Контрабанда с высокой маржой: какое влияние на нее будет иметь уголовное наказание
Усиленную борьбу с контрабандой обещает каждое правительство, особенно в первые месяцы своей работы. Сначала ее обещают побороть, затем - усилить борьбу, а в итоге, как правило, обращаются к легальному бизнесу или общественности с просьбой помочь бороться. В конце концов, приходит новое правительство - и все повторяется (укр)
Але цього року в України є особлива мотивація досягти результату на "війні з тінню" – місцеві вибори під час економічної кризи, схоже, змусять розширити дефіцит бюджету на 2021 рік більше, ніж очікувалося. А отже, додатковий потік гривень в державну скарбницю дуже бажаний, тим більше, що втрати від контрабанди сигарет вже обчислюються мільярдами гривень.
Одним з інструментів для досягнення цієї мети – і не лише цієї – може стати повернення кримінальної відповідальності за товарну контрабанду.
Як відомо, основний товар, який нелегально перетинає кордон, – це сигарети. До кінця 2020 року привабливість дешевих, тобто нелегальних цигарок для споживача тільки зростатиме, вважають експерти Українського інституту майбутнього.
Це пояснюється просто – надворі економічна криза, а отже, доходи громадян зменшуються. Крім того, в Україні за планом та поза ним підвищуються ставки акцизів (у тому ціна на сигарети теж зростає. Тепер споживачі більше уваги звертатимуть на ціну пачки цигарок, а не на наявність акцизної марки. Це створює перспективи зростання виробництва контрафакту і контрабандних поставок, підсумовують в інституті.
Прогнози експертів підтверджує статистика Державної фіскальної служби. Цього року вартість вилученої податковою міліцією з незаконного обігу підакцизної продукції становить понад 1,7 млрд грн, з яких 38,5% або 671,5 млн грн – це тютюнові вироби та тютюн.
"З початку цього року ДФС вилучила 10,6 млн пачок різних тютюнових виробів і 162 тони тютюну, тоді як за весь минулий рік – 11,5 млн пачок і майже 205 тонн тютюну на 794 млн грн", – констатує голова служби Сергій Солодченко.
Контрабанда і контрафакт цигарок можуть врешті створити потужну конкуренцію легальним виробникам, зауважують в Українському інституті майбутнього.
"Якщо потік нелегальних цигарок буде зростати й надалі, тютюнові компанії можуть подумати про перенесення своїх потужностей в іншу країну, бо буде дешевше сюди завозити, ніж тримати тут фабрику", – пояснює експерт інституту Ігор Тишкевич.
Але збитки від потоку нелегальних товарів несуть не тільки вітчизняні компанії, але й бізнес у сусідніх країнах. Адже Україна виступає транзитером для таких потоків.
"Територія України здебільшого використовується для транзитного переміщення і подальшого постачання сигарет для реалізації в країнах Європи. Цьому сприяє значно менша ціна на тютюнову продукцію в Україні та у пострадянських країнах, пояснює Сергій Солодченко.
"Сигарети у європейських країнах дорожчі: до шести разів – у Німеччині та Франції, до десяти – у Великобританії та країнах Скандинавії", – наводить приклад очільник ДФС.
Через це у багатьох країнах ЄС, а також у США, Туреччині та Ірані запроваджена кримінальна відповідальність за транскордонне нелегальне переміщення товарів.
Криміналізація контрабанди VS "розумне відстеження"
Мінфін пропонує боротися з нелегальними цигарками шляхом імплементації системи track&trace – за допомогою спеціального коду на пачці можна було б простежити весь її шлях від фабрики до полиці в магазині.
Окрім того, навіть ті, хто не має жодного відношення до роботи ринку тютюнових виробів, неодноразово висували ідеї запровадження спеціалізованих акцизних марок.
Але якщо пачка цигарок виробляється в підпільному цеху чи завозиться в країну нелегально, їй фактично не потрібна електронна чи будь-яка інша акцизна марка.
