Говорять про те, що скоро користуватись офшорами стане не вигідно, чи дійсно це так?

Так, використання офшорів для більшості компаній втрачає сенс. Вже сьогодні понад 100 країн впроваджує нові правила, після імплементації яких використання офшорів для ведення бізнесу буде недоцільним.

По-перше, підприємства втратять податкові преференції, що були в "низько-податкових гаванях", по-друге, працювати з банками стане складніше, по-третє, сховати реального власника активів в офшорах вже не вдасться.

Наші політики вже досить багато разів обіцяли, що будуть боротись з офшорами, але це завжди ні до чого не призводить…

На цей раз все серйозно. У світі відбувається "податкова реформа сторіччя". План заходів, що впроваджується по всьому світу називається BEPS (Base erosion and profit shifting).

Україна має міжнародні зобов’язання щодо імплементації плану BEPS.  Невиконання цього плану загрожує вкрай негативними наслідками. Але схоже, що Україна все ж таки імплементує  цей план.

Нещодавно ВР прийняла декілька необхідних законів, перші особи держави задекларували, що вони впроваджуватимуть цей план.

Що такого в цьому плані BEPS, що це дійсно змусить бізнес платити податки в Україні, а не наприклад на Кіпрі?

Взагалі план BEPS передбачає 14 заходів, з яких Україна має впровадити 4.

Про те, які конкретно кроки впровадить Україна можна прочитати тут. На практиці це буде означати те, що навіть зареєстровані на Кіпрі (чи в будь-якому офшорі) компанії будуть змушені платити податки в Україні, якщо вони працюють тут.

Фактично, доходи компаній підлягатимуть оподаткуванню у державі, податковим резидентом якої є особа, що контролює її.

Але ж можна буде оформити компанію на підставну особу?

Враховуючи те, що в рамках імплементації плану BEPS держави будуть обмінюватись податковою інформацією, приховувати власність закордоном погана ідея, адже санкції будуть досить суворими.

На реальних контролерів компаній чекатимуть чималі штрафи, а інколи навіть кримінальна відповідальність. Загалом, ризики для бізнесу будуть досить великими.

Тобто офшорні компанії практично можуть зникнути як явище?

Ні, але офшорні компанії збережуться виключно як власники оформлених на них особистих активів, які не генерують доходу — яхти, літаки, нерухомість за кордоном. У випадку активів, що генерують грошові потоки, використовувати офшори буде дорожче ніж просто зареєструвати компанію за фактичним місцезнаходженням.

Що в такому випадку будуть робити тисячі компаній, які працювали з реєстрацією в офшорах десятки років?

Як пояснював керуючий партнер КУА "Профінвест" Олексій Прокопенко - "Для інвесторів і бізнесу будь-яка трансформація або зміна звичного укладу є в більшій чи меншій мірі болючими. Але рішення нічого не робити і "залишитися в офшорі" з часом буде коштувати набагато дорожче". Отож краще вже сьогодні юристам компаній потрібно думати про перереєстрацію бізнесу.

Тобто тепер на значну частину бізнесу виросте податкове навантаження?

І так і ні. Дійсно компанії тепер не зможуть працювати так, щоб майже зовсім не сплачувати податки, ховаючи прибутки в низько податкових гаванях.

Якщо компанії просто перереєструються як ТОВ, їх прибутки будуть оподатковуватись на загальній основі під 18%, проте в Україні є варіанти як оптимізувати бізнес так, щоб знизити податкове навантаження.

Наприклад створити корпоративний інвестиційний фонд (КІФ), що як мінімум вдвічі зменшить податкове навантаження.

Що таке КІФ? Наскільки це розповсюджене явище в Україні?

КІФ це структура, що створюється у формі акціонерного товариства. У таку структуру можна вносити активи у вигляді прав вимог, інтелектуальної власності, цінних паперів, тощо.

Активи такого фонду управляються компанією з управління активами та водночас перебувають під повним юридичним контролем власника фонду, який має безумовне право визначати напрями інвестиційної діяльності та вирішувати питання стосовно розподілу доходу.

До останнього часу КІФи найбільше використовувались переважно в галузі будівництва. За останні 5 років, активи в управлінні таких фондів зросли на 100млрд грн і на сьогодні становлять понад 300 млрд грн.

І навіщо створювати КІФи? Як вони допомагають в оптимізувати податки?

Фактично, на прикладі КІФ в Україні застосовано принцип податку на виведений капітал, оскільки, якщо отримані доходи фонду залишаються в обороті і не виплачуються інвесторам, то ніяких податків сплачувати не потрібно.

Оподаткуванню підлягає тільки виплата дивідендів. Більш того, податкове навантаження на прибуток складе не 18% як передбачено загальною системою оподаткування, а всього 9%. І це далеко не всі можливості КІФ.

Про інші методи оптимізації податків за допомогою корпоративних фондів можуть розповісти в КУА "ПРОФІНВЕСТ".

Наскільки така структура бізнесу захищена? Чи означає це, що бізнес мусить довіряти активи третім особам?

Ні, ви повністю контролюватимете свої активи. Більш того, активи підприємства будуть знаходитись фактично під подвійним захистом.

З одного боку, це контроль, який здійснює компанія з управління активами, ліцензований учасник ринку. Діяльність таких КУА жорстко зарегульована.

Закон встановив суворі вимоги і нормативи до їх створення та функціонування, нагляд за дотриманням яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

З іншого боку, всі активи перебувають під повним контролем інвестора (акціонера) фонду. Саме інвестор має безумовне право визначати напрями інвестиційної діяльності, вирішувати питання розподілу прибутку, здійснення витрат.

Участь в управлінні фондом інвестор реалізує або безпосередньо, або через створену ним наглядову раду.