Актуально: почему возрастает актуальность борьбы с контрабандой
Тема контрабанды товаров не раз становилась ключевой на заседаниях Совета национальной безопасности и обороны. Таможенники постоянно отчитываются о фиксации попыток "протянуть" через границу незадекларированные товары, а сама эта тема давно вышла на высокий государственный уровень. Почему же растет актуальность борьбы с товарной контрабандой? И стоит ли ожидать, что градус напряжения касательно этой темы все-таки пойдет на спад? (укр)
Понад 380 ящиків із сигаретами – такий улов одного червневого дня виявили буковинські митники там, де за документами мала бути заморожена вишня.
А в березні через один з портів намагалися провезти в Україну 13 тонн сигарет з Об'єднаних Арабських Еміратів під виглядом… пластикових столів. І це лише кілька прикладів.
Згідно з українським законодавством, це порушення називається "незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару". У народі – товарна (у даному разі підакцизна) контрабанда.
15 листопада 2021 року виповниться десять років відтоді, як в Україні декриміналізована контрабанда товарів. Це означає, що замість кримінального покарання за такий злочин настає адміністративна відповідальність.
Очікувалося, що в такий спосіб притягти зловмисників до відповідальності буде простіше. Але статистика за останні роки свідчить, що такий розрахунок не підтвердився.
Таких випадків, як з псевдовишнями на кордоні з Румунією або з псевдостолами з ОАЕ, за 2019 рік виявили понад 1,1 тис на загальну суму 1,6 млрд грн – це загальна кількість зафіксованих спроб незаконного перевезення товарів через кордон.
З року в рік ці цифри зростають. Наприклад, у 2020 році вже було 1,2 тис випадків на 1,9 млрд грн. Утім, виявлені випадки – це лише невелика частина того, що насправді та в яких обсягах незаконно перетинає український кордон.
У митниці скаржаться, що в рамках здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення суди закривають справи зі значною вартістю предметів правопорушень, а у представників відомства бракує повноважень задокументувати і довести обставини вчиненого правопорушення. Це унеможливлює притягнення зловмисників до відповідальності.
Цим, зокрема, президент пояснює необхідність криміналізації товарної контрабанди, про що йдеться в супровідних документах до законопроєкту №5420.
Підтримка є
Команда Зеленського, та й сам президент, не рідко заявляли, що через контрабанду товарів щороку бюджет втрачає немаленьку суму – 300 млрд грн. Причому значну частину контрабанди становить підакцизна група товарів – алкоголь, тютюн, пальне.
Виходячи з цих даних, Info Sapiens у червні провела опитування методом телефонного інтерв'ю. У респондентів запитали, чи погоджуються вони з ідеєю встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів у великих та особливо великих розмірах.
За результатами опитування, 90% респондентів погодилися з такою ідеєю, 5% не погодилися і ще 5% не змогли визначитися (вибірка становила 1 тис респондентів, похибка – 3,1%).
Частка тих, хто підтримує кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів, найвища серед респондентів найстаршої вікової групи – понад 70 років (97%), а частка тих, хто не підтримує, найвища серед респондентів наймолодшої вікової групи – 18-29 років (9%), додають аналітики Info Sapiens.
Тимчасом у дослідницькому інституті "Kantar Україна" оприлюднили інші вражаючі цифри: частка нелегальних тютюнових виробів на ринку України у лютому 2021 року становила 12,8% проти 5,8% у лютому 2020 року.
Це максимальний показник з 2011 року. Рекорд зумовлений переважно зростанням нелегального продажу призначених для експорту сигарет і продукції Duty Free.
"Зважаючи на цю ситуацію, ми в асоціації концептуально підтримуємо криміналізацію підакцизних товарів, хоча загалом президентський законопроєкт у тому вигляді, як він є, може нашкодити більше, ніж принести користі", – розповідає координаторка податкового і митного комітетів Європейської бізнес-асоціації Наталія Артемчук.