"Вони просто продаються без акцизних марок за низькими цінами. Тому запровадження нового формату акцизної марки – це фактично спроба зняти з легальних виробників цигарок додаткові гроші, "додатково розкулачити". Але це жодним чином не вплине на контрабанду і контрафакт", – зауважує Ігор Тишкевич.
Ключове – це шукати не тих, хто продає в роздріб контрабандні та контрафактні цигарки, а середню ланку постачання та склад оптової торгівлі, наголошує він.
Нинішнє покарання за незаконне переміщення товарів через кордон – вилучення товарів і штраф 100% їх вартості (а іноді з вилученням самого транспортного засобу) – відлякує тільки частину недобросовісних імпортерів, пояснює митниця. Там же, де маржинальність сягає сотень відсотків, потрібне більш жорстке покарання.
До "високомаржинальних" належить контрабанда цигарок. Тому і виникла ідея законопроєкту про криміналізацію контрабанди підакцизної групи товарів у великих обсягах.
Експерти кажуть, що криміналізація товарної контрабанди вигідна Україні не тільки фінансово, але й репутаційно. Адже це могло б завадити і транскордонному переміщенню товарів в той самий ЄС.
В Інституті майбутнього зауважують, що ідея може спрацювати за двох умов. Перша – невідворотність покарання.
"Якщо стаття в Кримінальному кодексі буде, а реальних кейсів по ній ні – це не спрацює", – пояснює Ігор Тишкевич.
Але ще більш важливою, на його думку, є друга умова – грамотна криміналізація.
"Посилення відповідальності для кого? Якщо для перевізника, то це фактично "призначення" цапа-відбувайла, на якого буде валитися все. Якщо кримінальну відповідальність буде запропоновано покласти на керівництво або на власника компанії – це вже інша справа, – говорить Тишкевич.
– Тому питання не в тому – бути за криміналізацію контрабанди "підакцизки" чи проти. Питання інше – на якому рівні і яка?"
Кримінальна відповідальність за контрабанду: м’яч на полі уряду
До 2012 року контрабанда цигарок була криміналізована, але у 2011 році Віктор Янукович підписав закон про її декриміналізацію. З того часу було кілька спроб повернути кримінальне покарання за товарну контрабанду.
У 2018-му уряд зареєстрував відповідний законопроєкт (8543). Втім, у попереднього скликання Верховної Ради не вистачило політичної волі розглянути його під куполом – забракло голосів внести проєкт закону в порядок денний.
З обранням Володимира Зеленського і нового скликання Ради тема контрабанди зазвучала по-новому. Торік уряд, який на той час очолював Олексій Гончарук, навіть кілька разів був на низькому старті, щоб розглянути на засіданні законопроєкт зі змінами до ст. 201 Кримінального кодексу. Але цього теж не сталося.
Прем’єр пояснював: питання дискутується, чекаємо позицію кількох міністерств.
"Ми шукаємо різні варіанти, як саме має виглядати ця відповідальність", – пояснював Гончарук.
Але законопроєкт навіть не потрапив в парламент.
"Чим довше ми чекаємо, тим більше грошей просто пропливає повз державний бюджет", – зауважив ексголова Державної митної служби Максим Нефьодов.
Крок до вирішення проблеми на початку 2020 року уряд зробив, прийнявши план заходів з реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів до 2021 року.
Документ, зокрема, передбачає розробку законопроєкту про криміналізацію відповідальності за товарну контрабанду. Відповідальні за нього Міністерство фінансів і Державна митна служба. Щоправда, він мав бути ухвалений ще в другому кварталі цього року.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляє про підтримку ідеї криміналізації підакцизної контрабанди, хоча в парламенті відповідного законопроєкту поки що не було зареєстровано.
"Я криміналізацію підакцизної контрабанди всіляко підтримую. Ми чекаємо від Кабінету міністрів пропозицій з цього питання", – коментує Гетманцев.
Наразі питання криміналізації контрабанди залишається актуальним, причому не лише для тютюнової галузі, але й для сфери виробництва та обігу алкогольних напоїв, продуктів харчування, медикаментів, техніки та інших товарів. Але м’яч – на полі Кабміну.