, встановлено, що підприємство-споживач може змінити електропостачальника лише за 21 день до закінчення строку дії попереднього договору.

Зміна електропостачальника у будь-який інший строк відповідно призводить до додаткових фінансових зобов’язань споживача у вигляді штрафу.

Де собака заритий

Судові позови щодо розв’язання таких от спірних моментів вже поодиноко зареєстровані в українських судах.

Насправді, ситуація із договорами на вітчизняному ринку електроенергії неоднозначна.

З одного боку, нові гравці на ринку надання послуг з електропостачання пропонують своїм споживачам до підписання персональні договори на обслуговування, що дійсно відповідають вимогам євростандартів та де прописані усі умови, в тому числі, прозорі фінансові зобов’язання та умови можливої зміни електропостачальника у будь-який момент (незалежно від строку дії договору та без додаткових санкцій).

З другого боку, інша значна кількість постачальників електроенергії, які вийшли із реформованих обленерго, юридично більше не становлять монополії, однак, їхні підходи до ведення бізнесу лишаються як у монополіста, адже вони і досі є контрольованими обленерго та їх власниками.

Так, приміром, споживачам пропонують приєднатися до договорів про постачання електричної енергії, які нібито відповідають нормам Закону, однак, строк дії цих договорів може складати кілька років та містити пункти зі штрафами за дострокове розірвання такого договору з ініціативи споживача у досить великих розмірах.

Як діяти

Якщо Ви потрапили у таку "пастку", не варто боятися звертатися за захистом порушеного права до суду, залучаючи професійних юристів, які знаються на ринку електроенергії.

До того ж, як було зазначено вище, наразі ще тривають судові спори щодо вирішення описаної правової колізії, і сьогодні Верховний Суд не ухвалив остаточного рішення щодо вказаних вище спорів споживачів з електропостачальниками.