"Окрім того, контрабанда тютюнових виробів з України шкодить репутації нашої держави у відносинах з міжнародними партнерами. За даними дослідження KPMG, Україна є однією з провідних країн, які постачають нелегальну тютюнову продукцію на територію Європейського Союзу", – додають у ЄБА.
А що там у ЄС?
У багатьох країнах ЄС уже передбачена кримінальна відповідальність за контрабанду тютюнових виробів на рівні законодавства. Оскільки туди часто-густо контрабанда з України і прямує, Євросоюз усіляко підтримує ідею криміналізації.
"Криміналізація контрабанди товарів загалом та підакцизних товарів зокрема вітається інституціями ЄС.
Застосування кримінального покарання за загальну контрабанду є тенденцією в ЄС і відповідає директиві (ЄС) 2017/1371 Європейського парламенту та Ради ЄС щодо боротьби з шахрайством.
Директива реалізує основу кримінальної відповідальності за контрабанду", – коментує міжнародний ключовий експерт з митних реформ з програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас.
Криміналізація контрабанди має низку переваг, переконаний він.
"Зі зростанням глобальної торгівлі зростають контрабанда та різні види пов'язаних з нею шахрайств.
Контрабанда спричиняє мільярди євро збитків для державних бюджетів, а також поширення неякісних та небезпечних товарів, які стають причиною інших проблем, не пов'язаних безпосередньо з економікою", – пояснює експерт.
Однак ця ідея має й можливі ризики. У першу чергу, вони пов'язані з можливими зловживаннями з боку правоохоронних органів, особливо якщо законодавство буде виписане нечітко.
"Існує ймовірність, що кримінальне провадження займе набагато більше часу, ніж чинне адміністративне провадження.
У такому випадку втрати від зменшення переміщення товарів через кордон можуть бути більшими, ніж наслідки боротьби з контрабандою. Отже, важливо, щоб поріг кримінальної відповідальності не був низьким", – зауважує Алішаускас.
13 липня парламент таки ухвалив за основу президентський законопроєкт про криміналізацію контрабанди.
У профільному правоохоронному комітеті його пообіцяли допрацювати до другого читання, зокрема, підвищити пороги настання кримінальної відповідальності.
Щоправда, бізнес має побоювання щодо іншого аспекту цього законопроєкту – введення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
"Враховуючи спірні ситуації, які часом виникають у бізнесу з митними органами щодо визначення митної вартості, визначення коду УКТ ЗЕД та інших відомостей, що вказуються в декларації, бізнес побоюється, що ця норма може призвести до проблем у роботі чесного бізнесу", – пояснюють у ЄБА.
У Спілці українських підприємців теж висловлюють багато побоювань.
"Нелегальна торгівля – це одночасно злочин, негативне соціальне явище та економічний феномен. Його подолання вимагає синергії дій влади, бізнесу та громадян.
Дотримання законодавства, притягнення до відповідальності за його порушення, якісне регулювання економіки та громадянська нетолерантність до нелегальної торгівлі дозволять звести до мінімуму її прояви", – коментує виконавча директорка СУП Катерина Глазкова.
"Однак законопроєкт №5420 містить багато дискрецій щодо розміру порушення та покарання (від штрафу до позбавлення волі), що створює підґрунтя для зловживань та корупції в правоохоронних органах", – зауважує вона.
У EU4PFM же переконані: ухвалювати закон про криміналізацію контрабанди необхідно. "Не можна не вітати той факт, що проєкт був поданий Офісом президента", – зауважує Алішаускас.
Разом з тим, слід зробити все можливе, щоб зняти страхи, які мають деякі підприємці щодо нового законопроєкту, додає він.
За словами міжнародного експерта, європейська практика показує, що в довгостроковій перспективі це має позитивний ефект. За великі обсяги контрабанди злочинці ризикуватимуть ув'язненням, а невеликі будуть менш вигідними.
Зрештою, застосування кримінального покарання за контрабанду спрямоване не на стягнення штрафів, а насамперед на зменшення кількості випадків контрабанди.